Лібералізація терміну "сім'я", гарантоване державою медичне страхування, посилення захисту прав людини в суді - такі зміни до Основного закону пропонують члени робочої групи Конституційної комісії в частині "Права людини". Проте, представники релігійних організацій по ряду питань демонструють більш консервативний підхід.
Про захист гідності і життя
У пропонованих змінах значна увага приділяється гідності людини. Зокрема, говориться про те, що держава та органи державної влади зобов'язані поважати і захищати гідність людини.
"Гідність людини - основоположне джерело розуміння, реалізації та захисту прав і свобод людини, закріплених в Конституції і законах України. Кожна людина має право на визнання її унікальності, цінності і значимості як для неї самої, так і для суспільства. Кожен має право захищати свою гідність та гідність інших людей", - йдеться у пропонованих змінах.
Захист людської гідності пропонованим варіантом Конституції гарантується тільки з моменту народження. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організації (ВРЦіРО) вже заявила про те, що при підготовці документу не було враховано її пропозиції. Зокрема, представники релігійних спільнот пропонували, щоб право на життя і захист людської гідності гарантувати не з моменту народження, а з моменту зачаття.
"Людина, її життя від зачаття й до природної смерті, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю", - пропонувала ВРЦіРО.
Така пропозиція фактично є підставою для заборони абортів в Україні та унеможливлює евтаназію.
Члени робочої групи пропонують додати також норму про те, що ніхто не може бути засуджений до смертної кари чи страчений. Тут йдеться не лише про захист від смертної кари на території України, але і про заборону екстрадиції в країни, де смертна кара не скасована.
Посилення захисту свободи і захист в суді
Фактично ключова частина змін стосується посилення захисту свободи людини. Члени робочої групи пропонують до діючої Конституції внести положення про заборону торгівлі людьми.
"Ніхто не може триматися в рабстві або в підневільному стані. Торгівля людьми заборонена", - йдеться у проекті змін.
Додатково зазначається, що примусова праця можлива лише як військова або альтернативна служба та робота, або служба, яка виконується відповідно до закону про надзвичайний чи воєнний стан.
Значна увага приділяється процедурі затримання людини та утриманню її під вартою. Скорочується термін утримання людини під вартою з метою запобігання злочину з 72 до 48 годин. Протягом цього часу підстави для необхідності утримування людини під вартою мають бути перевірені судом.
Також у проекті конктретизуються підстави та обставини, за яких людина може бути затриманою. Зокрема йдеться про:
- допровадження особи до компетентного суду за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення;
- наявності обґрунтованого переконання в необхідності запобігти вчиненню особою правопорушення чи її втечі одразу після його вчинення;
- невиконання особою законного судового рішення або для забезпечення виконання обов'язку, встановленого законом;
- запобігання вчиненню терористичних актів за наявності обґрунтованої підозри;
- запобігання поширенню інфекційних захворювань;
- запобігання недозволеного в'їзду в країну іноземців або апатридів;
- проведення законної депортації чи екстрадиції особи;
- застосування на підставі законного судового рішення заходів виховного характеру щодо неповнолітнього або допровадження його до компетентного органу;
- законне затримання на підставі судового рішення психічнохворих, алкоголіків чи наркоманів, які перебувають на обліку в медичних установах.
Члени робочої групи пропонують посилити права людини під час розгляду справи в суді. Зокрема, вони пропонують внести до Конституції формулювання "справедливий суд".
"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним, безстороннім і компетентним судом, створеним відповідно до закону, який на підставі Конституції і закону має вирішити спір щодо його прав, свобод та обов'язків або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення", - пропонується у проекті змін до Основного закону.
Крім того, у проекті конкретизується перелік прав обвинуваченого.
Про сім'ю
На відміну від діючої Конституції, у пропонованому проекті змін немає згадки про те, що сім'я - це союз чоловіка і жінки: "Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї".
В проекті змін пропонується такий варіант: "Право на шлюб, створення сім'ї гарантуються законом.Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї".
Із пропонованими змінами знов-таки не згодні представники релігійного середовища. "Ці формулювання, насамперед, містять у собі серйозні загрози для інституту сім'ї в Україні, традиційних для українського суспільства взаємовідносин подружжя як союзу чоловіка та жінки, а також створюють підґрунтя для легалізації неприйнятних для морального здоров'я та природного розвитку суспільства одностатевих партнерств (ст. 27 і 35 проекту)", - заявив голові Конституційної комісії Володимиру Гройсману глава УГКЦ Святослав Шевчук.
Але деякі експерти навпаки пропонують ще більш ліберальне формулювання, ніж є у запропонованому проекті. Зокрема, член робочої групи з прав людини Всеволод Речицький пропонує таке формулювання: "Право на шлюб, створення сім'ї гарантується кожному".
Про політичні партії і мирні зібрання
До положень діючої Конституції пропонується додати формулювання про заборону фашистської, нацистської чи комуністичної ідеології.
"Утворення політичних партій, інших громадських об'єднань в Україні є вільним, за винятком тих, які у своїх програмах або діяльності сповідують нацистську, фашистську чи комуністичну ідеологію", - пропонується у проекті.
Також члени робочої групи пропонують прописати у Конституції, що політичні партії чи громадські об'єднання не можуть мати збройних або воєнізованих формувань.
В той же час, держава має відповідати за безпеку мирних зібрань. "Держава визнає право кожного організовувати мирні зібрання і брати участь в них та відповідає за безпеку їх проведення", - пропонується у проекті змін до Конституції.
Про власність на окупованих територіях
Більшість положень по частині приватної власності залишаються без змін. Але до перехідних положень додається норма, що стосується приватної власності на окупованих територіях.
"Примусове заволодіння іноземною державою на тимчасово окупованих територіях України власністю України, її фізичних і юридичних осіб, як і іноземних осіб, які законно орендували таку власність на основі законодавства України, а також дозвіл чи передача такої власності на тимчасово окупованих територіях України чи у випадках, які підпадають під юрисдикцію держави Україна, у володіння чи оренду третіми особами не має жодних правових наслідків", - пропонують члени робочої групи.
По підприємницькій діяльності не пропонується суттєвих змін. Проте, замість формулювання "не допускається зловживання монопольним становищем на ринку", пропонується формулювання "забороняється зловживання монопольним становищем на ринку".
Крім того, пропонується певне пом'якшення щодо можливої підприємницької діяльності чиновників та депутатів: "Право на підприємницьку діяльність окремих осіб, визначених законом, може бути обмежене з метою забезпечення принципу несумісності".
В діючій Конституції ця норма звучить так: "Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом".
Про медичну допомогу
В рамках змін до Конституції пропонується записати, що держава пропонує лише мінімальний пакет безкоштовної медичної допомоги. "Держава гарантує кожному надання мінімального обсягу безоплатних медичних послуг та безоплатної медичної допомоги в екстрених випадках, що встановлені законом", - сказано в проекті.
Діюча Конституція передбачає, що охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням в рамках відповідних програм.
Крім того, в Конституції хочуть прописати, що держава запроваджує і підтримує обов'язкове медичне страхування.
Втім, проект змін до Конституції по частині прав людини (як і по частині правосуддя) досі не затверджений Конституційною комісією.