25 березня Верховна Рада прийняла Закон щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб (реєстр. №12254).
Закон доповнює Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», «Про безоплатну правничу допомогу» положеннями, спрямованими на вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб.
Законом встановлено, що батьки (усиновлювачі) або опікун зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Крім того, відповідно до Закону, дозвіл органу опіки та піклування не надаватиметься у разі вчинення правочину, за яким малолітня або неповнолітня дитина набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є.
Якщо один із батьків (усиновлювачів) захоплений у полон або перебуває у заручниках, або ж інтернований до нейтральної держави або зник безвісти за особливих обставин, визнаний безвісно відсутнім, проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців та не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини можуть бути вчинені без його згоди.
Право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» та іншими законами матимуть діти та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – на всі види правничих послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 цього Закону.
Реалізація положень прийнятого Закону дозволить спростити механізм набуття малолітніми та неповнолітніми особами права власності на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, інше цінне майно, в тому числі транспортні засоби, без створення додаткових бюрократичних перешкод та затягування моменту набуття ними права власності на майно.
Головним в опрацюванні законопроєкту №12254 був Комітет з питань правової політики, який рекомендував Верховній Раді прийняти його у другому читанні у редакції Комітету.
