Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Обмеження щодо здійснення бартерних операцій було і в спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, яка застосовувалася до набрання чинності главою 1 розділу ХІV ПКУ. В чому полягають основні відмінності нового обмеження щодо форми здійснення розрахунків платниками єдиного податку?
Обмеження щодо форми здійснення розрахунків за операціями платників єдиного податку не є принципово новим для спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Частиною шостою статті 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99) було передбачено, що «суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами».
У новій редакції це обмеження викладено у п. 291.6 статті 291 ПКУ, відповідно до якого «платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)».
Порівняння норм Указу Президента України №727 та Податкового кодексу України дозволяє виявити дві відмінності між ними:
по-перше, починаючи з 1 січня 2012 року обмеження за формою розрахунків поширюється не лише на юридичних осіб — платників єдиного податку, а й на фізичних осіб — підприємців незалежно від групи платників, до якої вони віднесені;
по-друге, у новій редакції обмеження докладніше виписано види операцій, розрахунки за якими мають здійснюватися виключно у грошовий формі. Якщо в Указі №727 обмеження стосувалося розрахунків за відвантажену продукцію, то у ПКУ йдеться про розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). Щоправда, ця відмінність має не сутнісний, а радше технічний характер, бо термін «продукція» у ст. 1 Указу №727 трактувався у широкому сенсі та включав у себе товари, роботи та послуги.
Зміни у застосуванні цього обмеження стосуються також можливих наслідків його порушення. У «старій» спрощеній системі оподаткування (стаття 5 Указу №727) єдиним наслідком порушення цього обмеження було обов’язкове повернення на загальну систему оподаткування починаючи з наступного податкового періоду (кварталу).
В оновленій спрощеній системі оподаткування порушення форми розрахунків тягне за собою цілий комплекс наслідків:
— сума доходу, отриманого при застосуванні іншого (ніж грошовий) способу розрахунків, підлягає окремому оподаткуванню за ставкою 15% для перших трьох груп платників єдиного податку (фізичні особи — підприємці) та за подвоєною ставкою (тобто 6 або 10%) — для юридичних осіб — платників четвертої групи (пункти 293.4 та 293.5 статті 293 ПКУ);
— ці суми відображаються окремо у податковій декларації (пп. 296.5.5 статті 296 ПКУ);
— суми доходу від здійснення бартерних операцій включаються до розрахунку доходу за попередній рік при поданні заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
— обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (частина четверта пп. 298.2.3 статті 298 ПКУ);
свідоцтво платника єдиного податку підлягає анулюванню — в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено відмінний від грошового спосіб розрахунків (частина сьома п. 299.15 статті 299 ПКУ).
За матеріалами сайта віртуального університету Мінфіну
