- Бланк Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (у редакції наказу від 31.01.2025 №57).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
- Всі новини від редакції «Дебет-Кредит» щодо платників єдиного податку третьої групи (юридичних та фізичних осіб) дивіться за посиланням.
Управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, чи потрібно подавати ЮО платнику ЄП третьої групи Додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи (ЮО), маючи у власності земельні ділянки, які не використовуються в господарській діяльності.
Так, відповідно до пп. 14.1.114-2 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗКУ землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Зокрема, до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) (п. «а» ч. 2 ст. 22 ЗКУ).
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297-1 ПКУ.
Так, п. 297-1.1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік є додатком (далі – Додаток) до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), форма якої затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Отже, відповідно до п. 297-1.1 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, власники земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації незалежно від того, чи використовувались такі земельні ділянки у господарській діяльності.