ДФС у м. Києві у листі від 24.02.2017 р. №1351/К/26-15-13-02-15 навели загальну норму про обов'язок ведення обіку платниками податків. За нею платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).
Далі податківці вказали, що є підставою для заповнення декларації з єдиного податку. А саме: "При заповненні Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок".
Не забули податківці зазначити й про порядок оформлення первинних облікових документів. Його визначено Законом про бухоблік.
Так, наразі первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Разом з цим, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з викладеного, податківці підсумовують: підставою для обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Що буде за неведення та незбереження документів первинного обліку?
Податківці наполягають, що за незбереження первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до пункту 121.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 510 гривень. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Крім того, до фізичних осіб, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у формі адміністративного штрафу. За ст. 163-1 КпАПУ незбереження первинних документів тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн). Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн).
Але, знову повторюємо: застосувати ці штрафи податківці мають право лише в тому випадку, коли ПКУ встановлено обов’язок складання та зберігання таких документів!
***
Читайте також аналітику від Дт-Кт: Приготуйте документи, громадяни "єдинники"!