Насамперед потрібно взяти до уваги особу платника ЄП – це ФОП чи юрособа.
Принципова відмінність між ними в тому, що юрособа веде бухоблік, а ФОП – ні. У самому визначенні поняття бухобліку у ст. 1 Закону про бухоблік говориться, що цей облік ведуть підприємства, а у статті 2 сказано, що цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України.
Одним із принципів бухобліку є принцип нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону про бухоблік).
У платника ЄП – юридичної особи буде два різні показники доходу: один – за бухгалтерськими правилами для цілей визначення результатів діяльності, а другий – за податковими правилами для цілей оподаткування доходу єдиним податком. У ФОПів є тільки податкові правила для обчислення оподатковуваного доходу.
Юридична особа – платник єдиного податку веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до НП(С)БО. Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається за датою реалізації товарів, а в декларації платника єдиному податку доходом буде сума отриманих коштів, а дата реалізації товарів/послуг для цілей оподаткування значення не має (п. 292.6 ПКУ).
Тому у юридичних осіб – «єдинників» будуть розбіжності між сумою доходу у фінансовій звітності та сумою доходу за даними декларації платника єдиному податку, якщо були отримані аванси від покупців або товари/послуги реалізовані на умовах післяплати. Такі розбіжності виникають через розбіжності у правилах обчислення відповідних показників. Але якщо ДПС надішле листа про надання пояснень щодо цих розбіжностей, не варто його ігнорувати і краще надати такі пояснення.
ФОП не веде бухгалтерський облік, тому він визнає дохід на дату надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі відповідно до п. 292.6 ПКУ. Звісно, для власних потреб ФОП може вести облік розрахунків з отриманих авансів та заборгованості покупців за поставлені товари/послуги у довільній формі.
Навіть якщо йдеться про торговельні автомати, податківці кажуть, що датою визнання доходу є дата вилучення виручки (див. консультацію в «ЗІР»).
Але в разі, якщо ФОП застосовує РРО/ПРРО, на яку дату визнавати дохід у вигляді виручки, податківці надають протилежні консультації. На це звернув увагу навіть Мінфін, про лист якого ми розповіли тут.
Схоже, що ДПСУ та Мінфін порозумілися, адже наразі в «ЗІР» висить консультація, яка суперечить ПКУ (але відповідає принципу, якого обидва органи наразі дотримуються):
«Датою отримання доходу суб’єкта господарювання при здійсненні розрахунків в безготівковій формі (з використанням POS-терміналів, технологій «Tap to phone/Tap on phone») є дата формування фіскального чека, а у всіх інших випадках отримання доходів у безготівковій формі – дата зарахування коштів на поточний та/або платіжний рахунок».
На нашу думку, поставити крапку в цих змінах думок при незмінному ПКУ може лише суд. Але для цього потрібно, щоб ФОПи почали оскаржувати надані консультації.
***
Розглянемо приклад: розрахунки з оформленням фіскальних чеків відбувалися 30.06.2025, а кошти були отримані на рахунок 01.07.2025.
Якою датою визнати дохід (особливо це актуально для ФОПів 3 групи з їх квартальною звітністю з ЄП)?
Виходячи з наведеного вище, наразі є два варіанти.
- Варіант 1 (якщо ви не бажаєте спорити): визначати дохід згідно з датою фіскальних чеків, тобто, на 30.06.2025.
- Варіант 2 (якщо ви готові піти в суд): зробити те саме, що у Варіанті 1, але отримати ІПК з цього питання. І в разі якщо податківці наполягатимуть на даті створення фіскальних чеків як на даті визнання доходу, оскаржити таку ІПК в суді.
Якщо суд винесе рішення на вашу користь, то податківці будуть змушені скасувати таку ІПК і надати відповідь згідно з висновком суду. А ви перенесете дату визнання доходу за документами та звітністю з червня на липень, без штрафів.
Якщо ж ви програєте справу, то теж нічого не втратите, адже ви діяли в межах наданої ІПК.