Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, для фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, єдиний внесок нараховується у розмірі 34,7% від суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим законом (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, на яку нараховується єдиний внесок). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується єдиний внесок.
Обов’язковість сплати єдиного внеску підтверджує п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Сплачується єдиний внесок щомісяця, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він нарахований, на рахунки Пенсійного фонду України, відкриті в Державному казначействі. Сплата єдиного внеску фізичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, регулюється виключно Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Згідно з його нормами єдиний внесок сплачується незалежно від ставки єдиного чи фіксованого податку.
