Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (ПКУ), внесені Законом №4698-IX (див. аналіз цих змін тут). Згідно з оновленим пп. 11 пп. 291.5.1 ПКУ, здійснення охоронної діяльності стає несумісним із перебуванням на спрощеній системі оподаткування для платників єдиного податку (ЄП) першої – третьої груп. Про це ми писали тут.
Тож, ті, хто здійснював охоронну діяльність і продовжує її здійснювати у 2026 році, масово переходять на загальну систему оподаткування. Хтось це зробив вже з січня, хтось відклав перехід до кінця першого кварталу. Але так чи інакше, у всіх ФОП та юросіб, які переходять на загальну систему оподаткування, виникає питання щодо ПДВ. Бо поріг обовязкової реєстрації платником ПДВ наразі досить низький – 1 млн. грн. оподаткованих ПДВ операцій за попередні 12 календарних місяців.
Що робити в разі, якщо реєстрація платником ПДВ відбулася в середині місяця?
ДПС у листі від 13.03.2026 №289/2/99-00-21-01-01-02 розглянула таку ситуацію: ТОВ здійснює охоронну діяльність. З 01.01.2026 підприємство перейшло з єдиного податку на загальну систему оподаткування та 12.01.2026 зареєструвалося платником ПДВ. За умовами договору із замовником акт наданих послуг складається щомісячно останнім днем місяця. Акт за січень 2026 року складено 31.01.2026, що є «першою подією» відповідно до ст. 187 ПКУ.
Запитання 1: Чи зобов’язаний надавач охоронних послуг нарахувати ПДВ на всю суму акту за січень 2026 року?
Запитання 2: Чи необхідно розподілити вартість послуг на період: – з 01.01.2026 по 11.01.2026 (без нарахування ПДВ), – з 12.01.2026 по 31.01.2026 (з нарахуванням ПДВ)?
Уточнення: Якщо сторони укладуть додаткову угоду та передбачать для січня 2026 року два окремі звітні періоди (01-11.01.2026 та 12-31.01.2026) і відповідно складуть два акти: 11.01.2026 та 31.01.2026, яким чином у такому випадку надавач послуг повинен скласти податкові накладні?
Відповідь ДПСУ:
Якщо первинний документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.
Тобто, якщо як у випадку, наведеному в запитанні, послуги надавалися з післяплатою, і дата складання акту про їх надання (31 січня) є датою першої події, а ще ця дата пізніша, ніж дата реєстрації платником ПДВ (12 січня) – ПЗ з ПДВ треба визнати на всю суму наданих в такому місяці (січні) послуг. Цю суму ПДВ треба буде зазначити в акті, і, звісно, що на цю суму ПДВ треба буде скласти податкову накладну. І показати її в декларації з ПДВ.
У разі, якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (в тому числі якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.
Тобто, якщо послуги надавалися за передоплатою, і дата оплати (перша подія) була до 12 січня, то ПЗ з ПДВ не буде. І акт треба буде складати без ПДВ, і податкової накладної складати не треба, і в декларації з ПДВ таку послугу показувати буде не треба.
