Визнання доходу фізособою-єдинником з метою оподаткування
Визначення доходу для фізосіб-«єдинників» установлено п. 292.1 ПКУ. Так, доходом фізособи-«єдинника» є дохід, отриманий протягом звітного періоду в:
- грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
- матеріальній формі (у вигляді вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг));
- сумі списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Але це стосується тільки фізособи-«єдинника» III групи (платника ПДВ).
Пунктом 292.6 ПКУ визначено дати виникнення доходу. Так, датою отримання доходу «єдинника» є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих активів та дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (для ІІІ групи – платника ПДВ).
Визнання доходу юрособою-"єдинником" з метою оподатковування єдиним податком
За пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Тобто дохід буде оподатковуватися у періоді, коли юрособа-«єдинник» отримала кошти на свій поточний рахунок або до каси. Отже, на відміну від бухобліку, діє «касовий метод».
Пунктом 292.6 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платниками єдиного податку є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для "єдинника" III групи - платника ПДВ датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Отже, дохід виникає за касовим методом при отримання доходу від реалізації та в момент отримання безоплатно товарів, а також в момент прощення або несвоєчасного повернення фіндопомоги.
Але в бухобліку юрособи-"єдинники" мають визнавати доходи по-іншому. З’ясуємо далі, коли саме в різних ситуаціях.
Визнання доходу в бухобліку
Підпунктом 296.1.3 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку III групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, п. 44.3 ПКУ. Отже, на них поширюється норма пп. 2 п. 1 П(С)БО 25, тому вони складають Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми №1-мс та №2-мс).
За п. 10 П(С)БО 25, юридичні особи — «єдинники» з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за НП(С)БО.
Саме тому звернемося до П(С)БО 15 щодо роз'яснення, коли «єдинники» мають відображати в обліку й показувати у Звіті про фінансові результати суму доходів від наданих послуг. За п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена. При цьому не визнається доходом сума отриманого авансу від покупця або замовника. Визнання доходу в бухобліку відображається в обліку за результатами наданої послуги, звісно, на підставі відповідно оформленого акта наданих послуг, який містить усі обов'язкові реквізити, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. Отже, діє принцип нарахувань.
Якщо у червні 2017 року буде відвантажено товар, а його оплата буде проведена покупцем тільки у липні, коли показати цей дохід у бухобліку та в декларації з єдиного податку?
Визнання доходу в бухобліку, за яким у цьому місяці не отримано коштів, не призводить до обов'язку оподаткувати такий дохід єдиним податком та показати його у складі доходів за цей квартал у декларації з єдиного податку. До складу доходів, які оподатковуються єдиним податком та відображаються у декларації з єдиного податку, дохід буде включено тільки в момент перерахування замовником оплати за вже надану послугу.
Чи виникає дохід з метою оподаткування єдиним податком у разі неповернення протягом 12 місяців з дня її отримання або при неповерненні кредитів
За пп. 3 п. 292.11 ПКУ не включається в дохід як фізосіб, так і юросіб на єдиному податку суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Тому дохід буде визнаватися тільки у разі повернення поворотної допомоги пізніше ніж 12 місяців з дня її отримання, а також у разі її прощення. Це випливає з роз’яснення ДФС у підкатегорії 107.04 ресурсу "ЗІР". В ньому зазначено, що у разі неповернення в межах 12 місяців з дня отримання поворотної допомоги її розмір включається до складу доходів "єдинників". Слід зазначати, що про визнання доходу у разі прощення кредиту ДФС наразі так й нічого не вказала. Звертаємо увагу, що податківці вважають кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізособою для здійснення підприємницької діяльності його доходом.
Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником ЄП, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, встановленими для кожної з груп. Слід мати на увазі, що у тому році, в якому буде оподатковано таку фіндопомогу, за рахунок врахування її суми у складі доходу може статися перевищення граничного обсягу доходу для перебування у відповідній групі. А в цьому разі фізособа-"єдинник" зобов’язана застосувати до суми перевищення ставку ЄП у розмірі 15%, а юрособа-"єдинник" за відповідною подвійною ставкою залежно від обрання сплати ПДВ - 6 або 10%.
Що буде, якщо юрособа-"єдинник" вирішить простити борг замовнику послуг?
У підкатегорії 108.01.02 "ЗІР" податківці навели роз’яснення з приводу можливості проведення такої операції єдинником: «У такому разі податківці, ґрунтуючись на пп. 2 п. 293.5 ПКУ, можуть під час перевірки доводити, що у звітному періоді проведення такого прощення треба було визнати дохід у сумі прощеного боргу та оподаткувати його за подвійною ставкою 6 або 10% залежно від того, чи є платником ПДВ постачальник послуг.
Укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами — платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку за правочином купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже, не дає права суб'єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.»
Але, на нашу думку, у такому разі сума прощеного боргу не може бути оподаткована єдиним податком, адже прощення боргу не призводить до виникнення доходу й отримання коштів від продажу. Дебіторська заборгованість у платників єдиного податку III групи, на відміну від кредиторської, за якою минув строк позовної давності, не оподатковується єдиним податком. I вважати прощення переуступкою є хибним. Хоча, звісно, такому "єдиннику" доведеться перейти на загальну систему оподаткування внаслідок застосування іншого способу розрахунків, ніж грошовий.
У бухобліку для юросіб-"єдинників" прощений борг не вважатиметься доходом, а буде відображатися в обліку у складі інших операційних витрат (субрахунок 944). Це випливає з норм п. 11 П(С)БО 10 та п. 20 П(С)БО 16. I тільки тоді дебіторська заборгованість отримує ознаки безнадійної.
Підприємство - «єдинник» 3-ї групи отримало безоплатно товари. Чи треба оподатковувати єдиним податком таке отримання? Чи визнаватиметься дохід у бухобліку від такого отримання?
У такому разі слід визнавати дохід з метою оподаткування єдиним податком у розмірі вартості безоплатно отриманого товару. За п. 292.3 ПКУ безоплатно отриманими вважаються товари, надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно з законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. Датою визнання доходу є дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), але в акті має бути зазначена вартість переданих товарів, яка не підлягатиме компенсації. Хоча норми п. 292.3 ПКУ не вимагають застосування звичайної цині в цьому випадку, ми все ж рекомендуємо врахувати визначення пп. 14.1.71 та пп. 14.1.219 ПКУ та орієнтуватися на них. До того ж у бухобліку такі товари оцінюються за справедливою вартістю (див. далі).
При цьому такий дохід буде оподатковуватися за звичайною ставкою, адже норма щодо застосування подвійної ставки на отримання товарів на безоплатній основі не поширюється.
У бухобліку підприємству треба буде визнати дохід на підставі п. 5 П(С)БО 15 та відобразити його за кредитом субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». Сума доходу визнаватиметься на підставі норми п. 12 П(С)БО 9. Так, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, наведених у п. 9 П(С)БО 9.
Підприємство на єдиному податку отримало поворотну фіндопомогу 01.12.2016 р., але планує повернути її вже у січні 2018 році. Як це вплине на облік та на оподаткування єдиним податком?
За пп. 14.1.257 ПКУ, поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Але за пп. 3 п. 292.11 ПКУ суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не є доходом. Відлік починається з дати отримання коштів, що підтверджено документально, а не з дати укладання договору.
Якщо «єдинник» не поверне поворотну фіндопомогу до 30.11.2017 р. включно, то йому доведеться у листопаді 2017 року визнати дохід з метою оподаткування єдиним податком та оподаткувати його за ставкою 3 або 5% залежно від того, є «єдинник» платником ПДВ чи ні. Якщо з визнанням суми поворотної фіндопомоги буде встановлено факт перевищення граничної суми річного доходу, то сума перевищення буде оподатковуватися за подвійною ставкою (6 або 10%) та на «єдинників» чекає перехід на загальну систему.
При цьому у бухобліку у разі своєчасного повернення цієї допомоги (за домовленістю сторін у січні 2018 року) «єдинник» не повинен визнавати дохід у грудні 2017 року. Дохід визнаватиметься у бухобліку тільки у разі неповернення поворотної фіндопомоги на підставі норми п. 5 П(С)БО 11 і тільки тоді, коли заборгованість трансформується із закінченням строку позовної давності або прощення боргу кредитором після січня 2018 року.
Суми кредитів не включаються до доходу у будь-якій сумі та на будь-який строк, якщо вони погашаються вчасно та не застосовувалася процедура прощення кредиту.
Юрособі-"єдиннику" контрагент простив борг за поставлений товар. Також за іншою кредиторською заборгованістю за придбаний товар минув строк позовної давності. При цьому цей постачальник ліквідувався. Як це вплине на оподаткування єдиним податком?
Згідно з п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Тому, як сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією постачальника вже не надійде йому, так й прощений борг за інший товар включаються до бази оподаткування єдиним податком. За цими видами операцій дохід у бухобліку визнаватиметься на підставі норми п. 5 П(С)БО 11.
Наслідки перевищення суми доходу
Наразі саме факт отримання доходу у більшій сумі, ніж установлено для відповідних груп платників єдиного податку, призводить до обов'язку перейти на загальну систему або до вищої групи платників ЄП. Платники єдиного податку (фізособи) до суми перевищення граничного розміру доходу для перебування на спрощеній системі мають застосувати ставку єдиного подакту у розмірі 15%.
Платники єдиного податку ІІІ групи (юрособи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ.
При цьому платники єдиного податку ІІІ групи зобов'язані у порядку, встановленому главою XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, а І та ІІ група – повинна перейти на ІІ та ІІІ групу відповідно. А у разі небажання перейти в інші групі, І та ІІ група мають перейти на сплату інших податків та зборів.
Тож слід ретельно відстежувати обсяг доходу, який оподатковується єдиним податком, з урахуванням доходів у вигляді безоплатно отриманого доходу та прощеного боргу, а також списаної дебіторської заборгованості з метою визначення загальної суми доходу.