Бюджет і бюджетні податкові закони в принципі лають завжди. Але цього року якось особливо багато нарікань. І до встановлення ставки податку для фізичних осіб-підприємців – ФОПів, і стосовно відшкодування ПДВ є претензії. Як Ви оцінюєте, власне, прийнятий документ і прийняті податкові закони.
Ви знаєте, я не думаю, що в цьому році найбільше претензій до прийнятих законів. Але справді, зараз виглядає так, що всі продовжують критикувати прийняті закони. Можливо, під час їх обговорення не всі розуміли до кінця зміст норм, можливо не цікавилися. А зараз, коли справді з’явилися деякі такі прогалини або ж такі моменти, які не зовсім правильно сприймаються суспільством, виникає бажання тільки критикувати.
Я хочу всіх зосередити на тому, що парламент для того і створений, щоб працювати безперервно. Ми приймаємо закони, ми маємо слідкувати за їх імплементацією і виправляти помилки, якщо вони допущені.
Тобто буде виправлення помилок?
Для цього треба працювати всім злагоджено, не критикувати, а давати свої пропозиції. Виходити на комітети, до своїх пропозицій надавати обґрунтування, обговорювати з експертами, обговорювати з виконавчою владою і потім приймати такі зміни. І ніколи не треба стояти на місці і думати, що оце ми прийняли оці закони вночі – і це вже запорука успіху на весь 2017 рік.
Ні, треба рухатися далі. І зараз ми можемо поговорити, які, наприклад, є нарікання, я готова пояснити, як щодо них.
Ну от, наприклад, член Вашого комітету Оксана Продан щодо відшкодування ПДВ має певну свою думку.
Передбачалося, що однією з ключових податкових новацій стане реформа системи адміністрування податку на додану вартість, одного із найбільш корупційних в країні. Але в останній момент знайшлися сили, які цьому завадили. Всі бази даних по ПДВ залишилися в Державній фіскальній службі, хоча їх мали передати Мінфіну. Введено на три місяці перехідний період до єдиного реєстру, тому жодних якісних змін ми найближчим часом не побачимо. Фіскали й надалі зможуть маніпулювати з відшкодуванням ПДВ, а це мільярди втрачених коштів.
Тобто передання реєстрів.
Я не погоджуюся з жодною тезою, які тільки що пролунали.
Будь ласка, тоді скажіть.
По-перше, щодо відшкодування ПДВ. Вперше виписані всі такі механізми, щоби ті зловживання, які є зараз в цій сфері, припинити. Ми намагалися ще в минулому році говорити про відкритість реєстрів, про можливість аналізувати їх в онлайн-режимі.
Для цього ми пропонували, навіть встановили, які дані має містити реєстр, для того щоб кожний платник і кожна особа, яка цікавиться цим питанням, могла би побачити, а що ж відбувається з відшкодуванням. Як встановлюється черга на відшкодування, які відбувається, після яких процедур і в якій послідовності відбувається відшкодування фактично.
Цього ми весь рік 2016 не отримали, не побачили. Зараз в даному Законі №1797 чітко вказано про те, що до 10 січня 2017 року Державна фіскальна служба має провести злиття двох реєстрів, що теж було наслідком компромісним минулого року. Тепер буде один реєстр, вибудовується одна спільна черга. Мало того, на технічному рівні вже зреалізоване це завдання щодо відкритого реєстру з наданням всіх відомостей, про які я тільки говорила. Тому по відшкодуванню якраз ПДВ зроблено багато-багато кроків.
Крім того, з періоду 01.07.2017 р., коли запрацює система блокування податкових накладних, які викликали сумніви щодо дійсності того податкового кредиту, тобто відповідають хоча б одному з критеріїв ризиків, які встановлені Міністерством фінансів. Платники податків навіть не будуть мати необхідності проходити перевірку при відшкодуванні ПДВ.
Якщо цей податковий кредит з 1 липня 2017 року буде сформований за рахунок отаких податкових накладних, які пройшли всю процедуру на етапі реєстрації чищення, то такі підприємства будуть автоматично в порядку черговості отримувати ПДВ навіть без зайвого клопоту.
По-перше це насправді величезний елемент інвестиційної привабливості, про що ми неодноразово говорили. Адже прийняті норми справді називалися щодо покращення інвестиційного клімату. Всі запитують: де він, є це покращення? Є. Я стверджую, що є. Тому що я на своєму сайті розмістила таку табличку зведених даних, які норми містяться в прийнятому законі, і так своїми словами назвала кожну з них, пояснила, вірніше, платникам, що означає вона.
Так от, я не знаю, хоча б одну норму покажіть, яка би, наприклад, зашкодила бізнесу або ускладнювала життя бізнесу. Таких норм в прийнятих змінах до Податкового кодексу немає. Оксана Петрівна сказала щодо передачі реєстрів Міністерству фінансів.
Так, я про це хотіла сказати.
І не планувалося передачі реєстрів. Будь ласка, давайте не плутати грішне з праведним, тому що була справді ідея встановлення чіткого контролю і моніторингу зі сторони Міністерства фінансів. І за всіма інформаційними базами, які адмініструються Державною фіскальною службою, і в тому числі за реєстром податкових накладних.
Що ми отримали в результаті? В результаті - непроведення повного циклу роботи, яка потрібна для того, щоб почати уже з 1 січня оце адміністрування баз даних на рівні Міністерства фінансів. Ми зараз внесли норму про те, що Міністерство фінансів має от якраз перехідний період, для того щоб провести технічний аудит всіх інформаційних систем. На цьому наполягають не тільки депутати, а і МВФ також.
Ми маємо знати, до яких баз, в якому вони стані – в технічному і методологічному – знаходяться, коли ми говоримо про те, що їх треба перенести в адміністрування Міністерства фінансів. Це досить складна процедура. На першому етапі я весь час виступаю за те щоб припинити ручне втручання, якщо таке відбувається на рівні Державної фіскальної служби.
Це встановить подвійний контроль. І оскільки Міністерство фінансів не зацікавлене в тому, щоб маніпулювати якимись даними, то саме Міністерство фінансів може бути таким контролером і по функціям, якими уже ми наділили. До речі, всі 25 років, скільки існує країна, у нас не було таких прав у Міністерства фінансів щодо контролю по відношенню до Державної фіскальної служби.
Але ж проблема в тому, що, і з цим реєстром в тому числі, платники податків не довіряють податковій службі. Були повідомлення про те, що зникали якісь накладні, мінялися цифри, виникали якісь несподівані інші цифри. Тобто і до самого адміністрування податкової є недовіра, і до програмного забезпечення є недовіра. В такому разі скільки буде тривати цей перехідний період, доки люди отримають принаймні ще додатковий контроль Міністерства фінансів.
Ми півроку дали на проведення технічного аудиту. Ви зараз дуже важливі речі сказали: саме аналіз технічної складової баз даних зараз є дуже важливим. Ми ж не можемо забрати, фізично винести сервер із Державної фіскальної служби, на якому знаходяться всі інформаційні бази, і перенести його в Міністерство фінансів. Це нічого не змінить.
Нам треба розуміти, що функції по адмініструванню податків - це виключно функції Державної фіскальної служби. Вони не можуть бути передані ні в якому разі у Міністерство фінансів. А контроль за адмініструванням – це той обов’язок, який ми зараз встановили даними нормами. Тому не треба говорити, що нічого не зміниться.
Ми зробили перший крок, який не робили донині, бо ніколи не змішували Міністерство фінансів в плані контролю з Державною фіскальною службою. Перший крок зроблено. Якщо ми будемо всі працювати всі дружно, разом, розуміючи і аналізуючи ситуацію, як вона буде складатися зараз протягом 2017 року, ми зможемо змінювати і терміни, і коригувати порядки.
До речі, не можна прийняти таку реформу, яку ти запустив – і вона рік працює сама по собі, бо ти заздалегідь так прописав гарно, все передбачив ідеально, і механізми всі почали працювати. Реформа – це означає постійна робота як виконавців, так законодавчої гілки влади.
Виникла ще одна історія, що під час прийняття Бюджету зробили чи то помилку, чи то так вийшло, коли податкову міліцію фактично поставили поза законом з 1 січня. І з цього приводу вже певний коментар міністра фінансів України. Я хочу почути Вашу думку, що з цим робити.
Олександр Данилюк: Чи варто виправляти помилку, знову легалізуючи репресивну податкову міліцію? Очевидно, що ні. Треба рухатися тільки вперед. Тому найближчими днями Мінфін внесе на розгляд уряду законопроект про створення фінансової поліції, на який чекає бізнес і про який також йдеться у меморандумі з МВФ. Погодження зацікавленими сторонами відповідного законопроекту очевидно затягнулось.
Поясню скоріше для глядачів, тому що Ви, напевне, і так знаєте. Зміна податкової поліції на фінансову поліцію – тут є один ключовий момент. Це має бути виведено з підпорядкування державної податкової служби, це має бути незалежний орган фінансова поліція, який матиме інші зарплати, інші підпорядкування.
І власне навколо цього зараз іде доволі-таки жвава дискусія, тому що весь рік домагалися створення цього органу – експерти, громадські діячі. І от, власне, його відклали ще на рік, але зараз виходить, що є бажання міністра фінансів це прийняти вже в цьому році і зробити це достатньо швидко. Чи підтримає його комітет в цілому?
Обов’язково підтримає. Ми про це уже неодноразово говорили. І я дуже добре знаю, як працює нинішня податкова міліція, всі засоби тиску на підприємців, які вони здійснюють. Ми неодноразово аналізували, заслуховували в себе в Комітеті заступника голови ДФС, який курує цей напрямок. І Ви розумієте, ми всі зрозуміли одне, що справді цей орган треба змінювати. Тому що ті функції, які на нього покладені, і так, як вони звикли їх виконувати, ми не зможемо нічим зупинити.
Як би ми їм не надавали вказівки, не приймали якісь зміни щодо їх функціональних обов’язків, все рівно буде іти все по накатаній – вони будуть так відноситися до бізнесу. Тому справді, створення нового органу фінансової поліції є вкрай необхідною дією, тим більше що ми говорили, що це справді в коаліційній угоді було вказано, це є вимогою МВФ. І вже наразі є і депутатський законопроект, і уряд готує свій законопроект. І тому Комітет буде плідно працювати, в будь-якому випадку дослухаючись, і будемо шукати компроміс, якщо є якісь неузгодженості.
Особливо я буду також активно брати участь у цій роботі. Але я хочу сказати, що на сьогоднішній день податкова міліція не ліквідована. І, до речі, до тієї технічної помилки, яка є в Законі №1797, ніякої участі не мають народні депутати, тому що голосують за суть норми, а про те, який у неї номер у тексті законопроекту, депутати не знають і не повинні знати. При тому що до підписання готується законопроект після перевірки багатьма підрозділами апарату Верховної Ради.
Є такий розділ останній – кодифікатори називається, який перевіряє порядочок оцих номерів-функцій, які є в законі до підписання. І от кодифікатор знайшов помилку, що двічі в законі є два пункти однакові за номером, вони їх змінили. Змінили кодифікацію, і таким чином суть норм, які мали величезне значення в прикінцевих положеннях про вступ, про набрання чинності певних пунктів трошки змінилося.
Але враховуючи, що така помилка технічна виникає дуже часто в великих законопроектах працівники секретаріату Комітету чітко виписували норму, чого вона стосується – не просто пункт, а стосовно ліквідації податкової міліції набирає чинності норма тільки після прийняття закону і створення нового підрозділу, який буде виконувати ці функції і прийме всі справи від ліквідованої податкової міліції.
Ну якщо вже так сталося, то, можливо, є сенс використати цю помилку і просто швидше приймати новий закон і швидше запускати фінансову поліцію, а не відтягувати це ще на рік?
Та не буде це ні в якому разі відтягнуто. Тим більше ми з Вами прослухали зараз заяву міністра фінансів, який сказав, що найближчим часом. Я спілкувалася з ним, і він говорить, що справді останні погодження з Міністерством юстиції відбуваються з МВФ. Я справді думаю, що найближчим часом, мені хотілося б, щоб до кінця січня цей законопроект був зареєстрований. Але суспільство має розуміти, що податкова міліція буде діяти до тих пір, поки не буде створений новий орган.
Наразі так якось виходить, що приймаються більш охоче норми там, наприклад, пониження рейтингових ставок - газ, нафта, допомога для великих сільгоспвиробників. Але при цьому, наприклад приймаються норми, які допускають фізичних осіб-підприємців, збільшуючи їм податки. Тобто є така диспропорція, ніби як намагаються податкове навантаження перекласти на менший бізнес.
Ні в якому разі взагалі не можна так говорити, не можна так навіть думати. Тому що це не є правдою. І, будь ласка, якраз середній бізнес має бути впевнений, що про них і про малих підприємців перш за все ми дбаємо. Я не знаю, можливо, це вони ще не відчувають. Можливо, є обурення щодо введення обов’язкової плати для «сплячих» ФОПів збору в Пенсійний фонд. Але це не податок, по-перше.
По-друге, я уже неодноразово говорила, будь ласка, суспільство, зрозумійте – з пенсійною системою величезна проблема. І зрозумійте глибину, що це за «сплячі» ФОПи, ким і для чого вони використовуються. Я не хочу говорити про те, що справді є частина людей, які тримали таку реєстрацію і невикористаному режимі саме для того, що сподівалися, що колись знову або продовжити свій бізнес, або розпочати його.
Реєстрація зараз по новій підприємницької діяльності відбувається за декілька годин. До кінця дня Ви уже отримуєте свідоцтво про реєстрацію, можете відкривати рахунки і з наступного дня працювати. Але я думаю, що більш по цьому питанню може пояснити міністр соціальної політики, який має дуже ґрунтовне пояснення, чому була запропонована ним і прийнята депутатами ця міра.
Я зараз наполегливо працюю з Державною фіскальною службою, з Міністерством фінансів, для того щоб спростити процедури по зняттю з обліку таких підприємців, які вирішили знятися. Тому що для них непосильна сплата, вони справді не здійснювали діяльність, там по якимось причинам не могли знятися з реєстрації.
Ми маємо зараз напрацювати всі механізми, щоб вони не попали в сплату за січень цих 704 гривень, і спростити процедуру так, щоб вона була і законною, і підйомною по часу, і для того щоб прибрати той додатковий тягар, який не дай Боже, може лягти на такого підприємця.
Тому що більшість із них справді працюють і є зайняті на основних місцях роботи. І така реєстрація залишалась за ними ну так на майбутнє. Так от такого робити не можна, тому що там є ряд причин, на що впливає така реєстрація. І про це треба говорити, ще раз повторюю, з міністром, хай вони пояснюють і дають таку дуже достеменну інформацію, для чого все-таки це було зроблено і в чому була така величезна необхідність. Тому що, знаєте, не може суспільство знову сприймати будь-які кроки як прояв чи боротьба влади проти них. Ні в якому разі.
Для цього треба якось змінити взагалі цей підхід, коли державні, не буду казати всі, але деякі структури ставляться до бізнесу як до ворога, який обов’язково буде ухилятися від податків, не буде платити, буде вести себе недоброчесно.
Я, наприклад, маю на увазі, що заважало і що зробити далі, щоб, наприклад, прибрати статтю 212 Кримінального кодексу, яка по факту криміналізує несплату податків або помилки в податковий звітності. Коли навіть вже після рішення суду і після сплати податків однаково залишається кримінальна відповідальність – це неправильно.
Абсолютно, з цього приводу у нас є вже напрацювання, вони вже діють. Зараз якщо акт оскаржений в суді і суд визнав правоту платника податку, ніякого кримінального провадження не відбувається. Це неправда. Ця система працювала вже в 2016 році півроку. Ми зробили багато кроків, навіть регулюючи підзаконними актами ті процеси, які шкодили бізнесу.
Але у нас колосальні штрафи.
За що штрафи? За що?
За будь-які дії. Ну тобто за дуже багато. За цей новий 320 000, за неправильну сплату зарплат. Ну це величезний штраф.
Дивіться, є ряд норм, які продовжують діяти з минулого періоду. Нових норм, які би збільшували або були жорстокішими по відношенню до бізнесу порівняно з минулими нормами, жодних таких норм не прийнято. І все треба робити послідовно.
Коли перестануть органи виконавчої влади врешті-решт бачити в платниках злісних неплатників. Цей менталітет міняється роками. Ви знаєте, мені здається, що як у Верховну Раду має вирости нове покоління фахівців, які мають зайти і там працювати.
Є й інший шлях.
Так, і в органи виконавчої влади мають зайти нові фахівці, які мають зовсім інші підходи до своєї роботи. Але є і інший шлях. Це, наприклад, прибирання оцих-от каральних функцій у Державної податкової служби, перетворення її на більш сервісну структуру. Не посилювати її до такого стану, що вона зараз і сама накладає штрафи, і ходить тиснути на підприємців. І в результаті це все перетворюється на, по суті, в спосіб тиску на підприємця.
Я готова розібрати все, що тільки що Ви сказали. Зараз з прийнятими змінами виглядає все зовсім не так. Ми справді з Податкової служби робимо сервісну службу, оскільки всі функції контрольно-перевірочної роботи із районів забираємо виключно на ГУ в областях і місті Києві. Це головні управління, в яких буде знаходитися вся контрольно-перевірочна робота. Це означає, що, по-перше, перевірок стане набагато менше.
Та хотілося б.
Тому що на місцях залишаться виключно консультанти. При тому ми навіть прибрали ті мізерні норми, які не дозволяли податківцям консультувати фізичних осіб щодо складення ними подачі декларацій про доходи – річну декларацію, яку подає кожен громадянин. Ми і до цих деталей дібралися.
Крім того, ми виписали чітко функції, які залишаються на районах. Це роз’яснювальна робота, більше ніхто нікого не буде мордувати. Але повністю контрольну функцію від Державної фіскальної служби, ну самі Ви прекрасно розумієте, не можна забирати, тому що в нас немає ще тієї відповідальності і свідомості, щодо сплати податків.
Ви дивіться: от зараз при тому, коли країна потерпає і знаходиться в таких фінансових умовах, що всі повинні були би намагатися сплачувати податки, бо знають, куди іде все це фінансування. Зараз це більш прозоріше відбувається, чим колись. Але намагаються все рівно займатися оптимізацією, бо вона є легальною.
Справді, в Податковому кодексі залишилося багато норм, які не можна прибрати, бо для когось це основний вид діяльності, а хтось цим спекулює і зменшує базу оподаткування своєї діяльності. Як можна підійти однією нормою однаково, щоб і залишити працювати, і не дати маніпулювати цією нормою. От тільки жорсткий контроль. Але ж знову зі сторони фіскальної служби такий жорсткий контроль перетворюється на...
На репресії.
На репресії. Тобто бізнесу не дають працювати, бо він нібито використовує таку норму. Я завжди задаю питання: якщо ми не можемо чітко розмежувати, чи це зловживання, чи справді бізнесмен вирішив собі підзаробити там навіть на рентабельність операцій складає 2-5 процентів.
Але зараз складні часи. І знаючи, що ця операція напівзаконна, він використовує таку можливість. Ми маємо мати ще й людські якості і чітко виконувати функції, не перебільшуючи їх. І от для того треба змінити і податкову міліцію на фінансову поліцію чи орган фінансових розслідувань, який буде створений новий. І надати їм інші функції.
Тобто якраз вони мають свій досвід, який вони за ці роки досягли, якщо там залишаться частина працівників, використовувати для аналізу саме для таких оптимізаційних процесів. І не для того, щоб завтра робити там на тому підприємстві маски-шоу, а викликати, отримати пояснення, надати аргументовану свою позицію, чому вони вважають, що це зловживання і зменшення податкової бази.
От таким чином має будуватися майбутня робота. І якщо це підприємство не виправилося і вдруге, і втретє здійснює такі операції, то тоді треба його притягувати до відповідальності. Це моя точку зору.
Ви відстоювали ідею, що має бути особиста оплата податку на прибуток фізичних осіб, а також єдиного соціального внеску фізичною особою. Чи буде в цьому році внесено і прийнято?
Буде. Я вважаю, що ми уже зробили декілька кроків з приводу того, щоб доказати, що сплата фізичною особою самостійно податку на доходи фізичних осіб є першим кроком до того прогресу, якого ми можемо досягти навіть в довірі платника до держави.
Я хочу, щоб кожен платник, який заплатив податок на доходи фізичних осіб, мав по річній декларації багато вирахувань і повернення сплаченого податку. Як ми зараз запропонували – за навчання дитини без обмеження. Ви розумієте, це ті кроки.
Коли буде проведена медична реформа, ми плануємо туди включити і медицину – тобто на придбання ліків певної категорії. Все це має бути після сплати податків, повернення податків. Так як цей механізм працює в європейських країнах.
Я неодноразово говорила – тоді людина намагається платити, бо вона є чесною по відношенню до держави, вона спить спокійно, що називається. І водночас абсолютно точно знає, що суми, сплачені нею, повернуться їй.
В минулому році прийняли пільговий акциз для завезення вживаних автомобілів, але по результату року, в принципі, завезли там щось чи 2300. Ну фактично не працює ця норма. Чи буде в цьому році якось її покращено, щоб вона все-таки реально працювала?
Я думаю, що у Вас дуже занижена цифра, бо мені здається, що процес пішов. Але оскільки в Євро-5 це все-таки автомобілі, які є дорогими по ціні на Заході.
Ну там трошки інша ситуація.
То справді таких автомобілів не так багато, як можливо комусь думалося. Там просто є тиск фіскальної служби, митної точніше служби, яка просто ввела спосіб оцінки авто, коли власним рішенням на місці ввезення завищують ціну автомобіля і в результаті нараховують велике ПДВ.
З цього приводу готова заслухати ще раз заступника керівника фіскальної служби пана Мирослава Продана. Він був у нас на Комітеті, він надавав нам всі цифри щодо того, що значно збільшені обсяги ввезення автомобілів і конкретно щодо Вашого зауваження.
У нас декілька уже було звернень у Комітет, ми всі їх відпрацьовуємо, отримуємо пояснення, розблоковуємо такі факти, якщо вони є. Тобто працюємо в цьому напрямі. І якщо є до Вас звернення, наприклад, глядачів з такою інформацією, будь ласка, пересилайте нам, ми з усіма цими фактами розберемося.
Але у нас в країні є ще інша проблема. Вона величезний має такий вже обсяг. Це автомобілі, які їздять по Україні на іноземній реєстрації. Справді, з цим треба щось вирішувати, треба вносити зміни і в Митний кодекс і змінювати правила.
Парламентарі мають над цим дуже ґрунтовно працювати. Не треба тільки займатися там таким піаром певним: «Ми от вирішимо цю проблему». Треба розуміти проблему від початку і до кінця. І зрозумівши її, тільки тоді приймати нові норми, щоб не було, як з прийнятим законом, який дещо. Є люди вдячні за прийняті норми, тому що вони скористалися цією нормою, завезли автомобілі.
Але це невеликий такий обсяг операцій, які відбулися, невеликий обсяг завезених автомобілів. Людям хотілось би більше. Треба далі працювати над цим. Треба думати, щоб ми змогли допомогти і свої громадянам, і вклалися в ті державницькі норми, які в нас є.
