У попередній статті ми розглядали питання, скільки доходу може отримувати ФОП, якщо бажає перебувати у І – ІІІ групах платників єдиного податку.
А тепер розповімо про правила визнання такого доходу та його види. Це важливо не тільки для того, щоб зрозуміти, які види доходу враховуватимуться для визначення ліміту перебування на єдиному податку, але і для того, щоб знати, скільки єдиного податку (чи ПДФО) підприємцю доведеться заплатити з того чи з іншого доходу.
Отже, класифікація!
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Згідно з п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дата визнання доходу
Відповідно до п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є:
- дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі,
- дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг),
- для платника єдиного податку ІІІ групи, який є платником ПДВ, – дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Увага, пасивні доходи!
З метою оподаткування ЄП до доходу не включаються отримані фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Наприклад, проценти, отримані від банку за зберігання коштів на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізосіб-«єдинників» І – ІІІ груп.
А якщо ФОП отримав допомогу від держави?
Під час карантину і війни чимало фізосіб, в тому числі і ті, хто має підприємницький статус, отримували кошти від держави. Враховуючи те, що війна триває, ця тенденція зберігатиметься. А ще чимало громадян України отримали великі збитки, які вимагатимуть відшкодування. Тому, звісно, виникне питання, чи не доведеться заплатити з цих сум ЄП?
Відповідно до п. 292.11 ПКУ до складу доходу платника єдиного податку не включаються, зокрема:
- суми коштів цільового призначення, що надійшли від ПФУ та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
- суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку — юрособою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання. У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку — юрособа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ПКУ (у цьому випадку це буде стандартна подвійна ставка ЄП без ПДВ, тобто 5% х 2 = 10%).
Роз’яснення від податківців з цього приводу ми наводили тут.
Але не варто плутати державну допомогу із благодійною! Якщо допомогу вам як суб’єкту господарювання надає благодійна організація (а не державний фонд), вона потрапить під оподаткування ЄП. Це актуально і для юросіб, про що ми писали тут.
Бонуси за придбання товарів чи послуг
Ми неодноразово розповідали про те, що бонуси за виконання умов договору щодо обсягу придбання товарів або послуг можуть надаватися у двох видах:
- знижки на майбутні покупки,
- грошові суми (премії), які сплачуються покупцеві.
Так от, знижки у цьому випадку до оподаткованого ЄП доходу не потраплять. Мало того, вони не потраплять і до доходу, оподаткованого ПДФО, якщо такі знижки не є індивідуальними і отримати їх може будь-хто з тих, хто виконає певні умови.
А от бонуси, отримані у вигляді грошових коштів, включаються до складу доходу фізосіб-«єдинників» (звісно, якщо покупцем за договором був саме ФОП, а ще в такому випадку ці кошти мають надійти саме на підприємницький рахунок!).
І не забувайте – жодних розрахунків бонусними балами! Адже платникам ЄП суворо заборонені негрошові розрахунки (п. 291.6 ПКУ).
Сума повернутого завдатку
Сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку у разі його повернення.
Роз’яснення від податківців з цього приводу ми наводили тут. Свою позицію фахівці ДПС аргументували тим, що завдаток не є платою за товари, роботи чи послуги і лише забезпечує здійснення такої плати у майбутньому. Оскільки завдаток повертається покупцю і покупець не несе жодних зобов’язань щодо повернених йому коштів, то логічно, що ЄП з таких коштів не платиться.
Гарантійні внески від орендарів
Але стосовно продавців податківці займають більш фіскальну позицію. Ми наводили її тут (щоправда, стосовно юрособи).
«Єдинник» у разі отримання коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу звітного періоду у якому вони були отримані.
При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску у платника єдиного податку не має підстав зменшити свій дохід, бо такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).
Такою є позиція податківців, з якою ми, звісно, не згодні. Якщо гарантійні внески включаються до оподаткованого доходу «єдинника», то, звісно, лише тому, що вони класифікуються як передоплата за послуги оренди – інших підстав або спеціальних норм в ПКУ немає. Тому повернення таких внесків орендарю теж треба розглядати як повернення передоплати. Тобто як підставу для зменшення оподаткованого доходу у періоді їх повернення. Проте ФОП має бути готовим до спору із податківцями.
Надання послуг або виконання робіт за посередницькими договорами
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Про такі договори і правила обліку доходів за ними ми поговоримо у окремій статті.
Дохід в інвалюті та вплив зміни курсів
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ). Роз’яснення податківців з цього приводу ми наводили тут.
При цьому перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку фізособи-«єдинника», не здійснюється. Мало того, розрахунок різниці, яка виникає у разі продажу іноземної валюти ФОПу, та включення такої різниці до доходу платника єдиного податку нормами ПКУ не передбачено. Таке роз’яснення зазначено в ІПК ДПСУ від 13.09.2019 р. №215/6/99-00-04-07-03-15/ІПК.
Фізособа-«єдинник» виїхала за кордон через війну та отримує там дохід: що з оподаткуванням?
Якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на підприємницький рахунок в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізособи-«єдинника», але оподатковуються ПДФО та ВЗ. Про це ми писали тут.
Поворотна фіндопомога
До складу доходу платників єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).
Отже, якщо ви – ФОП і це ви отримали ПФД, щоб не сплачувати з неї ЄП, намагайтеся повернути її протягом 12 місяців.
Зазначимо також, що зворотний процес, тобто надання ФОПом іншим особам ПФД, законом не заборонений і не призведе до втрати статусу «єдинника». Звісно, якщо така допомога буде безпроцентною.
Надання безпроцентної фіндопомоги (поворотної або безповоротної) фізичній особі, у т.ч. ФОПу, не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а отже, не суперечить вимогам перебування на спрощеній системі. Про це ми писали тут.