
Голова фінансового комітету ВРУ, Данило Гетманцев, розповів РБК-
– Ми зустрічаємось у розпал російських атак на український бізнес. Руйнуються хаби та логістичні склади найбільших брендів ритейлу. У вас відбулася велика зустріч із бізнесом у комітеті. Про що там йшлося?
– Ситуація надскладна. В такому розпачі я бізнес ще не бачив за весь час війни. Rozetka втратила 70 мільйонів доларів – і це гроші, вийняті з обігу, які просто немає звідки повернути... "Епіцентр" втратив центральний, найсучасніший у Європі завод, який зараз точно не відновиться... А це компанії з трудовими колективами по 40-50 тисяч людей.
Ми часто кажемо "Епіцентр" Гереги", але насправді це 40 тисяч робітників, які творять цей великий, білий бізнес. Це українські бренди, які знає весь світ: "Нова пошта", Rozetka, "Сільпо", АТБ. Навколо кожного з них існує величезна екосистема з тисяч малих і середніх підприємств, які їх обслуговують.
Обстрілами росіяни буквально "з м'ясом" вирвали з цієї екосистеми фінансову кров. Збитки щодо кожного з таких суб'єктів вимірюються мільярдами, і компанії опинилися на межі зупинки.
– Діючі урядові програми розраховані переважно на малий та середній бізнес. Чи планується залучення великих гравців?
– Держава обмежена у ресурсах: якби ми одразу відкрили програми для великого бізнесу, малому й середньому – грошей взагалі не вистачило б. Проте зараз великий бізнес просить розширити ці інструменти, і я з ними абсолютно згоден.
Бізнесу потрібні дві речі.
Перша – дешеві кредити. Банківська система зараз не дає дешевих грошей. Програма "5-7-9%" компенсує відсотки лише частково, але банки при арбітражі доходів надають перевагу безризиковому вкладанню коштів у депозитні сертифікати Нацбанку та державні цінні папери. Вони отримують відсоток, нічим не ризикуючи, замість того, щоб кредитувати реальний сектор.
Друге – портфельні гарантії. Підприємства втратили нерухомість, яку можна було б надати в заставу. Тому держава має виступати гарантом повернення кредитів через державні гарантії.
Ми вже обговорювали з прем'єром і міністром економіки розширення програми "5-7-9%". Нацбанк від цієї проблеми усунувся – у них "усе добре", вони звітують про зростання кредитування. Але бізнес дивиться на ці звіти й не розуміє, про які гроші йдеться.
Потреби "Епіцентру", "Нової пошти" та інших вимірюються мільярдами. Вони готові брати ці мільярди з банківської системи за прийнятним відсотком.
Компенсувати втрати бізнесу державний бюджет не може – у нас немає таких коштів, тільки прямі збитки складають приблизно річний ВВП України. Але субсидувати частину відсоткової ставки та надати гарантії держава зобов'язана.
***
Докладніше про компенсацію за пошкоджене/знищене під час війни майно дивіться у матеріалах:
- Компенсація за пошкоджене/знищене під час війни майно: як бізнесу отримати кошти від держави у 2026 році
- Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків: практичні поради від експерта для 2026 року
- Міжнародний реєстр збитків RD4U: що це таке, як реєструвати втрати і чому це варто зробити у 2026 році

