Перехід юрособи з ЗС на ЄП III групи
Загальні особливості переходу
Заяву про перехід на ЄП потрібно подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (див. пп. 298.1.4 ПКУ), тобто остання дата подання заяви – 16.12.2024 р.
Форма Заяви затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 №308, електронний ідентифікатор якої для юросіб – J0102003. Хоча з 24.12.2024 р. починає діяти нова форма Заяви, завдяки змінам, внесеним до Наказу №308 Наказом Мінфіну від 11.09.2024 р. №440.
До поданої заяви додається Розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Причому перейти на ЄП можна тільки за умови, що обсяг доходу за 2024 рік не перевищує граничний розмір доходу, встановлений пп. 3 п. 291.4 ПКУ (1167 розмірів мінзарплати, встановлений на 1 січня податкового (звітного) року). Для 2024 року така гранична сума складає 8 285 700 грн. Тож у Розрахунку доходу має зазначатися сума не більша ніж зазначена. Оскільки Заява з Розрахунком подаються до закінчення року і за період з дати подання цих документів, юрособа ще може отримувати дохід, то потрібно зазначати прогнозований дохід, який планується отримувати за цей період. Подібну відповідь читаємо в ЗІР на питання (107.01.01): «Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?».
Для того, щоб мати змогу перейти на ЄП групи 3, потрібно дотриматися ще двох вимог:
- повинен бути відсутній податковий борг на день подання Заяви (див. пп. 291.5.8 ПКУ);
- потрібно здійснювати види діяльності, які не заборонені для платників ЄП групи 3. А заборонені види діяльності наведено в пп. 291.5.1 ПКУ.
Перехід на ЄП можливий лише один раз протягом календарного року (див. пп. 298.1.4 ПКУ).
Якщо юрособа була платником ПДВ і переходить на ЄП групи 3 (5%), яка не передбачає сплату ПДВ, то на підставі поданої Заяви податкова служба автоматично анулює реєстрацію платника ПДВ (див. п. 184.2 ПКУ, п. 5.4 Положення №1130). Тобто, юрособі не потрібно самостійно додатково подавати заяву на анулювання реєстрації платником ПДВ. Разом з тим платник має не пізніше дати анулювання нарахувати компенсуюче ПДВ за залишками на дату анулювання товарів, послуг, необоротних активів, придбаних з ПДВ, виходячи з їх звичайної ціни (див. п. 184.7 ПКУ).
Якщо юрособа не була платником ПДВ і переходить на ЄП групи 3 (3%), яка передбачає сплату ПДВ, то, окрім того, що подати Заяву на перехід на ЄП, потрібно ще окремо зареєструватися платником ПДВ, подавши відповідну заяву (див. п. «в» п. 293.8 ПКУ). Заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (див. пп. 3 п. 3.6 Положення №1130), тобто остання дата подання заяви – 16.12.2024 р. Подається Заява за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130). Електронний ідентифікатор цієї заяви для юросіб – J1310110.
Оподаткування перехідних операцій
1. Товар відвантажили (послуги надали) на загальній системі, а оплату отримали на ЄП.
Фінансові результати від продажу враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток. А оплата, яка надходить під час перебування юрособи на ЄП, не включається до складу доходу, що оподатковується ЄП, згідно з пп. 6 п. 292.11 ПКУ.
2. Оплату за товар (послугу) отримали на загальній системі, а відвантажили (надали) вже перебуваючи на ЄП.
Отримана оплата не враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток. Поряд з цим на суму відвантажених товарів (наданих послуг) збільшується дохід, який оподатковується ЄП, згідно з п. 292.6 ПКУ.
3. ПДВ-наслідки перехідних операцій.
Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.06): «Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника податку, у разі коли перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації таким платником?».
ДПС зазначає, що не нараховуються, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання. Платник ПДВ, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, повинен за фактом оплати поставлених товарів/послуг задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Отже, за умови, що платник не застосовує касовий метод, якщо перша подія (відвантаження товарів, надання послуг чи отримання оплати) відбулася в період, коли юрособа не була платником ПДВ, а друга подія (оплата чи відвантаження товарів, чи надання послуг) відбувається в період, коли особа є платником ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.
А якщо навпаки – перша подія була в період, коли юрособа була платником ПДВ, то на дату такої події виникають податкові зобов’язання з ПДВ, потрібно скласти ПН і зареєструвати В ЄРПН.
Подібний принцип першої події діє і щодо визнання податкового кредиту.
Перехід юрособи з ЄП III групи на ЗС
Загальні особливості переходу
Щоб відмовитися від ЄП, потрібно подати Заяву за формою, про яку ми говорили вище, в строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) (див. пп. 298.2.1 ПКУ).
Тобто у разі переходу на ЗС з 01.01.2025 р. заяву слід подати не пізніше 21.12.2024 р. Але це вихідний день. В такому випадку граничний строк переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним. Тобто на 23.12.2024 р. Саме так відповідає ДПС на подібне питання в ЗІР (107.01.01), яке стосується ФОП: «Чи переноситься для ФОП, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо граничний термін її подання припадає на вихідний та/або святковий день?».
Якщо юрособа перебувала на ЄП групи 3 (5%) і не була платником ПДВ, то якщо вона за наслідками 2024 року відповідає критеріям обов’язкової реєстрації платником ПДВ, встановленим п. 181.1 ПКУ (обсяг постачання є більшим за 1 млн грн), потрібно обов’язково зареєструватися платником ПДВ. Для цього згідно з п. 183.4 ПКУ не пізніше 10 числа першого календарного місяця, у якому здійснено перехід, потрібно подати Реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ. Про цю заяву ми сказали вище.
Оподаткування перехідних операцій
1. Товар відвантажили чи послуги надали на ЄП, а оплату отримали на ЗС.
В цій ситуації на дату відвантаження товару чи надання послуги вартість продажу не включається до складу оподатковуваного доходу платника ЄП. Але і отримана оплата не включається до складу оподатковуваного доходу платника податку на прибуток. Але платник податку на прибуток застосовує податкову різницю згідно з п. 4-1 підр. 4 розд. ХХ ПКУ: збільшує фінрезультат до оподаткування на суму отриманої оплати і зменшує фінрезультат до оподаткування на суму собівартості відвантажених товарів чи наданих послуг.
2. Оплату за товар (послугу) отримали на ЄП, а відвантажили (надали) вже перебуваючи на ЗС.
Отримана оплата включається до складу оподатковуваного доходу платника ЄП. Поряд з цим доходи і витрати від відвантаження товару чи надання послуги формують фінрезультат до оподаткування вже в період, коли юрособа перебуває на ЗС. Але платник податку на прибуток має ще застосувати податкове коригування, встановлене п. 4-1 підр. 4 розд. ХХ ПКУ: зменшити фінрезультат до оподаткування на суму відвантажених товарів чи наданих послуг і збільшити фінрезультат до оподаткування на собівартість відвантажених товарів чи наданих послуг.
