Абзацом четвертим підпункту 291.5.1 статті 291 Глави 1 розділу ХІУ ПКУ (в редакції Закону №4014) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, у т. ч. органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.
У ПКУ поняття «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння»не визначено. Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст. 5 ПКУ).
Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі — Закон №637).
Пунктом 1 статті 1 Закону №637 встановлено, що дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (п. 2 ст. 1 Закону №637).
Поняття «вироби з дорогоцінного металу» визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №244 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.03.2004 р. за №369/8968.
Так, виріб з дорогоцінного металу — це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону №637 визначено, що всі суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами та подають статистичну звітність. Оперативний облік видобування, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб’єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.
Згідно зі ст. 1 Закону №637 суб’єкти підприємницької діяльності, які виготовляють ювелірні вироби та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов’язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем на всіх виробах та який щорічно підлягає реєстрації в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.
Щодо розподілу видів діяльності, відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2005, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375 (у Міністерстві юстиції України не зареєстрований), пов’язаних із виробництвом та реалізацією дорогоцінних металів, згідно з листом Державної служби статистики України від 30.12.11 р. №14/3-12/636 класифікація видів економічної діяльності має переважно статистичне призначення та методологічні основи застосування.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у т. ч. ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Разом з тим, зазначаємо, що фізособи-підприємці, які надають побутові послуги населенню, зокрема з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та послуги з ремонту ювелірних виробів, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування (пп. 28 та 29 п. 291.5.8 статті 291 ПКУ).
З відповідей на запитання підприємців, наданих податківцями Херсонщини на громадському обговоренні податкового законодавства України