• Посилання скопійовано

Бізнес назвав ключові пріоритети для економіки на 2026 рік

За позицією бізнесу у 2026 році слід стимулювати відновлення економіки через збереження підприємництва та відновлення людського капіталу та забезпечити прозорість та ефективність роботи контролюючих органів та органів правопорядку

Бізнес назвав ключові пріоритети для економіки на 2026 рік

Українська Рада Бізнесу навела текст резолюції об’єднаного українського малого та середнього бізнесу.

Ми, представники 17 коаліцій бізнес-об’єднань (БО), до складу яких входить понад 500 бізнес-об’єднань МСБ, які об’єднались у Альянс БО, усвідомлюючи спільну відповідальність за відновлення, збереження та сталий розвиток економіки України, звертаємося до Президента України,  Верховної ради України та Кабінету міністрів України із таким:

Вважаємо, що для подолання ключових загроз, які на цей час стоять перед Україною, першочергово необхідно реалізувати завдання, визначені провідними бізнес-об’єднаннями та економічними аналітичними центрами як ключові пріоритети на 2026 рік.

А саме:

1. Стимулювати відновлення економіки через збереження підприємництва та відновлення людського капіталу:

  1. запровадити прозорі та ефективні механізми відшкодування збитків бізнесу, завданих війною, переробивши для підприємців підходи, що були опробувані при відшкодуванні збитків громадянам; 
  2. реалізувати та профінансувати державну програму часткового субсидування добровільного страхування воєнних ризиків для бізнесу та їх співробітників, а також життя, здоров’я та майна громадян, створити та впровадити механізм перестрахування воєнних ризиків українськими страховиками в Експортно-кредитному агентстві та сприяти перестрахуванню цих ризиків на внутрішньому ринку та у перестраховиків-нерезидентів;
  3. запровадити інвестиційні та бізнес-візи, спростити міграційне законодавство;
  4. економічно заохочувати та стимулювати підприємців залучати до роботи соціально вразливі категорії населення;
  5. сприяти  жіночому підприємництву, усунення викривлень у законодавстві щодо умов праці чоловіків та жінок;
  6. розробити умови для збереження та стимулювання господарської та інвестиційної діяльності на найбільш постраждалих від війни територіях;
  7. впровадити програму стимулювання вступу до українських університетів для абітурієнтів за кордоном, задля збереження потенціалу для повернення людського капіталу до України;
  8. забезпечити програми стимулювання та підтримки працевлаштування ветеранів (УБД) для роботодавців; 
  9. запровадження на час воєнного стану та 2-3 роки після його закінчення пільг на місцеві податки у прифронтових громадах (встановлення нульових ставок податку на землю та податку на майно), запровадити субвенції місцевим громадам для компенсації сум цих податків;
  10. ⁠гранти на відновлення і збереження робочих місць для бізнесу на прифронтових територіях (у т.ч. на утримання персоналу на період відновлення). Дозволити витрати на переміщення робочої сили та компенсації витрат на житло на новому місці. Дозволити витрати на виплату заробітних плат на час перерви у виробництві для відновлення підприємства після пошкодження ворожою зброєю та засобами ураження;
  11. ⁠збільшити максимальну суму гранту «Власна справа» для підприємств на прифронтових територіях у 3 рази до 1,5 млн грн, що розширює можливості відновлення постраждалих мікро- та малих підприємств (8 – 16 млн для них багато, а 500 тисяч може не вистачати на відновлення);
  12. дозволити дострокове завершення договору (після виконання всіх умов договору) та подання нової заяви одразу після завершення дії договору;
  13. запровадити компенсацію за зруйноване та/або знищене майно підприємств; 
  14. стимулювати створення cashless економіки для максимально прозорої конкуренції;
  15. передбачити у місцевих програмах підтримки релокованого бізнесу пільгові умови оренди комунального майна, фінансування релокації бізнесу;
  16. ввести на законодавчому рівні поняття релокований для переміщених юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій;
  17. поширити можливість бронювання персоналу на ФОПів.

2. Забезпечити прозорість та ефективність роботи контролюючих органів та органів правопорядку:

  1. відновити прозорі конкурси та громадський контроль за відкритими конкурсами на всі державні посади, прийняти законопроект №13478-1;
  2. забезпечити ризикоорієнтований підхід до перевірок суб’єктів господарювання.

3. Перезавантажити Державну податкову службу (ДПС), Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державну митну службу (ДМС), Нацполіцію, Службу фінмоніторингу:

  1. обрати на прозорих конкурсах із достатнім строком на висунення кандидатур нове керівництво ДМС, ДПС, Нацполіцію, Службу фінмоніторингу – комісіями за вирішального голосу міжнародних експертів;
  2. передбачити необхідне фінансування для БЕБ на 2026 рік, для забезпечення гідної оплати праці фахівців БЕБ та відкриття територіальних відділень у всіх областях України;
  3. переатестувати всіх працівників цих органів комісіями за вирішального голосу міжнародних експертів, встановити гідну оплату праці з метою зниження корупційних ризиків;
  4. створити якісні показники ефективності, щоб моніторити діяльність та ефективність роботи БЕБ, ДПС, ДМС (законопроекти №12359 та №12360). 

4. Продовжити та завершити судову реформу, забезпечити верховенство права:

  1. завершити реформу системи адміністративного судочинства;
  2. провести аналіз та виправлення законодавства щодо надання рівного захисту прав суб’єктів господарювання в адміністративному судочинстві, зокрема щодо законності індивідуальних актів державних органів та можливості зупинення дії оскаржуваного індивідуального акта до розгляду справи по суті;  
  3. здійснити перехід на цифрове судочинство;
  4. забезпечити судовий захист прав інвесторів та власників, враховуючи вплив бойових дій на цивільні правовідносини. 

5. Забезпечити інклюзивний діалог між владою, бізнесом та громадянським суспільством:

  1. включити обов’язкові консультації із представниками бізнес-спільноти та бізнес-об’єднань у процесі прийняття змін у регуляторній та податковій сферах;
  2. в обов’язковому порядку проводити реальний аналіз та розрахунок очікуваних витрат та вигод суб’єктів господарювання, громадян та держави під час реєстрації законопроєктів у Верховній Раді України;
  3. впровадити механізми дієвого контролю над впровадженням затверджених державних Стратегій;
  4. забезпечити внесення змін до державних Стратегій в частині, яка значно погіршує умови ведення бізнесу в Україні, зокрема, для малого бізнесу (Нацстратегія доходів);
  5. проводити обов’язкові публічні консультації перед запровадженням законодавчих змін. 

6. Зберегти поточну спрощену систему оподаткування та сприяти законній діяльності мікро- та малого бізнесу:

  1. зберегти поточну спрощену систему оподаткування, як одну з небагатьох переваг нашої країни;
  2. перейти від широкої фіскалізації 2 та 3 груп ССО до фіскалізації виключно окремих ризикових груп платників, які мають значний ризик перевищення лімітів для платників єдиного податку;
  3. для мінімізації «сірих схем», забезпечення рівних умов конкуренції та захисту прав споживачів – запровадити механізми стимулювання покупця отримувати фіскальні чеки для товарів високого цінового сегмента; 
  4. законодавчо впровадити чіткі критерії трудових відносин, для відокремлення фрілансу від трудових відносин (законопроект №13507);
  5. забезпечити відповідальність для надавачів послуг та продавців товарів, що працюють без оформлення документів;
  6. забезпечити доступ до системи бронювання всіх підприємств для посад, які є обов’язкові у наявності на підприємствах згідно вимог законодавству, а також для мікробізнесу, що працює як фізичні особи-підприємці, за визначених прозорих критеріїв.

7. Реформувати податкову систему та митне законодавство:

  1. модифікувати систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків: встановити граничні терміни блокування податкових накладних, забезпечити виконання судових рішень щодо блокувань;
  2. знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці;
  3. запровадити механізм відсоткового відрахування від прямих податків на підтримку неприбуткових організацій;
  4. підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ, проіндексувавши його на рівень інфляції, з подальшою індексацією; 
  5. модифікувати податок на нерухоме майно та земельні ділянки підприємств відповідно до європейської моделі (оподаткування від ринкової або квазіринкової вартості активу);
  6. поступово знизити загальнодержавні видатки до 35% від ВВП після завершення воєнного стану;
  7. створити рівні умови для іноземних і вітчизняних виробників та рітейлерів шляхом встановлення ПДВ для товарів, що імпортуються в посилках, перейти до європейської системи One stop shop;
  8. забезпечити автоматичний обмін інформацією з країнами, що є найбільшими торговими партнерами України;
  9. забезпечити можливість оплати мита та ПДВ отримувачами посилок онлайн,  без посередництва митних брокерів та додаткових контактів з митною службою.

8. Демонополізація та приватизація:

  1. врегулювати ставки еквайрингу – гармонізувати національне законодавство з законодавством ЄС (законопроект №5734);
  2. запровадити можливість створення державних електронних сервісів приватними суб’єктами;
  3. мінімізувати кількість комунальних та державних підприємств, шляхом їх приватизації, корпоратизації;
  4. визначити правовий статус та гарантії фінансової незалежності працівників Антимонопольного комітету та Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
  5. прозоро та ефективно приватизувати всі не стратегічні підприємства у 2025-2026 роках, а стратегічні держпідприємства – після завершення воєнного стану з використанням механізму народних акціонувань для одночасного стимулювання розвитку фондового ринку.

9. Сприяти дебюрократизації, дерегуляції та стимулювати внутрішню та зовнішню чесну конкуренцію:

  1. повноцінно імплементувати Стратегію розвитку МСБ 2027, Національну економічну стратегію 2030;
  2. імплементувати оновлене законодавство про публічно-приватне партнерство (Закон №4510-IX);
  3. запровадити сучасне трудове право, засноване на свободі трудового договору, – продовження дії закону №2434-IX про спрощений режим для МСБ не лише на воєнний час, а на постійній основі;
  4. запровадити нові принципи взаємодії держави та бізнесу – скасувати неефективні та обтяжливі норми державного контролю, посилити контроль громадськості в цій сфері; 
  5. впровадити регуляторне правило «one in – two out»: введення з боку держави будь-якого нового регулювання має супроводжуватися скасуванням як мінімум двох чинних регулювань порівняної «вартості»;
  6. прийняти спеціальне законодавство щодо саморегулівних організацій та надання їм частини функцій від державних органів;
  7. спростити ведення документообігу для малого та середнього бізнесу, забезпечити необов’язковість актів виконаних робіт/послуг, перехід до моделі інвойсів;
  8. забезпечити захист прав учасників кримінального провадження, встановлення нормативних запобіжників щодо тиску на бізнес з боку правоохоронних органів (законопроект №12439). 

Представники бізнесу закликають Президента України, Кабінет Міністрів України та народних депутатів всіх політичних сил обговорити та підтримати пропозиції, сформовані аналітичними центрами та представниками бізнес-об’єднань за висновками досліджень, і якнайшвидше погодити та прийняти необхідні нормативно-правові акти. 

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Суспільство і життя/Економіка

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Економіка»