• Посилання скопійовано

Валютний дохід ФОПа: як не стати жертвою власного банку?

Мета цієї статті – дати стратегічний план, який допоможе пройти цей шлях, зберігши і гроші, і нерви. Ми поговоримо про те, про що часто мовчать: про реальні ризики та неочевидні пастки, які чекають на вас у відносинах з банками, ДПС та іноземними партнерами

Валютний дохід ФОПа: як не стати жертвою власного банку?

Юридична компанія YANKIV розповідає, що світ відкритий, а український бізнес – гнучкий та витривалий. Бажання вийти на міжнародні ринки, отримувати дохід у валюті та будувати глобальну справу, залишаючись в Україні, сьогодні є не просто амбіцією, а реальністю для тисяч ФОПів. І це чудово.

Проте цей шлях, сповнений можливостей, пролягає через густі хащі бюрократії, суперечливих трактувань та інституційних «особливостей», де один неправильний крок може коштувати бізнесу всього.

Держава, здається, однією рукою лібералізує валютне законодавство, а іншою – тримає напоготові податковий батіг за найменшу помилку в папірцях. Я бачу це щодня. Тому мета цієї розмови – не просто переказати вам сухі норми закону.

Мета цієї статті – дати стратегічний план, який допоможе пройти цей шлях, зберігши і гроші, і нерви. Ми поговоримо про те, про що часто мовчать: про реальні ризики та неочевидні пастки, які чекають на вас у відносинах з банками, податковою та іноземними партнерами.

 

Паперовий фундамент: Договір, інвойс та мовний імператив

Основа будь-яких міжнародних відносин – це документи. І якщо ви думаєте, що це нудна формальність, ви ризикуєте програти, навіть не розпочавши гру. Сучасне законодавство дозволяє нам велику гнучкість: для експорту послуг традиційний багатосторінковий контракт часто можна замінити одним документом – рахунком-фактурою (інвойсом), який виступає в ролі публічної оферти. Оплата такого інвойсу клієнтом автоматично означає укладення угоди. Це швидко і зручно, особливо для IT-фахівців, дизайнерів та консультантів.

Але в цій простоті криється головна небезпека. Спрощення процедури переносить увесь юридичний та комплаєнс-ризик на цей єдиний документ. Помилка в інвойсі – це вже не дрібна неточність, а потенційна підстава для банку заблокувати платіж, а для податкової – визнати операцію недійсною. Тому ваш інвойс має бути бездоганним, «куленепробивним». Окрім стандартних реквізитів (назви, дати, номерів, повних даних вас та клієнта), приділіть увагу двом речам:

  • Детальний опис послуг: Формулювання «IT-послуги» чи «Консультаційні послуги» – це прямий шлях до проблем. Пишіть конкретно: «Розробка програмного модуля для e-commerce платформи згідно з технічним завданням №5 від 15.07.2025».
  • Формулювання про оферту: Хоча й не є обов’язковим, фраза на кшталт «Оплата цього рахунку свідчить про повне прийняття наданих послуг та згоду з умовами оферти» посилить вашу юридичну позицію.

А тепер – найважливіше, про що забуває кожен другий підприємець. Це мовний імператив. Відповідно до українського законодавства, будь-який первинний документ, складений іноземною мовою, повинен мати автентичний переклад українською. 

Найпростіший спосіб виконати цю вимогу – одразу створювати двомовний інвойс, де всі поля дублюються українською та англійською. Не ігноруйте це. Судова практика останніх років показує, що податкові органи активно використовують відсутність української версії як аргумент для невизнання реальності господарської операції та донарахування податків. 

У справах №420/17476/24 та №160/8753/24 ця, здавалося б, дрібниця стала вирішальною. Отже, двомовний інвойс – це не зручність, а ваш юридичний щит. Для великих чи довгострокових проєктів додатковим доказовим слідом, який остаточно закриє всі питання, стане підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг.

 

Грошовий потік під наглядом: Ваш банк, НБУ та податкова пастка Payoneer

Коли папери в порядку, починається найцікавіше – рух грошей. І тут ви потрапляєте під пильне око одразу двох наглядачів: Національного банку та вашого комерційного банку. І повірте, другий часто буває значно прискіпливішим.

Перше й залізне правило: дохід від бізнесу можна отримувати виключно на підприємницький рахунок ФОПа. Спроба отримати гроші на особисту картку – це гарантоване оподаткування за ставками для звичайних фізосіб (18% ПДФО + 5% військового збору), а не за вашою спрощеною ставкою, яка у 2025 році сукупно становить 6% (5% єдиного податку + 1% військового збору).

Валютний нагляд НБУ – це формальний державний рівень контролю. Його головна вимога: валютна виручка за експорт послуг має надійти в Україну протягом 180 днів. За порушення – пеня 0,3% за кожен день прострочення. 

Однак тут законодавець залишив для бізнесу «рятівний круг»: цей контроль та штрафи не застосовуються до операцій на «незначну суму», яка становить 400 000 грн (в еквіваленті). Для більшості проєктів вартістю до ~$10,000 це фактично знімає ризик покарання за затримку платежу від клієнта.

Але є й інший рівень – банківський фінансовий моніторинг. І ось тут починається справжня творчість. Ваш банк є суб’єктом фінмону і зобов’язаний за законом запобігати відмиванню грошей. На практиці це часто перетворюється на тотальну недовіру до будь-якої нетипової, на думку комплаєнс-офіцера, операції. Нечітке призначення платежу, «дроблення» сум, надходження від багатьох різних відправників – усе це «червоні прапорці», які можуть призвести до запитів на додаткові пояснення, тимчасового блокування операції, а то й до замороження рахунку. Тому важливо не просто бути легітимним, а й виглядати легітимним у всіх своїх операціях.

Окремої уваги заслуговує робота з міжнародними платіжними системами, як-от Payoneer чи Wise. Вони зручні, але приховують податкову пастку. Рахунки в цих системах не є банківськими рахунками ФОП в очах українського законодавства. 

Єдиний правильний шлях: отримали гроші на Payoneer – у повному обсязі перерахували їх на свій офіційний валютний рахунок ФОП в українському банку. Тільки в цей момент дохід стає легальним підприємницьким доходом. Спокуса витратити гроші прямо з картки Payoneer або перекинути їх на особисту гривневу картку є критичною помилкою. 

Податкова розглядає такі кошти як іноземний дохід звичайної фізособи і донараховує податки за повною програмою: 18% ПДФО та 5% військового збору. Зручність платформи маскує ризик, але незнання закону, як відомо, від відповідальності не звільняє.

 

Мистецтво оподаткування: Дата, курс та вічна дилема комісій

Отже, гроші надійшли на ваш валютний рахунок ФОП. Настав час розрахувати податки. І тут є два непорушні правила, встановлені Податковим кодексом, які не допускають жодних трактувань.

Золоте правило №1: Дата та курс. Вашим доходом є гривневий еквівалент валюти, розрахований за офіційним курсом НБУ на дату зарахування коштів на ваш рахунок. Не на дату виставлення інвойсу, не на дату відправки грошей клієнтом, і тим паче не на дату, коли ви вирішили продати валюту. 

Саме день, коли гроші з’явилися у банківській виписці, та офіційний курс НБУ на цей день. Комерційний курс вашого банку не має жодного значення для оподаткування.

Приклад: 16 липня 2025 року надійшло 2000. Курс НБУ на цю дату – 41,50грн/. Ваш дохід для оподаткування – 83 000 грн. З цієї суми ви сплатите 6% сукупного податку: 5% єдиного податку (4150 грн) та 1% військового збору (830 грн). Загалом до бюджету – 4980 грн. Крапка.

Те, що відбувається з валютою далі, вже не впливає на суму податку. Якщо ви продасте її пізніше за вищим курсом, ця позитивна курсова різниця не є додатковим доходом для ФОПа на єдиному податку і не оподатковується. Якщо ж продасте за нижчим – збиток не зменшить вашу податкову базу.

Золоте правило №2: Дилема комісій. Дуже поширене питання: клієнт надіслав $1000, а на рахунок через комісії банків-посередників «впало» $980. Яку суму декларувати? Позиція податкової однозначна: вашим доходом є повна сума, зазначена в інвойсі. Утримані банками комісії вважаються вашими витратами. А оскільки платники єдиного податку не ведуть облік витрат, ви зобов’язані сплатити податок з повної, «брутто» суми. Декларування «чистої» суми – це заниження податкового зобов’язання.

 

І наостанок – застереження для «цифрових кочівників»

І наостанок – застереження для «цифрових кочівників». Статус ФОПа на спрощеній системі – це привілей, тісно пов’язаний із податковим резидентством України.

Якщо ви перебуваєте за кордоном понад 183 дні на рік, ви ризикуєте бути визнаним податковим резидентом іншої країни. Це може призвести до катастрофічних наслідків. 

По-перше, виникає ризик подвійного оподаткування, коли податкові органи іншої країни вимагатимуть сплати податків з усього вашого світового доходу за їхніми ставками. 

По-друге, українська податкова має право заднім числом анулювати вашу реєстрацію «єдинником» і перерахувати всі податки за весь період за загальною системою (18% ПДФО + 5% ВЗ). Пам’ятайте, ваш ФОП не є «портативним».

Робота на міжнародному ринку – це марафон, а не спринт. Вона вимагає не лише таланту у вашій професії, а й залізобетонної дисципліни в паперах та грошах. Кожен документ, кожен платіж, кожен запис у книзі обліку – це цеглинка у фундаменті вашої фінансової безпеки. 

Підходьте до цього виважено, не бійтеся ставити питання своєму банку та консультуватися з фахівцями. Адже у цьому світі ваш головний актив – не тільки те, що ви заробляєте, а й те, що ви здатні захистити.

Джерело: YANKIV legal solutions

Рубрика: Спрощена система/ФОП на єдиному податку

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ФОП на єдиному податку»