Податківці у підкатегорії 107.01.03 Порядок визначення доходу та його склад пояснили, що відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦКУ завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ч. 2 ст. 570 ЦКУ).
Правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, передбачено ст. 571 ЦКУ.
Згідно з ч. 1 ст. 571 ЦКУ, якщо порушення сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 571 ЦКУ).
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (ч. 3 ст. 571 ЦКУ).
З урахуванням ч. 1 ст. 547 ЦКУ письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ).
Отже, сума завдатку, яку сплачує фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (покупець) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені нею за договором, з метою підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання, так само, як і аванс, включається до загальної вартості товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією зі сторін (покупцем або продавцем), встановлених ст. 571 ЦКУ.
Згідно з п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, пп. 5 п. 292.11 ПКУ встановлено, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Враховуючи зазначене, сума завдатку, яка згідно з договором надавалася фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої – третьої груп (крім е-резидентів) як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу такої особи при її поверненні.
Якщо повернення завдатку відбувається фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку за повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів:
- в одному звітному (податковому) періоді – така сума не включається до доходу такої особи при її поверненні;
- в іншому звітному (податковому) періоді – такий платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих податкових декларацій платника єдиного податку, в яких була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих податкових декларацій.
