Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДПС в Одеській області повідомляє, що ст. 16 Закону України від 02.06.2016 р. №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон №1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом №1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.
Згідно з абзацом третім п. 178.3 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону №1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02.06.2016 р. №1404 «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Наказом Мінюсту від 29.09.2016 р. №2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ №2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Пунктом 10 ст. 31 Закону №1403 та абзацом третім п. 3 ст. 42 Закону №1404 визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.
Таким чином, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів №1403, №1404 та Наказу №2830/5.
