Чи має право орган соціального захисту населення вимагати нотаріально завірений договір найму (оренди) житла при призначенні субсидії?
Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.
Проте в окремих випадках на підставі рішення комісій виконавчих органів місцевого самоврядування та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні на підставі договору найму (оренди) житла.
При укладенні договору найму (оренди) житла слід керуватися положеннями глави 59 Цивільного кодексу.
Договір найму житла складається письмово між власником житлового приміщення та наймачем. При цьому зазначеним Кодексом не передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору найму (оренди) житла, а лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Слід звернути увагу, що під час розгляду питання про призначення житлової субсидії на підставі договору найму (оренди) обов’язковою є наявність у такому договорі інформації про склад осіб, які орендують житло, сплату ними житлово-комунальних послуг (далі — ЖКП), відомостей про орендодавця і орендаря.
Отже, при призначенні субсидії орган соціального захисту населення не має права вимагати нотаріально засвідчений договір найму (оренди) житла.
Як призначається субсидія особам, які за релігійними переконаннями не мають реєстраційного номера платника податку?
Для призначення житлової субсидії особі необхідно подати до органу соціального захисту населення заяву, у якій зазначити перелік ЖКП, якими користується сім’я, та декларацію, де зазначається склад зареєстрованих осіб, види доходів та джерело їх отримання. У заяві передбачено надання заявником згоди на збір інформації та обробку персональних даних відповідно до Закону № 2297.
Обчислення доходу для призначення субсидії органами соціального захисту населення здійснюється за даними, отриманими від органів ДФС. У свою чергу органи ДФС надають інформацію про отримані доходи особи на підставі її реєстраційного номера платника податку. У разі відсутності реєстраційного номера платника податку інформацію про доходи особи отримати неможливо.
Постановою № 848 передбачено, що громадянин особисто надає довідки про доходи у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
Таким чином, особа, яка не має реєстраційного номера платника податку, разом із заявою та декларацією має надати до органу соціального захисту населення довідку або письмове пояснення про розміри доходів, зазначені у декларації.
Чи включається до розрахунку сукупного доходу сім’ї дохід від здавання молока?
Для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з нарахованих особам доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надає ДФС.
Сукупний дохід сім’ї становлять доходи від продажу власної продукції тваринного походження, у тому числі від здавання молока.
Субсидію було оформлено на трьох осіб. Син поступив до училища й на період навчання його прописано у гуртожитку. Чи потрібно переоформлювати субсидію?
Особа, якій призначено субсидію, зобов’язана протягом місяця поінформувати орган соціального захисту населення про зміну складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), шляхом подання відповідних документів. Якщо відбулися такі зміни, субсидія підлягає перерахунку.
Отже, у зазначеному випадку субсидію буде перераховано виходячи з кількості зареєстрованих осіб.
Чи мають право органи соціального захисту населення при оформленні субсидії вимагати довідки про нарахування ЖКП?
Відомості від постачальників ЖКП органи соціального захисту повинні отримувати самостійно шляхом направлення відповідного запиту. Постачальники ЖКП з дня отримання запиту від органу соціального захисту населення мають надати інформацію у п’ятиденний строк.
Отже, органи соціального захисту населення не мають права вимагати довідки про нарахування ЖКП. У більшості випадків для отримання субсидії подаються лише заява та декларація про доходи і витрати.
Чи потрібно сплачувати обов’язковий платіж за газ, якщо згідно з соціальною нормою потрібно сплачувати за 470 м3, а фактично використано вдвічі менше?
Особи, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату ЖКП, зобов’язані щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Якщо вартість фактично використаної послуги є меншою ніж обов’язкова частка витрат на оплату цієї послуги, особи сплачують її фактичну вартість.
Сума субсидії, яку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення було переказано на рахунки постачальників ЖКП для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яку не використано домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується постачальником як оплата послуг, у тому числі обов’язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди.
Таким чином, суму невикористаної субсидії можна використати для оплати ЖКП у наступному періоді. Зокрема, не сплачувати обов’язковий платіж або сплачувати обов’язковий платіж частково, доки не вичерпається сума переплати. При цьому необхідно стежити, щоб не виникла заборгованість.
За послугу водопостачання у зв’язку з призначенням субсидії виникла значна переплата внаслідок економії, чи можна використати ці кошти на послугу опалення?
Законодавством не передбачено використання сум невикористаних субсидій за однією послугою на оплату інших послуг або інші потреби.
Для розрахунку субсидії було взято дохід за 2015 р., коли жінка працювала та отримувала заробітну плату. 12.09.2016 р. вона звільнилася з роботи та отримує лише пенсію. Чи має така жінка право на перерахунок субсидії?
Постановою № 635 (набрала чинності 21.09.2016 р.) внесено зміни до порядку надання житлових субсидій, згідно з якими, якщо на час звернення за призначенням субсидії громадянин є непрацюючим пенсіонером, який не має інших доходів, крім пенсії, до його середньомісячного сукупного доходу враховується розмір пенсії за місяць, що передує місяцю, з якого призначається субсидія.
Отже, враховуючи зазначене, якщо у вересні 2016 р. жінка ще отримувала заробітну плату, то для розрахунку субсидії виходячи з розміру лише однієї пенсії необхідно звернутися до органу соціального захисту населення для перерахунку субсидії у листопаді 2016 р. (за умови, що розмір доходу у жовтні складався лише з пенсії).
У 2015 р. чоловік отримав у спадок будинок, чи вплине це на призначення субсидії?
Для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з нарахованих особам доходів за попередній календарний рік без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування.
Вартість майна, отриманого у спадщину, не включається до сукупного доходу.
Жінка зареєстрована та проживає в будинку, власником якого є її чоловік. Особові рахунки відкрито на чоловіка, але він зареєстрований у квартирі за іншою адресою. Чи має право жінка на отримання житлової субсидії?
Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. При цьому для отримання субсидії не має значення, на кого відкрито особові рахунки для оплати ЖКП.