Уже понад 8 місяців російська федерація обстрілює мирні міста України, що несе загрозу життю та здоров’ю людей, руйнації будівель та споруд. Для власників бізнесу такі неконтрольовані обставини надзвичайного характеру також виражаються у повному знищенні власної справи чи втрати частини товару, обладнання або ж суто економічних втратах через невиконання контрагентами умов договорів. У зв’язку з цим сьогодні в Україні формується нова правова база для фіксації і доказування завданих збитків.
Понесені підприємством та бізнесом збитки можуть виражатися:
- у прямих матеріальних збитках, у зв’язку з втратою чи пошкодженням майна підприємства внаслідок воєнних дій;
- невиконанням умов господарських договорів;
- тратах внаслідок упущеної вигоди.
Як власникам бізнесу отримати компенсацію збитків отриманих в результаті війни
Підтвердження права власності на майно
Перш за все, необхідно надати підтверджуючі документи права власності на відповідне майно (правовстановлюючі документи щодо об’єктів нерухомості, автомобільного транспорту та іншої спеціальної техніки, документи, які підтверджують придбання іншого майна).
Фіксація руйнування чи пошкодження майна
Наступний крок – фіксація факту знищення чи пошкодження майна та доведення причинно-наслідкового зв’язку між бойовими діями та знищенням чи пошкодженням майна. Необхідно подати відповідну заяву про злочин до поліції, для порушення кримінальної справи. Якщо в результаті ворожих дій на підприємстві виникла аварія чи пожежа необхідно скласти відповідний акт із залученням працівників ДСНС.
Додатковим доказом причинно-наслідкового зв’язку можуть слугувати фото- чи відеоматеріали, також за можливості, від працівників підприємства можуть бути отримані письмові пояснення у формі доповідних записок.
Оцінка завданих збитків
У правовому полі України поки лише формується комплексний та всеохопний механізм відшкодування втрат, завданих унаслідок військової агресії російської федерації.
У Верховній Раді України зареєстровано декілька актів, що регулюють питання оцінки завданих збитків.
Зокрема, саме Постановою КМУ від 20.03.22 р. №326 було встановлено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який містить процедуру визначення розміру збитків та відшкодування збитків внаслідок військових дій.
Також Міністерство економіки та Фонд держмайна обговорюють методику оцінки завданої шкоди. Даний документ регулюватиме визначення розміру реальних збитків, визначення упущеної вигоди, визначення витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав юридичних осіб, котрі постраждали в результаті військових дій.
Згідно даної методики, зацікавлені особи укладатимуть договори із суб’єктами оціночної діяльності. За результатами оцінки буде формуватись звіт, у котрому остаточно буде визначено розмір збитків. Звіт буде дійсним до моменту отримання відшкодування. Запропоновані способи оцінки: ринкова вартість, вартість заміщення, вартість відтворення, валова вартість девелопменту. Методика визначає спосіб оцінки або застосування сукупності способів.
Упущену вигоду планується вираховувати лише у зв’язку із пошкодженням або знищенням майна, вона не нараховуватиметься, якщо у 2020 та 2021 роках компанія демонструвала від’ємний фінансовий результат.
Визначення особи, винної у заподіянні збитків та їх відшкодування
Так як суб’єктом неправомірних дій є російська федерація, то варто говорити про пред’явлення позову та відшкодування збитків у судовому порядку. Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду України в справі №308/9708/19 сформовано висновок стосовно судового імунітету рф у справі про відшкодування шкоди, заподіяної державою-агресором.
Якщо суд України, розглядає справу, де відповідачем визначено рф, суд має право ігнорувати імунітет цієї цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, заподіяної особі в результаті збройної агресії рф.
На жаль, мова щодо подальшого відшкодування збитків згідно рішення суду, можлива лише після перемоги України. Наша країна веде активні переговори із напрацювання механізмів репарацій: хто матиме право ухвалювати дані рішення, за рахунок яких коштів ці рішення виконуватимуться.
Анастасія Семенюк,
фахівчиня Регіонального центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги у Вінницькій області