Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів агентству «Інтерфакс-Україна» таке.
– Наступне запитання про покращення адміністрування в податковій та митній службах, про яке також йдеться в Меморандумі з МВФ. У тому числі з урахуванням дослідження сприйняття та задоволеності платників податків, яке було зроблене наприкінці минулого року в податковій і яке має стати щорічним і там, і на митниці.
– Йдеться про зовсім нові KPI для податкової, взагалі про зміни у підході. Але найголовніше, на що ми хочемо звернути увагу, це швидкість та зручність електронних сервісів. Взагалі діджиталізація і переведення всього в електронний вигляд, – це головний напрям.
Що ще сюди відноситься? Зменшення тривалості перевірок, адміністративних процедур, строків на відшкодування ПДВ. Моя мрія – це 7 днів на відшкодування ПДВ. Зменшення витрат на утримання податкової відносно обсягу зібраних податків. Зменшення tax gap так званого, тобто, іншими словами, детінізація.
Вдосконалення процедур оскарження рішень Державної податкової служби. Я вважаю, що ми серед KPI повинні передбачити зменшення відсотку скасованих рішень в судах. Тобто якщо податкова йде до суду, вона повинна бути переконана в тому, що це законне рішення і вона зможе його обстояти в суді.
Все це і приведе в результаті до виконання показників надходжень до бюджету. І все це говорить про абсолютно нову філософію взаємовідносин між бізнесом і податковою. От тільки-но перед вами в мене був zoom між податковою і ЄБА (Європейською бізнес-асоціацією). Там був дуже показовий кейс. Є підприємство, йому донараховано податок, винесено ППР – податкове повідомлення-рішення. Платник пішов до суду, оскаржив його, але суд відмовив, податкова почала стягнення. Але платник з інших підстав пішов до суду, і Верховний суд таки скасував це ППР в другій справі. А податкова говорить: ну як же так? У першому ж випадку суд ППР не скасував, тобто у нас є два суперечливі рішення Верховного суду. Я кажу, що ці рішення не є суперечливими. Просто там були одні підстави, тут – інші. І нині у вас немає того документа, який ви виконуєте. Якщо ви його виконуєте, ви перевищуєте свої повноваження. Розумієте, такі підходи взагалі не співставні з нормальною роботою людини, не хворою на якійсь фіскальний синдром. Ну і вразив останній аргумент: ми ж це робимо задля бюджету! А я кажу – ні! Ви на шкоду бюджету це робите, бо якщо ви демонструєте своїми діями свавілля, – ви породжуєте у платника не бажання сплачувати податки, а бажання ухилитися у якомога більшій кількості випадків. І оцей підхід нам треба зламати. Якраз на це спрямована нині робота наша з реформування Державної податкової служби.
– Я так розумію, що це буде формалізовано у дорожню мапу, про яку йдеться у Меморандумі і де стоїть термін травень цього року?
– Так.
– І те саме в митниці?
– Ні. Це велика помилка говорити «те ж саме на митниці». Там принципово інші взагалі проблеми. Митниця – в руїнах. Ви подивіться, що з податковою відбувається і що відбувається з митницею. По податковій щомісяця відбувається перевиконання плану надходжень. От ми березень завершили плюс 4,2% від плану, або 2,7 млрд грн – немаленькі гроші. Податкова постійно очищується від негідників, що порушують закон. У Рівному і Сумах, коли вийде це інтерв'ю, буде перезавантажено черговий раз керівництво двох областей. Бо люди приймали рішення, які, м'яко кажучи, не були в інтересах служби. Тобто ловлять та звільняють.
Те, що відбувається на митниці, там абсолютно зовсім протилежне. Там жодної ієрархії, там некерованість системою, системні корупційні схеми. Нині на ТСК проголосували звіт по зерну, де ми запропонували звільнити чергове керівництво Одеської митниці за порушення з експортом «чорного» зерна. І це ж тільки одна схема, таких схем безліч. Там біда. І ця біда лікується за зрозумілим рецептом, але цей рецепт треба застосовувати якомога швидше, і власне я закликаю прем'єра для того, аби він це зробив.
– Прем'єр на початку березня оголосив шість елементів реформи митниці. Склалося враження, що він зайнявся цією проблемою особисто.
– Я би почав реформу митниці з перезавантаження керівництва і проведення відкритого конкурсу з участю міжнародників. Це, до речі, стосується і податкової також. Я б підтримав таке рішення. До речі, ми в комітеті завтра будемо презентувати законопроєкт у першому читанні саме про перезавантаження митниці. (Комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти його за основу).
– І тоді останнє питання щодо Меморандуму, яке, думаю, ще довго обговорюватиметься, Національна стратегія доходів (НСД). Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма вже сказав, що вона має будуватися на податковій реформі. У самому Меморандумі наведені п'ять пунктів щодо НСД, зокрема покращення адміністрування податкової та митниці, про яке ми з вами вже поговорили. Яким є ваше бачення цієї стратегії, наскільки комітет буде до неї залучений?
– Ми не повинні ходити далеко. Прототип Національної стратегії доходів є в частині Плану відновлення країни, які ми розробили рік тому. Це та частина, яка стосується публічних фінансів. І там достатньо чітко визначено, які кроки повинні бути. Це інтеграція України до Європейського Союзу. І запровадження в Україні системи оподаткування, яка уніфікована з системою оподаткування ЄС. У межах цього процесу я хотів би говорити про істотну реформу саме оподаткування доходів зі зменшенням ставок і з розширенням стимулів для декларування фізичними особами – тобто така лібералізація оподаткування доходів. Також, наприклад, екологічний податок треба привести у відповідність до законодавства ЄС, місцеві податки напевно.
Але в усьому іншому ми повинні зрозуміти, що або ми приймаємо цивілізовані правила Європейського Союзу, або залишаємося поза його межами. І тут вибір очевидний. Ми хочемо, аби наші діти та онуки жили в ЄС? Так. Що для цього потрібно? Зокрема, уніфікувати нашу податкову, фінансову систему з фінансовою системою ЄС. Відмовитися від тіньових схем і від ухилення від оподаткування вже сьогодні. Покласти на себе додаткові обов’язки вже тепер. В ЄС зараз багато наших біженців, вони на собі вже відчули як це працює.
Такі рішення потрібні, але не популярні. Вони не додають рейтингу. Вони не вкладаються у невгамовну короткостроковість нашого політичного ритму. У нас вислів політика в інтерв’ю вмить породжує повномасштабну політичну драму, а наприклад, реформа освіти взагалі не обговорюється. Але ми ж розуміємо, наприклад, що з такою мережею вузів, що фінансуються з бюджету та масово штампують дипломи, нам нема чого робити в ЄС?
Ми хочемо аби принаймні у наших дітей була гідна пенсія? Так! Але для цього необхідним є проведення реальної пенсійної реформи вже тепер. Реальної реформи з реальними джерелами фінансування виплат, навіть якщо це непопулярно.
– Серед тих п'яти пунктів в Меморандумі про стратегію є окремий пункт щодо перегляду спрощеної системи, щоб її не використовували для виплати заробітної плати. Наскільки і коли це можливо зробити?
– Я не бачу можливостей це зробити під час війни. Щодо реформи спрощеної системи після війни, то у рамках того чи іншого податкового режиму має бути баланс між підтримкою і стимулюванням мікро- і малого підприємництва і довгостроковою збалансованістю бюджету.
Але, повторюю, податкові реформи після війни – це передусім уніфікація наших норм з нормами Європейського Союзу.
– Але місце для спрощеної системи там залишатиметься?
– Спрощена система є в переважній більшості країн ЄС. Але жодна цивілізована країна світу не дозволяє використовувати спрощену систему для середнього або великого бізнесу – ось і вся різниця. Тобто ніхто ж насправді не проти, аби малий бізнес, який створює робочі місця собі і своїй сім'ї, мав спрощений облік і зменшене чи навіть символічне податкове навантаження. Але не можна погодитися з тим, аби величезний магазин або навіть мережа працювали під ФОПами. Ось і все.
– Ви вже маєте механізм, як це зробити? Я чув пропозицію, щоб встановити обмеження у вигляді відсотку від обороту на перекидання грошей з рахунків ФОПів на особисті і щоб банки його відслідковували.
– Будемо очікувати від Міністерства фінансів.
– До речі, в Меморандумі сказано, що Міністерство фінансів бажано дати більше повноважень і щодо митниці, і щодо податкової.
– Я не думаю, що повноважень недостатньо нині, бо насправді Мінфін координує і один, й інший орган. Якщо ми говоримо в частині БЕБ, то я підтримую, що Мінфін повинен координувати.
– Це в Меморандумі також є.
– Якщо якихось повноважень не вистачає Мінфіну, то давайте почуємо, можливо, підтримаємо.
– Які ще перешкоди в детінізації ви бачите?
– Питання полягає в тому, які в нас ще є резерви. Одним із потужних резервів є ринок підакцизних товарів. До речі, маємо вже деякі непогані новини від Бюро економічної безпеки щодо протидії нелегальному виробництву тютюну і горілки. Зарано щось говорити, але за два тижні я чую вже про четвертий обшук в Одесі, на Закарпатті, де вони вирізали дві лінії і накрили якісь склади. Хоча це точно ще не тренд, але хотілося б, щоб воно переросло в тренд.
Для того, аби подолати ринок нелегальної підакцизної продукції, нам потрібне об'єднання зусиль податкової, БЕБ і Національної поліції, бо від Національної поліції багато що залежить. Як раз оці точки продажу нелегальної підакцизної продукції, неліцензованих цигарок і алкоголю, – це якраз компетенція Національної поліції. І, на жаль, очевидно, що Національна поліція в цьому напрямі не допрацьовує. Я хотів би зауважити, що за покійного Дениса Монастирського реалізовувався план, спрямований на подолання цього лиха, і цей план почав реалізовуватися з листопада минулого року. Однак після трагедії, з приходом нового міністра, співпраця в цьому напрямі залишає бажати кращого, і це відверто бентежить і нас, як комітет, відповідальний за це, і Державну податкову службу, і, власне, керівництво держави. Бо насправді ми можемо мати набагато серйозніші наслідки, ніж просто ненадходження до державного бюджету. Ми можемо мати зневіру в державу як таку, яка не здатна припинити свавілля обороту контрафактною підакцизною продукцією.
– А щодо грального бізнесу? Непоганий кейс вийшов щодо можливості значного збільшення платежів до бюджету буквально за 3-4 місяці.
– Так, це наша ТСК зробила.
– Я чув, що начебто готуються ще якісь зміни до його оподаткування?
– Боже збав! Жодних змін не буде. Ми отримали тільки перші результати за неповний березень. Якщо ми додамо до них ще податок на прибуток, який вони сплатять у будь-якому випадку, то побачимо, що надходження за березень, за один місяць, втричі (!) перевищать надходження за весь 2022 рік. Уявляєте собі рівень їх цинізму?!
І ми тепер побачимо ці надходження, побачимо всі обороти (а кого не побачимо, то будуть дуже неприємні наслідки), і ми врешті зрозуміємо, що оця сумна казка про те, що гральний бізнес є збитковим на звичайній системі оподаткування, буде припинена. Хто не зможе працювати, нехай йде з ринку, і залишаться тільки ті, хто зможе працювати «в білу» на 100% на звичайній системі оподаткування, яка є зараз в законі. Все, крапка! Жодних податкових змін по гральному бізнесу більше не може бути.
– Але з такими швидкими змінами з надходженнями до бюджету від грального бізнесу виникає й інше запитання: чому раніше цього не бачили?
– Ми почали займатися кейсом практично від початку роботи ТСК. Результат з’явився через 2-3 місяці.