Щодо декларації ФОПа на загальній системі
Відповідно до п. 177.11 ПКУ, ФОПи подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 ПКУ, в якій поряд із доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Зазначимо, що пп. 49.18.5 ПКУ виключено на підставі Закону №2520. Замість цієї норми застосовується строк подання, встановлений пп. 49.18.4 ПКУ.
Відповідно до пп. 49.18.4 ПКУ річна декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним. Тобто за 2022 рік — до 01.05.2023.
Форму декларації та Інструкцію щодо її заповнення затверджено Наказом №859.
Відповідно до п. 13 ч. 2 розділу ІІІ Інструкції №859 у рядку 10.11 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого ФО-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування. У разі отримання таких доходів разом із декларацією заповнюється та подається додаток Ф2 до декларації.
Відповідно до п. 1 ч. 3 розділу ІІІ Інструкції №859 у розділі III декларації «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» у рядку 11.1 зазначається загальний обсяг доходу фізичної особи — платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV Кодексу, станом на кінець звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 12 ч. 6 розділу IV Інструкції №859 ФОПи, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відображають у додатку ЄСВ 1 за результатами звітного року період, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на (перехід зі) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
З наведеного випливає, що ФОП, який протягом 2022 року перейшов із загальної системи на спрощену, має подати річну декларацію у строк до 01.05.2023. Разом із такою декларацією подають додаток Ф2, в якому розраховують показники діяльності під час перебування на загальній системі оподаткування. Ці показники переносять із додатка Ф2 до рядка 10.11 декларації.
Крім того, в цій декларації показують й інші доходи, отримані фізособою протягом 2022 року, зокрема в період перебування на ЄП (2%) — в рядку 11.1.
Поряд з цим заповнюють додаток ЄСВ 1 — лише за період перебування на загальній системі. Але ані в Інструкції №859, ані в Законі про ЄСВ чи іншому підзаконному нормативному акті не зазначено, як сплачувати ЄСВ, якщо перехід на ЄП відбувся серед місяця. Можливість поділу місяця цими нормативними документами не передбачено.
З іншого боку, рядок 8 додатка ЄСВ 1 до декларації має назву «Тип платника та період перебування (місяць):». Тобто йдеться про місяць.
На наш погляд, в додатку ЄСВ 1 потрібно відображати нарахування ЄСВ включно з місяцем, в якому здійснено перехід на ЄП (2%). Якщо перехід стався 17.10.2022, то ЄСВ нараховують у додатку ЄСВ 1 за жовтень як за повний місяць.
У такому разі в рядку 8 період перебування на загальній системі слід зазначати до 31.10.2022 включно (повний місяць), а не 16.10.2022.
Щоправда, думка податкової з цього питання нам невідома, тож може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Причому починаючи з березня 2022 року, на період воєнного стану та 12 місяців після, ФОП може не сплачувати ЄСВ (див. п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ). При цьому такі особи розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюють за період, в якому єдиний внесок не нараховували, не обчислювали та не сплачували.
Таким чином, ФОП повинен у загальному порядку нарахувати ЄСВ, відобразивши його в січні та лютому 2022 року. А за період з березня до жовтня 2022 року ЄСВ не нараховувати. Причому, на наш погляд, у колонках 3, 4 і 6 табличної частини додатка ЄСВ 1 за цей період слід проставити «0,00», а в колонці 5 — «22,00».
Якщо ж ФОП вирішить сплачувати ЄСВ за ці періоди, він відображає нарахування в загальному порядку.
Щодо декларації ЄП (2%)
Відповідно до абз. 2 пп. 9.7 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ платники ЄП третьої групи — фізичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, — у разі визначення ЄСВ подають звітність за звітний період — грудень як податкову декларацію платника ЄП за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для цієї категорії платників.
Такі платники подають декларацію із додатком 1 (форму якої затверджено Наказом №124).
Додаток 2 призначений для розрахунку ФОПом ЄСВ за себе.
Тобто якщо в додатку 2 визначають ЄСВ, то декларацію начебто подають у квартальні строки — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 ПКУ). Але податкова служба вимагає подавати в місячний строк, тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця — до 20.01.2023. Щоправда, незрозуміло, з якої дати визначати нарахування ЄСВ. За логікою, наведеною вище, — починаючи з листопада 2022 р., тобто з 01.11.2022. Але позаяк у чинних нормативних документах це питання не визначено, може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Якщо ж ЄСВ не сплачували, а така можливість є згідно з п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ, про що ми сказали вище, декларацію треба було подати без додатка 2 — у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця — до 20.01.2023.