Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці у підкатегорії 107.02 «ЗІР» наголосили, що відповідно до пп. 14.1.226 ПКУ самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок та умови взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, регулюються ст. 65 ПКУ та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.11.2011 р. №1588 із змінами та доповненнями.
Підпунктом 14.1.222 ПКУ визначено, що роботодавець – це, зокрема, самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Згідно зі ст. 35 Закону України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють, зокрема, контролюючі органи, які мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.
Якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до п. 127.1 ПКУ.
Разом з тим, за порушення роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених п. 119.2 ПКУ.
Водночас, за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163-4 КпАП.
Таким чином, нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, якщо вона використовує найману працю більш як чотирьох фізичних осіб.
