В інтерв'ю РБК-Україна міністр фінансів Сергій Марченко розповів про те, що буде у програмі МВФ, як чиновники планують витрачати кредити.
У новій програмі є питання аудиту коштів, витрачених на боротьбу з коронавірусом? З неофіційних джерел я чув, що МВФ не дуже сподобалася ідея з окремим фондом у державному бюджеті. Ви теж не були прихильником цього...
– Я не був "happy" з самого початку від цієї ідеї.
– У чому ризик?
– МВФ хвилювався, що фонду по боротьбі з COVID-19, враховуючи "коронакризу" і спрощені держзакупівлі, загрожує нецільове використання. Ми говоримо: давайте разом придумаємо механізм, щоб уникнути цього. Ми розуміємо, що в умовах швидкого проведення закупівель можливі зловживання.
Вони хотіли, щоб аудит робила "велика четвірка" (чотири найбільші в світі компанії, що надають аудиторські та консалтингові послуги: Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young, KPMG, – ред.).
Ми сказали, що це неможливо, тому що мова йде про державні кошти. Хто буде платити і за якою методологією вони проводитимуть аудит? Ми запропонували, що це повинна бути Держаудитслужба.
– Але Держаудитслужба підпорядковується уряду.
– Мінфіну конкретно.
– А Рахункова палата? Вона підзвітна парламенту. І тому у неї немає конфлікту інтересів.
– У МВФ погодилися на варіант проведення аудиту Держаудитслужбою. Ми зобов'язалися розкрити інформацію до кінцевих бенефіціарів і власників кожної закупівлі.
– Коли будуть результати аудиту? Його оприлюднять або тільки покажете МВФ?
– Ми вже зробили кілька кроків для того, щоб показати прозорість. За ініціативою Мінфіну прийняли постанову Кабміну, яка розкриває бенефіціарних власників по закупівлях фонду під COVID-19. Думаю, ми і далі будемо впроваджувати такого роду елементи.
Але на даному етапі це не має перешкодити закупівлі засобів захисту. Тобто, якщо аудит потенційно може зупинити закупівлі масок, халатів і тому подібного, то спочатку потрібно провести закупівлі, а після починати аудит.
– Чи достатньо коштів у цьому фонді? Скільки вже витратили і чи знадобиться ще збільшувати витрати?
– Є два етапи. Перший – це протокольне рішення про необхідність виділення коштів. Другий – це саме рішення. З 65 мільярдів гривень на сьогодні прийнято рішень на 27 мільярдів на безповоротній підставі. На поворотній – приблизно 1,3 мільярди гривень.
– Тобто витратили вже майже половину?
– Майже. Але потрібно враховувати, що, наприклад, передбачений трансферт Пенсійному фонду. Ми розуміємо, що є "просідання" з ЄСВ. Але рішення про трансферт ще не прийнято. Тобто почалася робота за протокольним рішенням, але самого рішення ще немає.
– Але ж, крім цього, Пенсійному фонду додатково було збільшено дотацію при перегляді держбюджету у квітні.
– Через ситуацію з "коронакризою" ми скорегували показники ЄСВ. Але бюджет Пенсійного фонду ми не переглядали. Він базується на попередньому макропрогнозі. Травень виявився кризовим місяцем. Багато людей стали безробітними або тимчасово безробітними. Природно, що фізично впали надходження ЄСВ. Зараз виходимо з "коронакризи", є надія, що у червні буде позитивна динаміка.
– По податку на доходи фізосіб, судячи з усього, теж "просідання"?
– Так, так і є. Ми йдемо на рівні минулого року. Якщо за перші місяці ще спостерігалося зростання, то зараз у травні сплата ПДФО – на рівні минулого року.
– Ви говорите про те, що є проблеми з наповненням Пенсійного фонду. Але нещодавно Денис Шмигаль заявив про підготовку пенсійної реформи. Нібито розглядається запровадження накопичувального рівня без збільшення ставки ЄСВ. Але з перерозподілом: 2% ЄСВ і 2% ПДФО направити у накопичувальний фонд.
Це означає, що дотації з держбюджету при такому сценарії на виплату пенсій доведеться і далі збільшувати. Реально ту реформу, про яку він говорить, запустити з 2021 року? І за рахунок яких компенсаторів для бюджету?
– Завдання прем'єр-міністра я обговорювати публічно не звик. Ми висловимо свою думку, оскільки без позиції Мінфіну це неможливо в принципі. На даному етапі це – предмет дискусії. Можна моделювати різні сценарії. Якщо у прем'єр-міністра є бачення, ми розуміємо, що це об'єктивно може бути предметом для додаткових розрахунків.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!