Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
У своїх роз’ясненнях ДПС наголошує, що поворотна фінансова допомога, передбачена ПКУ, у цивільному законодавстві відповідає договору безвідсоткової грошової позики (ст. 1046 ЦКУ). Саме згідно з вимогами глави 71 ЦКУ такий договір і має оформлюватися.
Як документально оформити поворотну допомогу?
В договорі позики зазначаються сума поворотної допомоги (яка в цьому договорі має назву «позика»), термін та умови її повернення. Якщо повернення допомоги проводитиметься частками, то має бути передбачено графік її повернення.
Звертаємо увагу: якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена працівником-позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (якщо інше не встановлено договором).
Надання грошової позики підтверджується платіжними (розрахунковими) документами. Власне, з моменту її надання і починає діяти договір позики. Наданою позика вважається не з моменту укладання договору, а саме з дати передачі грошей.
Якщо вона надається безготівково, то такими документами будуть платіжне доручення і банківська виписка. Якщо ж грошова позика надається готівкою, підтвердженням її надання будуть касові документи (видатковий касовий ордер).
Щоб договір позики отримав статус безвідсоткового, про це обов’язково має бути зазначено в договорі (що відсотки на таку позику за користування нею не нараховуються). Інакше позикодавець матиме право вимагати плату за користування наданими грошами. Про це ми вказували ось тут.
Надавати і отримувати поворотну фіндопомогу можуть як юрособи, так і фізособи.
Тобто ФОПи (навіть, на спрощеній системі оподаткування) мають право надавати та отримувати поворотну фіндопомогу. Але при цьому треба враховувати норми ПКУ та роз’яснення податківців щодо таких операцій.
Надання фізособою-«єдинником» поворотної допомоги
Перше питання, яке виникає у ФОП-«єдинника»: чи сумісне надання фіндопомоги з перебуванням на спрощеній системі оподаткування? Чи не є така операція фінансовою послугою, надавати які спрощенцям заборонено?
Наразі за пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ, є забороненою для «єдинників».
Але податківці у своєму роз’ясненні вказують, що одноразове надання поворотної фінансової допомоги не є діяльністю у сфері фінансового посередництва. Тобто, якщо позичальник один і операції з надання позик проводяться раз на календарний рік, проблем у ФОП виникнути не повинно.
Якщо ж операції з надання поворотної фінансової допомоги іншим особам (тим більше, суб’єктам господарювання) здійснюються частіше, то податківці можуть вважати це видом діяльності ФОП і розглядати її як фінансове посередництво. І у такому випадку статус «єдинника» за наслідками податкової перевірки можна втратити (заднім числом).
Зверніть увагу: податківці не уточнюють, що вони вважають за постійну основу і одноразове надання (раз на місяць, на рік чи за весь період існування) стосовно надання позик (поворотної фіндопомоги).
І це, звісно, є проблемою і буде причиною для багатьох спорів з контролерами. При цьому це не перше таке роз’яснення. В іншій ІПК від 14.11.2017 р. №2609/К/99-99-13-02-03-14/ІПК податківці дійшли ще більш негативних висновків:
- якщо за договором безвідсоткової поворотної позики передбачено повернення юридичною особою коштів фізичній особі, то сума такої допомоги не включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- якщо зазначена сума повертається юридичною особою фізичній особі – підприємцю, то оподаткування здійснюється відповідно до глави I розд. XIV ПКУ або ст. 177 розд. IV ПКУ!
Тобто, якщо фіндопомога повертається ФОП-«єдиннику», то він має включити її до доходу, який оподатковується єдиним податком.
Як наслідок, якщо сума отриманого доходу від основної діяльності та сума повернутої фіндопомоги призведе до перевищення граничної суми доходу, то до суми перевищення буде застосовуватися ставка 15%. Звісно, у такому випадку на фізособу-«єдинника» ще чекає перехід на загальну систему з наступного кварталу.
Отже, підприємцю, який бажає надавати поворотну фіндопомогу іншим особам, є над чим подумати.
Проте зауважимо, що такі висновки наводяться податківцями в індивідуальних податкових консультаціях, які не мають сили закону. Прямої заборони надавати поворотну фіндопомогу для спрощенців ПКУ не встановлено. Хоча вдаватися до таких операцій варто, якщо у вас є власна ІПК із лояльним до вас висновком. Або ж якщо ви готові в разі необхідності захищати свої інтереси в суді.
Отримання ФОП-«єдинником» поворотної фіндопомоги
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 292.11 ПКУ).
Тобто протягом 12 місяців з дня отримання поворотної фіндопомоги для ФОП-«єдинника» не є доходом. А от після закінчення цього строку у ФОП-«єдинника» виникає дохід на суму неповерненої фіндопомоги.
При цьому такий дохід буде включатися до загального обсягу доходу для знаходження на відповідній групі ЄП та при перевищенні 1 млн, 5 млн грн або 7 млн грн залежно від групи ЄП суму перевищення слід буде оподатковувати ЄП за ставкою 15% та переходити з наступного кварталу на іншу групу ЄП (для І та ІІ груп) або на загальну систему (для ІІІ групи).
І ще слід пам’ятати. Звітний період у різних груп ФОП є різним. Так, І-ІІ група звітують з єдиного податку раз на рік. Тому неповернуту протягом 12 місяців поворотну фінансову допомогу підприємці оподатковують за результатами звітного року.
Проте, якщо внаслідок виникнення такого виду доходу виникне перевищення річного обсягу доходу, дозволеного для певної групи – звітувати про це слід за результатами кварталу, у якому виникло таке перевищення.
Наслідки такого перевищення ми докладно розглядали тут. А чинні з 2 квітня 2020 року нові суми граничного доходу, який дає право перебувати в І-ІІІ групах платників єдиного податку, ви можете переглянути тут.
А що, як ФОП ліквідувався?
Щодо отриманих фіндопомог (позик) існує цікава позиція ДПС. Податківці роз’яснили, що буде з оподаткуванням поворотної фіндопомоги у такому випадку.
На їхню думку, у разі прийняття ФОП рішення про припинення підприємницької діяльності та якщо в нього є на момент ліквідації отримана раніше (до спливу 12 календарних місяців), але не повернута поворотна фінансова допомога, ця допомога стає оподаткованим доходом. Але не ФОП-«єдинника», а, як не дивно, звичайної фізособи – колишнього підприємця!
Податківці вимагають включити таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію про майновий стан і доходи як фізична особа (громадянин), відповідно до вимог розділу IV ПКУ.
На нашу думку, така позиція є надто фіскальною і не відповідає вимогам розділу IV ПКУ. Адже позбавлення фізособи статусу підприємця не означає, що отримані раніше позики вона повертати не буде. Навіть, якщо договір позики було оформлено на ФОП.
ВСУ від 09.08.2017 р. у справі №3-788гс17 підкреслив, що у випадку припинення ФОП, її господарські зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, оскільки безпосередньо сама фізична особа не зникає і згідно зі ст. 52 ЦКУ відповідає усім своїм майном за такими зобов’язаннями на загальних підставах.
Оскільки повертати фіндопомогу колишньому ФОП все ж таки доведеться, підстав декларувати і оподатковувати її суму за наслідками календарного року, у якому ФОП ліквідувався, немає.