Три чверті фармкомпаній комітету з охорони здоров’я Європейської бізнес асоціації (ЄБА) повідомляють про дефіцит імпортних препаратів у роздрібі, що, на думку експертів ЄБА, свідчить про системну проблему дефіциту ліків.
«76% опитаних компаній, що входять до комітету з охорони здоров’я ЄБА, повідомили про дефіцит імпортних препаратів у роздрібній мережі. Такі дані свідчать, що йдеться вже не про поодинокі операційні збої, а про системну проблему дефіциту ліків», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» результати опитування, яке ЄБА проводила серед 17 фармкомпаній – членів комітету з охорони здоров’я – у лютому 2026 року.
В ЄБА зазначили, що за свідченням учасників ринку, на стабільність постачання лікарських засобів впливають як воєнні ризики, так і регуляторні бар’єри та процедурна непередбачуваність, що у сукупності створює додаткове навантаження на ланцюги постачання та впливає на доступність окремих лікарських засобів.
За оцінками компаній, випадки дефіциту або ризику переривання постачання охоплюють широкий спектр лікарських засобів, зокрема серцево-судинні, офтальмологічні, неврологічні, онкологічні препарати, а також біологічну терапію для пацієнтів із автоімунними захворюваннями.
«У низці випадків йдеться вже про реальний ризик випадання окремих терапій або відсутності терапевтичних альтернатив для пацієнтів», – зазначили в ЄБА.
Серед основних причин дефіциту, за оцінками ЄБА, два фактори: тривалі та непрогнозовані процедури отримання в Україні висновку про підтвердження відповідності сертифіката GMP, а також втрата запасів через ракетні обстріли складської інфраструктури – по 69% респондентів.
Крім того, 56% компаній-членів комітету з охорони здоров’я вказали на системні проблеми із застосуванням Національного каталогу цін, що ускладнює планування та імпорт лікарських засобів.
«За інформацією респондентів, заяви на включення лікарських засобів до каталогу або на зміну ціни можуть опрацьовуватися протягом двох і більше місяців, без пояснення причин та без чіткого розуміння статусу їх розгляду», – зазначили в ЄБА.
Серед інших викликів члени ЄБА називають низькі залишки у дистриб’юторів (25%), що також може бути наслідком втрати товарних запасів через обстріли, обмеження виробництва або постачання з боку виробників (19%), затримки на митниці (13%) та інші фактори (13%).
«Компанії-члени комітету з охорони здоров’я ЄБА вже вдаються до практичних кроків, аби забезпечити безперервне постачання лікарських засобів. Серед них – альтернативні складські рішення, замовлення додаткових виробничих партій у материнських компаній, перерозподіл продукції між країнами, формування додаткових запасів та коригування виробничих планів», – зазначили в асоціації.
Крім того, частина компаній готує плани безперервності бізнесу на випадок пошкодження або знищення складської інфраструктури. До того ж асоціацією було ініційовано зміни до ліцензійних умов, які дозволили б залучати додаткові або альтернативні складські приміщення під час воєнного стану.
В ЄБА також підкреслили, що компанії ведуть системний діалог із державними органами задля усунення регуляторних бар’єрів, які впливають на стабільність постачання лікарських засобів.
ЄБА зазначає, що за прогнозами частини членів комітету, ситуація може стабілізуватися вже у квітні 2026 року, в той же час, інші учасники ринку вважають, що без скасування або суттєвого спрощення процедури перепідтвердження GMP-висновків повноцінна стабілізація малоймовірна раніше 2027 року.
«У короткостроковій перспективі – від кількох тижнів до трьох-п’яти місяців – можливе часткове відновлення постачання, якщо вдасться оперативно поповнити запаси, втрачені через атаки, та пришвидшити розгляд документів регулятором. Водночас довгострокову стабілізацію ринку компанії пов’язують із системними змінами у регуляторній політиці – передусім реформою процедур підтвердження GMP, стабільним адмініструванням Нацкаталогу цін і загальною передбачуваністю регуляторного середовища», – зазначили в ЄБА.
Крім того, члени комітету охорони здоров’я називають низку практичних рішень, які могли б суттєво покращити ситуацію, зокрема, запровадження механізму визнання GMP-сертифікатів, виданих країнами із строгими регуляторними органами (SRA), на підставі номера сертифіката у міжнародних базах або завіреної копії документа, що дозволить скоротити строки проходження процедур і підвищити передбачуваність постачання лікарських засобів.
Комітет також нагадав, що на початку повномасштабної війни вже діяло тимчасове спрощення: воно дозволяло імпорт лікарських засобів із країн SRA без обов’язкового отримання в Україні висновку про підтвердження відповідності сертифіката GMP.
«Для міжнародних виробників, які працюють на основі довгострокового планування виробництва та постачання, саме стабільність і прогнозованість правил є ключовими для прийняття рішень щодо присутності на ринку та забезпечення безперервності поставок. В умовах війни та одночасної регуляторної трансформації саме цього елементу передбачуваності сьогодні найбільше бракує, що підвищує ризики дефіциту лікарських засобів», – вважають в ЄБА.
