Єдиний податок: що змінилось з 1 січня 2017 року?

Ставки податку

Розмір ставок єдиного податку (далі - ЄП) для платників 1-3 груп не змінюється, але для платників 1-ї групи змінюється база для оподаткування.

Згідно із Законом №1791 ставки ЄП з 01.01.2017 р. застосовуватимуться:

- для І групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

- для ІІ групи — у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року;

- для ІІІ групи — у відсотках до доходу.

Відповідні зміни внесені у п. 293.1 та у пп. 1 п. 293.2 ПКУ.

Оскільки на 01.01.2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн, а розмір мінімальної зарплати – 3200,00 грн, то максимальна ставка ЄП:

для платників І групи - 160 грн на місяць,
для платників ІІ групи – 640 грн.

Втім не все так просто! Адже це максимальна ставка, а реальну для кожної адміністративно-територіальної одиниці мають встановити органи місцевого самоврядування.

За звичайних умов ці ставки мали бути визначені ще до 15.07.2016 року, спираючись на норми ПКУ, які діяли на той момент.

Але, оскільки мінімальна зарплата раптом зросла в два рази (чого у першій половині 2016 року законодавці і урядовці передбачити не могли), в ПКУ внесено дві тимчасові норми щодо розміру ставок ЄП у 2017 році.

Як і в минулому році, місцеві ради отримали право переглядати ставки ЄП для 1-2 груп протягом звітного податкового року, на який вони встановлені. Тобто, в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, не застосовуються вимога, щодо оприлюднення за шість місяців до початку нового бюджетного періоду ставок, пільг (п. 4 розділу ІІ Закону №1791).

Отже, платники 1-2 груп, уважно стежте за рішеннями місцевих рад щодо розміру ЄП протягом 2017 року!

Згідно з п. 3 розділу ІІ Закону №1791, до прийняття місцевими радами нових рішень щодо ставки з ЄП у 2017 році, платники даного податку I групи застосовують вже визначену для них на цей рік ставку податку із застосуванням коефіцієнта 0,5.

Для платників єдиного податку ІІІ групи ставки не зміняться. Як й у 2016 році, у 2017 році, для ІІІ групи (платників ПДВ) ставка буде 3%, для ІІІ групи (неплатників ПДВ) - 5% від усієї суми оподаткованого доходу.

Не омине збільшення податкового навантаження 4 групу ЄП. Так, за Законом №1791:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) розмір ставок податку з одного гектара буде встановлено на рівні 0,95 (у 2016 році - 0,81);

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57 (у 2016 році - 0,49);

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57 (у 2016 році - 0,49);

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19 (у 2016 році - 0,16);

- для земель водного фонду ставка залишиться на рівні 2,43;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди - 6,33 (у 2016 році - 5,4).

При цьому з 2017 року прибрано норму пп. 292-1.3 ПКУ, яка передбачала, що підставою для нарахування ЄП платникам 4 групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас скасовано обов’язок щомісячно (а також за запитом) надавати відповідну інформацію податківцям органами держвлади, які ведуть зазначені кадастр та реєстр, з метою визначення розміру ЄП.

Однак, як і раніше, за пп. 295.9.5 ПКУ, платники ЄП 4 групи зобов’язані подавати в органи ДФС додаток до декларації під назвою «Відомості про наявність земельних ділянок», у якому щодо таких ділянок зазначаються не тільки правовстановлюючі документи, а й дані про державну реєстрацію цих прав, і кадастровий номер земельної ділянки (за наявності).

Кількість працівників

ФОП 2-ї групи не враховуватимуть в такому критерії для перебування в цій групі платників ЄП як кількість працівників, не тільки декретниць, а й мобілізованих працівників. Зміни передбачено до пп. 291.4.1 ПКУ.

Виплата дивідендів

Дивіденди, які виплачуються платниками ЄП - юридичними особами, у 2017 році оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Отже, юрособи – платники ЄП 3 та 4 групи при виплаті дивідендів юрособам повинні будуть сплачувати авансові внески з податку на прибуток за правилами п. 57.1-1 ПКУ. А при виплаті дивідендів фізособам – ПДФО за ставкою 18% відповідно до п. 167.5 ПКУ.

Зветаємо увагу! Ставка ПДФО у розмірі 9% при виплаті фізособам-засновникам єдиноподатниками поки ще не діє. Абз. 2 п. 1 розд. ІІ Закону №1797 встановлено, що датою набрання чинності для застосування пп. 167.5.4 ПКУ, якою втсановлюється ставка ПДФО у розмірі 9%, є дата набрання чинності Закону про фінансову поліцію. А цього Закону ще не прийнято. Є тільки зареєстрований законопроект. Тобто поки що все ще діють старі ставки ПДФО для оподаткування дивідендів.

Чому це важливо? Раніше деякі платники 4-ї групи намагалися відстояти позицію, що вони не зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів. А з 01.01.2017 р. вони відмовлятися від такої сплати не зможуть – правила п. 57.1-1 ПКУ поширюватимуться і на них.

А найгірше в цьому те, що, як і раніше, у підприємств-"єдинників" сума авансових внесків з податку на прибуток вважається окремим грошовим зобов’язанням перед бюджетом. І сума таких авансових внесків не зменшує суму єдиного податку або інших податків до сплати у бюджет.

Змінено критерії, за якими особа не зможе стати платником ЄП

З 2017 року, згідно із оновленою нормою пп. 291.5.8 ПКУ, не зможуть бути платниками ЄП 1-3 групи будь-які платники податку (тобто як СГ, так і не СГ), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Отже, фізособам, які планують стати платниками ЄП з початку підприємницької діяльності, перш, ніж подавати документи держреєстратору, варто поцікавитися, чи немає за ними будь-якого податкового боргу в органі ДФС за місцем проживання.

Що ж стосується платників 4 групи, то для них підкориговано пп. 291.5-1.2 ПКУ – додано ще одне виключення, коли можна обрати 4 групу. Так, з 01.01.2017 року можуть бути такими платниками ЄП госпсуб'єкти, що провадять діяльність з виробництва електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого СГ.

Припинення діяльності

Відкориговано закінчення останнього податкового (звітного) періоду при припиненні госпдіяльності, що передбачено у п. 294.6 ПКУ. Це вже буде не період, у якому подано заяву про відмову від спрощеної системи у зв'язку з припиненням провадження госпдіяльності, а період, у якому ДФС отримає від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації такого припинення.

Нагадаємо, що до 2017 року держреєстрація припинення підприємницької діяльності фізособи здійснюється на підставі лише її заяви, поданої держреєстратору. Тоді як юрособі, після подання аналогічної заяви держреєстратору, спочатку слід пройти перевірку в органі ДФС та Фондах, погасити борги перед бюджетом (за їх наявності), отримати відповідні довідки від цих органів, надати їх держреєстратору, і тільки після цього держреєстратор викреслить таку юрособу із Державного реєстру.

У зв’язку з цим, згідно з оновленим п. 295.8 ПКУ, зобов’язання зі сплати ЄП будуть нараховуватися такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від держреєстратора повідомлення про проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності.

Отже, для підприємців-"єдинників" сплата ЄП закінчиться одразу після держреєстрації припинення їх підприємницької діяльності. Оскільки така держреєстрація відбувається зараз за спрощеним варіантом, то проблем немає.

А ось із юрособами – не зрозуміло. Навряд чи процедура їх ліквідації стане коли-небудь такою ж швидкою, як для підприємців.

Що ж тоді юрособам доведеться сплачувати ЄП аж до кінця процедури зняття з реєстрації у держреєстратора? Так, але найбільше не пощастить в цьому випадку 4-й групі. Адже сума єдиного податку, яку сплачують юрособи 3-ї групи, залежить від факту отримання доходів (на відміну від 1-2 груп, які сплачують цей податок у фіксованій сумі, або 4-ї групи, яка сплачує цей податок у відсотках від грошової оцінки землі).

З іншого боку, 4-та група не сплачує земельний податок за землі, які використовує у власній сільськогогосподарській діяльності! І право юрособи добровільно перейти на загальну систему оподаткування ніхто не відміняв. Тому, якщо юрособа 4-ї групи планує припинити діяльність та ліквідуватися, їй варто буде порахувати, де податкове навантаження буде вищим (за відсутності доходів), і задіяти певні кроки для податкової оптимізації.

У зв’язку із зазначеними змінами виникає питання: а чи потрібно тоді взагалі подавати заяву про відмову від спрощеної системи у зв'язку з припиненням провадження госпдіяльності? Адже норма пп. 298.2.1 ПКУ, у якій йдеться про її подачу, та пп. 7 пп. 298.3.1 ПКУ про зазначення відомості про дату (період) припинення, не зазнали змін.

Вважаємо, що не обов’язково, адже подача заяви саме з таким формулюванням причини не нестиме жодних наслідків. А що стосується пп. 298.2.1 ПКУ, то у ній у загальному розумінні говориться про відмову від спрощеної системи, наприклад, у зв’язку з добровільним чи обов’язковим переходом на сплату інших податків і зборів. Норма пп. 7 пп. 298.3.1 ПКУ, дійсно, у зв’язку із внесеними змінами на практиці не працюватиме. Однак усе-таки варто буде дочекатися роз’яснень від податківців.

Подання звітності "єдинниками" 1 та 2 групи

Законом збільшується перелік випадків, коли такі "єдинники" повинні подавати звітність у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Так, в оновленому пп. 296.5.1 ПКУ передбачено, що у такі квартальні строки (протягом 40 календарних днів після закінчення звітного податкового кварталу) слід подавати декларацію у разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Цим вирішено ще одне дискусійне питання – коли звітувати, якщо підприємцю-"єдиннику" встановлено річний звітний період, а перехід на загальну систему відбувається протягом року - узаконено те, що податківці до цього вимагали на практиці.

"Єдинники" і РРО

Завдяки Закону №1791 норма п. 296.10 ПКУ про звільнення ФОП-"єдинників" від застосування РРО не поширюватиметься на продавців, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Що є «технічно складними побутовими товарами», визначено у Законі про захист споживачів. Ними є непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Але це загальне визначення цього терміну. Конкретний перелік товарів, які вимагатимуть застосування РРО, має встановити КМУ.

Тому, як роз’яснює Мінфін, фактично ці зміни щодо застосування РРО запроваджуються не з 1 січня 2017 року, а лише після того, як КМУ затвердить перелік технічно складних побутових товарів.

Заплановано, що це відбудеться до 31.03.2017 р. Протягом цього періоду штрафні санкції з тих ФОП, які не застосовують РРО у готівкових розрахунках за такі товари, стягуватися не будуть.

****

Докладно про зміни, які набрали чинності з 1 січня 2017 року, читайте тут:

ПДФО-2017: останні законодавчі зміни

Податок на прибуток: правила оподаткування у 2017 році

Трансфертне ціноутворення-2017: огляд останніх змін

ПДВ-новації 2017 року: аналізуємо зміни

Податкові накладні та розрахунки коригування: що змінюється у 2017 році?

ДФС про скасування спецрежиму ПДВ з 2017 року

ЄСВ у 2017 році: що нового?

Особливості нарахування та сплати ЄСВ у 2017 році: роз'яснює ДФСУ

Зміни у держрегулюванні виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну у 2017 році

З 1 січня 2017 року - нові розміри судового збору!