27 вересня 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №10093 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових підстав для відстрочки під час мобілізації та звільнення з військової служби під час воєнного стану".
Чому виникла ця ініціатива?
Головні закони у сфері мобілізації та військової служби в Україні – це Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“, який регламентує права та обов'язки військовозобов'язаних, та Закон “Про військовий обов'язок і військову службу”, який регламентує права та обов'язки військовослужбовців.
Очевидно, що ці закони мають бути між собою синхронізовані і не допускати невідповідностей, у тому числі щодо прав та обов'язків категорій громадян з певними сімейними обставинами (утримання дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківської опіки, виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років, необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи тощо), що дають їм:
- відстрочку від мобілізації;
- проходження військової служби за місцем проживання;
- право звільнення з військової служби.
Натомість під час аналізу цих двох законів виявлено певні невідповідності. А саме щодо права на відстрочку від мобілізації та права на звільнення з військової служби, обов'язку певних категорій військовозобов'язаних, які мають право на відстрочку за сімейними обставинами, служити за місцем проживання, а також відповідності формулювань чинному законодавству.
Що пропонується?
Проєктом пропонується у ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» уточнити, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
- усиновлювачі, на утриманні яких перебувають усиновлені ними діти, які на час усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, віком до 18 років;
- опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- вагітні жінки.
Крім того, у ст. 39 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу” пропонується прописати, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які призвані в особливий період за їхньою згодою, проходитимуть військову службу тільки за місцем проживання.