ДФС у м. Києві у листі від 04.05.2016 р. №10296/10/26-15-12-04-18 нагадує, що відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно зі ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в особі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, законодавством не передбачено обмежень щодо відступлення права вимоги платниками єдиного податку.
Але у разі укладання платником єдиного податку договору відступлення права вимоги такі юрособи повинні:
- дотримуватися обмежень щодо видів діяльності, які визначені п. 291.5 ПКУ та не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
- здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), у відповідності до п. 291.6 ПКУ;
- не перевищувати обсяг доходу платника єдиного податку, який визначено пп. 3 п. 291.4 ПКУ.
У разі порушення цих вимог платники єдиного податку повинні застосовувати подвійну ставку єдиного податку та відповідно до пп. 298.2.3 ПКУ перейти на сплату інших податків і зборів.