Мінфін висловив позицію (і ДПС з нею погодилась), що для ФОПів – платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального чека датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена у чеку. А положення ПКУ є єдиними для застосування платниками єдиного податку: як фізичними особами – підприємцями, так і юридичними особами. Тобто і для ЮО датою визнання доходу, оподаткованого ЄП, має бути дата чека. Ми написали про це у новині.
Зміна позиції Мінфіну та ДПС щодо дати визначення доходу єдинників при розрахунках через POS-термінал та інтернет-еквайринг стала несподіванкою для платників єдиного податку. Раніше всі контролери були згодні з тим, що дохід єдинника від безготівкових розрахункових операцій визначається на дату отримання коштів від еквайра на поточний рахунок продавця. Що ж тут виявилося не так?
Договір еквайрингу між еквайром та суб’єктом господарювання
З 1 серпня 2021 року набрав чинності Закон про платіжні послуги, який визначив, зокрема, поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій, встановив виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання. На виконання цього закону Нацбанк затвердив Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів від 29.07.2022 №164.
Відповідно до пп. 9 п. 3 Положення №164 еквайринг платіжних інструментів – це платіжна послуга, що полягає у прийманні платіжних інструментів, результатом якої є, зокрема, переказ коштів отримувачу. Тобто у процесі надання послуги еквайрингу еквайр приймає кошти від держателя платіжної картки з метою перерахування їх отримувачу – торговцю, який уклав договір еквайрингу.
Згідно з п. 45 Положення №164 договір між еквайром і суб'єктом господарювання (отримувачем) про здійснення еквайрингу може передбачати обслуговування платіжних інструментів для здійснення платіжних операцій та/або інших операцій, визначених цим договором. Еквайр залежно від особливостей діяльності суб'єкта господарювання зобов'язаний зазначити в договорі такі умови, зокрема:
- порядок оформлення документів, що підтверджують здійснення операції;
- порядок і терміни/строки розрахунків між еквайром та суб'єктом господарювання;
- порядок та строк ініціювання суб'єктом господарювання повернення коштів за повернутий товар (ненадану послугу), який(а) був(ла) придбаний(а) з використанням платіжного інструменту (з урахуванням вимог законодавства України з питань захисту прав споживачів);
- відповідальність еквайра та суб'єкта господарювання (уключаючи відповідальність за навмисне невикористання платіжних пристроїв або неповідомлення еквайра про їх непрацездатність).
Тобто всі ризики неотримання оплати від клієнтів з вини еквайра мають бути врегульовані договором між еквайром та СГ. У той момент, коли покупець оплачує карткою через еквайринг і цю операцію підтверджено, продавець впевнений, що він отримав цю оплату саме від покупця, кошти з картки покупця списані і надійшли на рахунок еквайра з метою перерахування продавцю.
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 дохід у бухобліку визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу. Торговці – юридичні особи визнають дохід на дату розрахункової операції, тому що збільшується актив – виникає право на отримання коштів від еквайра: Д-т 33 К-т 70. Оскільки розрахункова операція реєструється через РРО, то дохід визнається на дату видачі покупцю фіскального чека.
Чи є цей дохід грошовим для цілей оподаткування єдиним податком? Так, звісно, тому що еквайр списує грошові кошти з картки платника і перераховує їх торговцю за договором еквайрингу.
Дохід единника з метою оподаткування
Тепер дивимося, як сформульовано у п. 292.6 ПКУ правило щодо дати отримання доходу єдинника: датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Зверніть увагу, що тут жодного слова немає про те, на який саме рахунок мають надійти ці кошти. За усталеною практикою протягом всього часу існування цього правила і бізнес, і ДПС вважали, що це надходження коштів саме на поточний рахунок платника єдиного податку.
Але з розвитком технологій з’явилася потреба у новому регулюванні еквайрингових операцій, що й було зроблено шляхом прийняття Закону про платіжні послуги та відповідних підзаконних актів.
І тепер виходить, що кошти від покупця стають власністю продавця не тоді, коли вони надійшли саме на поточний рахунок, а тоді, коли підтверджено еквайрингову операцію і після цього торговець надав покупцю товар або послугу. Якби торговець не був впевнений у тому, що покупець здійснив оплату, він би не надавав йому товари/послуги. Подальші розрахунки між торговцем та еквайром вже не стосуються операції з продажу товарів чи послуг покупцю – див. таблицю.
Бухоблік еквайрингових операцій у юридичних осіб
| Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума |
| Продаж товарів/послуг, підтвердження еквайрингового платежу, видача покупцю фіскального чека. На цей момент грошові кошти від покупця вже перейшли у власність торгівця, але вони перебувають у дорозі до моменту їх зарахування на поточний рахунок | 333 | 70 | 1000 |
| Зарахування коштів на рахунок торговця від еквайра в повній сумі, що належить торговцю | 311 | 333 | 1000 |
| Списання комісії еквайра на витрати (для прикладу розмір комісії – 1,5%) | 93 | 311 | 15 |
Висновки
Отже, як бачимо, позиція Мінфіну відповідає суті еквайрингових операцій. Щоправда, такий підхід треба було застосовувати з самого початку.
Чому це не було зроблено з самого початку? Напевно, тому, що тоді ситуація з еквайрингом дуже нагадувала ситуацію з післяплатою. Коли покупець спочатку забирає товар (і його продаж теж проводиться через РРО, але із зазначеням «післяплата» в чеку), а потім (протягом періоду, про який домовився із продавцем) сплачує за цей товар. Тобто реалізація є, грошей ще немає. А у «єдинників» І-ІІІ груп основною перевагою був саме «касовий» метод визначення оподаткованого доходу: є гроші, є дохід.
Як бачимо, з розвитком технологій та еквайрингових послуг податківці і Мінфін свою думку змінили. Тепер дата надходження коштів на поточний рахунок єдинника їх не цікавить. Головне, що ці кошти є і вони вже спрямовані на рахунок єдинника, оплата за допомогою платіжної картки ініційована.
Але з якої ж дати єдинникам починати правильно вести облік доходів? Це питання залишається відкритим і потребує узгодження цієї позиції між ДПС та платниками єдиного податку.
На думку автора, це можна зробити у будь-який момент, але чим раніше, тим краще. Зокрема, платники єдиного податку третьої групи можуть зробити це з початку 2025 року, оскільки звітність з єдиного податку за І квартал 2025 року ще не подавалася. При формуванні декларації за І квартал 2025 можна врахувати доходи від еквайрингових операцій на дату видачі фіскального чека з 1 січня 2025 року.
Ми розглянули це питання для платників єдиного податку – юридичних осіб, але для ФОПів-єдинників і для всіх платників податків на загальній системі має застосовуватись такий самий підхід. У розрізі видів операцій підхід має бути також уніфікований: грошовий дохід від готівкових та безготівкових розрахункових операцій у всіх платників податків має визначатися однаково – на дату видачі фіскального чека покупцю.