Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про це президент Академії фінансового управління при Мінфіні, екс-заступник міністра фінансів, один з авторів Податкового кодексу Тетяна Єфименко заявила в інтерв’ю «Главкому».
«У структурі нашої економіки середній клас займає нішу, значно меншу, ніж у розвинених країнах. Але не тільки оподаткування є перешкодою зростання ролі середнього класу в будь-яких сферах ділової активності. Для того щоб розвивати структуру економіки на користь середнього класу, державі необхідно концентрувати управлінські зусилля на підтримці малих та середніх підприємців. Я твердо переконана, що підприємцем не можна називати людину, яка отримала від оптового торговця товарами народного споживання велику картату сумку з трикотажем або взуттям, прийшла на ринок, щось продала, повернула гроші. Багато з тих, хто вимушено торгує на ринку, користується подібною перехідною формою працевлаштування в рамках слаборозвиненої структури товаропровідної мережі», – зазначила екс-заступник міністра фінансів.
За її словами, в Польщі трансформація роздрібної торгівлі починалася так само, проте розвивається набагато швидше, ніж в Україні через вдалі реформи.
«У Польщі процес ринкової трансформації роздрібної торгівлі починався, як і у нас, з того, що на вулиці торгували м’ясом, потім були ринки, далі – торгівля товарами народного споживання стала більш організованою, і ринки зайняли дуже незначний обсяг. Трансформація роздрібного товарообороту пройшла швидко, тому що в Польщі був пан Бальцерович, і тодішній час реформ дозволяв використовувати так звану шокову терапію економіки. У нас же в 1996 році з’явився закон про податок для малого бізнесу. Було прописано, що термін дії закону – не більше 10 років. Передбачалося, що за 10 років мотивація розвитку підприємництва дозволить поступово малому підприємцю перейти в клас середніх, і окремо взятій людині не потрібно буде брати сумку, їхати в Китай за товаром, повертатися і ставати на ринок», – розповіла Єфименко.
За її словами, в тому, що подібного сюжету розвитку не відбувається в Україні, податки не винні.
«Справа не стільки в податках, скільки в особливостях нашого розвитку. Падіння економіки після 90-го року, поступове відновлення на початку 2000-х років, потім криза 2008-2009 рр., після якої тільки до кінця 2010 року стало можливо говорити про докризові показники і рейтинги. До структурних перетворень, на жаль, справа так і не дійшла. У цьому контексті розвиток торгівлі і товаропровідної мережі варто було б орієнтувати на практику країн Східної Європи: Польщі, Чехії, Словаччини…», – вважає експерт.
