Проблема мігрантів для Євросоюзу стає все більш актуальною. Тільки за перші вісім місяців поточного року до Європи через Середземне море прибуло понад 430 000 мігрантів з країн Середнього та Близького Сходу і Північної Африки, свідчать дані Міжнародної організація з міграції.
У керівництві ЄС прогнозують, що найближчим часом потік біженців буде тільки наростати. “Оскільки ситуація в Лівії та Сирії, швидше за все, погіршиться, ми повинні очікувати, що висока кількість біженців, ймовірно, стане нормою як у короткостроковій, так і середньостроковій перспективі”, – заявив нещодавно єврокомісар з міграційної політики Дімітріс Аврамопулос.
При цьому країни-учасниці ЄС поки не можуть домовитися про те, хто і як повинен вирішувати проблему біженців. А тим часом деякі європейські держави, вже почали посилювати контроль на кордоні з метою недопущення незаконної міграції. Так у зв’язку із зростанням потоку біженців Німеччина оголосила про відновлення системи перевірки паспортів на кордоні з Австрією, яка була скасована після встановлення шенгенської зони. А влада Угорщини встановила стіну на кордоні з Сербією і залучила військових для охорони кордону від нелегальних мігрантів, які намагаються через Угорщину потрапити далі в Європу.
Як проблема біженців в ЄС вдарить по Україні?
На фоні наростаючої кризи біженців в ЄС і посилення контролю на кордонах всередині Європи актуалізувалося питання про перспективи отримання Україною безвізового режиму з ЄС.
10 вересня 2015 побоювання з цього приводу в ході свого візиту до Словаччини висловив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. “Сподіваюся, що ухвалення рішення щодо надання Україні безвізового режиму не матиме політичних аспектів, у тому числі пов’язаних з хвилею міграції в ЄС”, – сказав він.
У Європі ж на питання про те, коли Україна зможе отримати безвізовий режим, відповідають, що це більшою мірою залежить від того, як Київ впорається з виконанням необхідних вимог.
“Ми чекаємо виконання всіх умов з боку українських властей”, – сказав 11 вересня Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоханнес Хан. При цьому він відзначив значний прогрес у виконанні Україною плану щодо візової лібералізації.
На думку експертів, проблема біженців чи не позначиться безпосередньо на переговорах щодо безвізового режиму Україна-ЄС, але все ж може ускладнити прийняття такого рішення європейською стороною.
“Не думаю, що тут буде прямий зв’язок, тут скоріше буде опосередкований зв’язок. Їх увага більш прикута до проблеми мігрантів. На нашу користь говорить те, що українці не переходять масово європейський кордон, як це роблять біженці з Близького Сходу. Поведінка українців не створює кризових явищ”, – сказав професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань.
Експерт з міжнародних питань Олександр Палій зазначає, що стурбованість ЄС викликала проблема внутрішньо переміщених осіб, яких сьогодні налічується близько 1,3 млн, проте більшість з них осіла в межах України. “Це демонстрація того, що у більшості громадян немає бажання покинути країну. Вони (ЄС) розуміють, що люди прив’язані до своєї Батьківщини. Якщо ми і будемо їздити, то більше як туристи”, – сказав він.
Тим не менш, незважаючи на гарне ставлення до українців, нині ЄС все ж таки більше схильний зачиняти, а не відчиняти кордони, вважає екс-речник МЗС Олег Волошин.
“Є формальні критерії в Плані дій (щодо лібералізації візового режиму), які Україна повинна виконати, але все одно країни ЄС навіть у цьому Плані дій залишають за собою право приймати остаточно політичне рішення з цього питання і очевидно, що політичне рішення буде складніше прийняти в таких умовах (напливу біженців в ЄС) “, – пояснив він.
Що далі робити Україні?
При цьому експерти зазначають, що Україні потрібно продовжити роботу з виконання всіх необхідних умов для отримання безвізового режиму в ЄС.
Зокрема, Олександр Палій зазначає, що важливими аспектами для ЄС буде створення прозорої і позбавленої корупції системи отримання біометричних паспортів, а також забезпечення Україною контролю за ситуацією на кордоні, у тому числі по лінії розмежування на Донбасі.
При цьому він зазначив, що ключові пункти, які Україні необхідно виконати для отримання безвізового режиму, зафіксовані в Указі президента від 18 серпня 2015 року “Про додаткові заходи щодо введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом”.
Згідно з документом Україні, необхідно прийняти ще ряд законопроектів: про внесення змін до статті 216 Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення чіткого визначення підслідності органів досудового слідства, щодо посилення захисту свідків у кримінальному провадженні, а також про створення державного органу з повернення активів.
Генеральній прокуратурі України потрібно прискорити роботу із забезпечення повноцінного функціонування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Крім того необхідно розробити концепцію національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства і створити технічні можливості для забезпечення доступу до баз даних Інтерполу в пунктах пропуску через державний кордон України.
Потрібно створити віртуальний контактний аналітичний центр і базу даних про міграційні процеси для забезпечення обміну інформацією та моніторингу ситуації у сфері міграції, а також укласти міжнародні договори з суміжними державами про спільне патрулювання державного кордону та контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
Також необхідно завершити будівництво та облаштування двох пунктів тимчасового розміщення біженців, а також іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні у м. Яготин (Київська область) і в с. Мартинівському (Миколаївська область).
Очікується, що Єврокомісія оцінить готовність України до безвізового режиму з ЄС до 15 грудня.
До цього моменту, як зазначають експерти, Україні необхідно виконати якомога більше взятих на себе зобов’язань. “Нам потрібно зосередити зусилля на виконанні нашого “домашнього завдання”, щоб до нас було якомога менше претензій”, – сказав Олексій Гарань.
Олександр Палій припускає, що, у разі виконання Україною всіх основних вимог, вже в наступному році для країни може бути введений обмежений безвізовий режим. “Він може мати тимчасові обмеження – місяць безвізового перебування або навіть менше. Можливий також додатковий контроль при перетині кордону”, – сказав Олександр Палій.
Разом з тим, на відміну від експертів, українці менш оптимістичні щодо отримання безвізового режиму найближчим часом.
За даними соціологічного дослідження TNS On-line TRACK, проведеного в травні 2015 року, тільки 5% респондентів вірять, що про безвізовий режим можна буде домовитися до кінця поточного року. Найвірогіднішим строком опитані визнали 2-5 років (43%) і більше 5 років – 28%. Решта не вірять в одержання безвізового режиму з ЄС.
Денис Скворцов