- Що за петицію подали до Кабміну?
- Аргументи «ЗА»: більше часу на відпочинок це європейський тренд
- Аргументи «ПРОТИ»: воєнний стан та ризик падіння показників праці
- Міжнародний досвід: як це працює у світі?
- Які висновки та перспективи?
Що за петицію подали до Кабміну?
До хронічного браку кадрів та міграційної кризи в Україні додався фактор, який раніше здавався другорядним, — тотальне психологічне виснаження. На цьому тлі на сайті Уряду з'явилася примітна ініціатива. Подана 3 липня 2026 року петиція №41/010242-26еп пропонує радикальний крок: законодавчо скоротити стандартний робочий тиждень із 40 до 32 годин, запровадивши «чотириденку» і усе це без жодного зменшення заробітної плати.
Але чи має така ініціатива шанси бути підтримана Урядом та ВРУ?
Аргументи «ЗА»: більше часу на відпочинок це європейський тренд
Автор петиції переконаний - перехід на чотири робочі дні на тиждень допоможе країні через:
- порятунок від «психологічного дефолту». Психіка українців роками перебуває під безпрецедентним тиском через обстріли, тривоги та дефіцит сну. Додатковий вихідний потрібен не для розваг, а для відновлення нервової системи та зниження рівня гормонів стресу. Здоровий тил — це основа стійкості країни;
- парадокс продуктивності. Масштабні міжнародні експерименти (у Великій Британії, Ірландії, Іспанії та Ісландії) довели: за 4-денного графіка продуктивність не падає, а подекуди зростає на 15–35%. Менше втоми — вища концентрація;
- зниження витрат на вигорання. Світовий досвід показав зменшення кількості лікарняних на 65%, а 71% працівників заявили про спад вигорання. Для бізнесу та держави це пряма економія на оплаті тимчасової непрацездатності та професійних захворювань;
- утримання людей в країні. На тлі демографічної кризи такі умови можуть стати одним з чинників для повернення українців із-за кордону. Крім того, три вихідні — це потужний поштовх для малого бізнесу, внутрішнього туризму та сфери послуг;
- курс на ЄС. Європа активно впроваджує концепцію work-life balance (балансу між роботою та особистим життям). Як кандидат на вступ, Україна має задавати прогресивні тренди.
Петиція вимагає від Кабміну внести обов'язкові зміни до КЗпП та запустити державний пілотний проєкт у визначених галузях із подальшим масштабуванням на всю країну.
Аргументи «ПРОТИ»: воєнний стан та ризик падіння показників праці
Це вже не перше обговорення цього питання. Попри привабливість ідеї, державні органи та законодавці дивляться на неї песимістично.
Фахівці Державної служби зайнятості та представники влади (зокрема, народний депутат Данило Гетманцев) закликали тверезо оцінювати ситуацію:
- підвищений попит на працю. Під час війни на критично важливі підприємства, в установи і організації лягає підвищене навантаження. І це не забаганка Уряду, а важлива умова виживання усієї країни. Особливо в умовах масової міграції та дефіциту кадрів. Саме тому з самого початку війни був прийнятий Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Святкові дні були скасовані, робота у вихідні не потребує згоди профспілок, а робочий час для критично важливих роботодавців та їх працівників може бути збільшено з 40 до 60 годин на тиждень;
- є і негативний досвід. У 2019 році одна українська IT-компанія запустила подібний експеримент. Спершу люди зраділи, але згодом у деяких напрямах продуктивність суттєво впала, і компанія повернулася до класичного графіка;
- скорочений робочий тиждень підходить не всім галузям економіки. Світова практика показує, що «чотириденка» може підійти IT-сектору, креативним та аналітичним індустріям, де платять за конкретний результат. Проте вона є абсолютно незручною та збитковою для сфери послуг, виробництва, аграріїв та професій із погодинною оплатою праці, де чіткий графік роботи є запорукою досягнення результату діяльності.
Міжнародний досвід: як це працює у світі?
Поки в Україні точаться дискусії, профспілки в 2025 році вже аналізували світову практику. Мапа скороченого робочого часу виглядає наступним чином:
| Країна | Статус реформи / Результат |
| Великобританія | Провела наймасштабніше у світі випробування (2022 рік, понад 60 компаній та 3000 співробітників). Приголомшливий успіх довів ефективність моделі для всіх типів бізнесу — від магазинів до IT, і багато компаній залишили її назавжди. |
| Ісландія | Експериментувала у 2015–2019 роках. Завдяки значному підвищенню добробуту та продуктивності, станом на 2022 рік понад 51% працівників країни вже перейшли на 4-денний графік. Світовий лідер. До 90% населення вже працює за скороченим графіком або має інші послаблення. |
| Німеччина | У 2023–2024 роках провела 6-місячний пілот серед 41 організації. Результати виявилися багатообіцяючими — 73% компаній виявили бажання продовжувати цю практику. |
| Бельгія | Перша в ЄС законодавчо впровадила реформу у 2022 році для відновлення після пандемії. Працівники можуть працювати 4 дні замість 5, але за умови збереження 40-годинної норми на тиждень. |
| Японія | З квітня 2025 року запровадила 4-денний робочий тиждень для держслужбовців у Токіо. Мета ініціативи — боротьба зі зниженням народжуваності та смертями від перевтоми. |
| Польща | Запустила державний експеримент, де роботодавці тестують альтернативні моделі скороченого часу. |
| Нідерланди | Середня тривалість робочого тижня для людей віком від 20 до 64 років на основній роботі становить лише 32,1 години, що є найнижчим показником в ЄС, згідно з даними Євростату. Попри меншу середню тривалість робочого часу на одну особу, Нідерланди одна з найбагатших економік Євросоюзу за показником ВВП на душу населення. Це пояснюється тим, що коротший робочий час поєднується з відносно високою продуктивністю на годину та високою часткою зайнятого населення. На кінець 2024 року 82% населення працездатного віку в Нідерландах було зайнято, порівняно з 75% у Великій Британії, 72% у США та 69% у Франції. |
| Іспанія | У 2023 році реалізувала пілот у Валенсії для 360 000 працівників. Наразі уряд розгортає трирічну пробну програму, щоб заохотити приватні компанії переходити на такий графік. |
| ОАЕ | У 2022 році місто Шарджа першим запровадило 4-денний тиждень для держслужбовців. Це дало поштовх до дискусій про потенційне розгортання реформи на загальнонаціональному рівні. |
| Данія | Офіційно «чотириденку» не запроваджували, проте країна є лідером гнучкості, адже середній робочий тиждень тут і так складає лише 37 годин. |
| Австралія | У серпні 2022 року запустила пілотну програму скороченого робочого тижня, до якої долучилися 26 місцевих компаній. |
В Україні ж на сьогодні КЗпП жорстко фіксує 40-годинний стандартний робочий тиждень. Скорочення часу передбачено лише для неповнолітніх, осіб з інвалідністю або за індивідуальною домовленістю між роботодавцем та працівниками. А на час воєнного стану критично важливі роботодавці навпаки можуть за власним рішенням збільшувати норму робочого часу до 60 годин на тиждень.
Які висновки та перспективи?
Як бачимо, і аргументи «за», і аргументи «проти» досить вагомі. Тому, якщо петиція набере потрібну кількість голосів, Уряду доведеться прийняти непросте рішення.
Втім, не виключено, що Уряд відмовиться вносити зміни в трудове законодавство, пославшись на те, що і зараз воно дозволяє, за домовленістю між роботодавцем та працівниками, скорочувати норму робочого часу без втрат у заробітній платі.
Тобто, відповіддю на петицію можуть стати:
1. Відмова від примусу на користь гнучкості
Як зазначає Данило Гетманцев, будь-які кроки в цьому напрямку мають бути виключно добровільними. Потрібно дати право працівникам та роботодавцям домовлятися локально. Комусь підійде бельгійська модель (4 дні по 10 годин), комусь — класичні 32 години з коригуванням KPI (ключових показників ефективності).
2. Сегментація, а не зрівнялівка
Законодавчі ініціативи (коли до них дійде справа) не можуть бути універсальними. Якщо IT чи маркетинг потенційно готові до реформи, то для заводів, лікарень чи агрохолдингів потрібні зовсім інші перехідні моделі. В деяких галузях скорочувати час роботи установ та організацій недоцільно – потреба в ліквідації пожеж та аварій, в медицині, на транспорті, в готелях, в охоронній діяльності, в армії не може чекати до понеділка.
3. Локальні експерименти замість миттєвого масштабування
Компаніям, які прагнуть зберегти свій людський капітал від вигорання вже зараз, варто запускати власні короткострокові експерименти (наприклад, на 3 або 6 місяців) для заміру реальної продуктивності.
