Наразі у Верховній Раді ще не прийняли відповідний законопроєкт про економічне бронювання працівників. Зауважує УНІАН.
Народний депутат України, голова Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Наталуха розповів, що під час ухвалення законопроєкту про бронювання військовозобов'язаних найбільшу дискусію між ВР, Кабміном і бізнесом викликає збільшений військовий збір 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу.
"Це єдиний критерій. Є депутати ВР, є члени уряду, які кажуть, що так не може бути, мовляв, це не прив'язано до податків. І пропонують все-таки застосувати модель з мінімальною заробітною платою від 36 тисяч гривень. Тобто, умовно кажучи, має право на бронювання співробітник, у якого встановлена така мінімальна заробітна плата", - пояснив політик в інтерв'ю для OBOZ.UA.
За його словами, Верховна Рада припускає такий варіант, адже ця модель є виправданою з погляду "вибілення" заробітних плат та переведення їх з тіні в білий сектор, проте таким чином буде втрачено певний фінансовий ресурс щодо його збирання на ЗСУ.
"Адже якщо ви йдете не шляхом військового збору, а шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, то тоді у вас частина тих податків, які співробітник сплатить зі своєї заробітної плати, піде не до центрального бюджету, а до місцевих бюджетів. Це буде десь третина. Ба більше, якщо ми встановлюємо поріг заробітної плати, тоді, напевно, у певної категорії людей буде аргумент, що це розділення за рівнем заробітної плати. І цей аргумент, до нього важко апелювати", - додав Наталуха.
Нардеп каже, що військовий збір, до прикладу 20 тисяч гривень, не прив'язаний до заробітних плат та посад, адже це винятково на розсуд роботодавця.
"Тоді нам апелюють: чекайте, якщо це роботодавець вирішує, то це в нього надто великий обсяг повноважень щодо того, хто залишається. Ось такі дискусії тривають, вони абсолютно конструктивні, вони адекватні, у них є аргументи та об'єктивне зерно. Просто в якийсь момент нам доведеться прийняти, скажімо так, певне політичне рішення щодо того, на якій саме моделі ми зупиняємося, розуміючи всі переваги і недоліки тієї чи іншої моделі і певні ризики. Тому що, на жаль, ідеальної моделі в цих умовах бути не може", - наголосив політик.
Він зазначив, що на сьогодні жоден із внесених законопроєктів до ВР не має переваги та є рівними щодо затвердження.
"Дивіться, я безпосередньо з командою є автором першої моделі, це про 20 тисяч. І автором третьої моделі, так званої гібридної. Друга модель розроблялася урядом, представниками Офісу президента, а також деякими колегами по ВР. На сьогодні у нас немає завдання безумовно затвердити якусь конкретну модель. Я персонально вважаю, що якщо буде ухвалена будь-яка з трьох поданих моделей, це вже буде надзвичайна перемога для економічного блоку, це буде краще на 100% ніж те, що є зараз", - запевнив Наталуха.
Щодо відсотка заброньованих, який справді може бути прийнятий, політик підкреслив, що має бути не більш ніж 50% від кількості військовозобов'язаних у штаті, проте це вирішуватиме Кабмін.
"Чесно вам скажу, я думаю, реалістично, що ця планка буде знижена. Зважаючи на наші консультації з Генштабом та Міноборони, для того щоб не створювати їм дискомфорт, мені здається, в кінцевому варіанті ця цифра буде щось ближче до 30%", - зауважив нардеп.
Бронювання військовозобов'язаних в Україні - останні новини
Раніше адвокат Роман Ухов пояснив, чи можуть мобілізувати працівника після невчасного бронювання.
"Не передбачено такої підстави звільнення особи - "заброньована із запізненням". Підприємство повинно завчасно цим питанням займатися, вирішувати це питання. Якщо особа не має броні і її мобілізували - це буде визнано законним, навіть якщо у подальшому підприємство щось захоче зробити, якимось чином подати на бронювання. Тобто ТЦК на час його мобілізації не мало інформації про те, що особа є заброньованою", - зауважив юрист.
Також нардеп Дмитро Наталуха розповів, хто блокує ухвалення законопроєкту про економічне бронювання. За його словами, головним противником так званого економічного або податкового бронювання є Генштаб.
"Моє персональне спілкування з військовим керівництвом дуже конструктивне. (...) Ми не боремось з якимось уявним Генштабом. Ні, з ними усіма ми знаходимо конструктивну позицію. Звісно, що у кожного є свої застереження, але в процесі консультацій і дискусій ми можемо дійти до певної "золотої середини"", - пояснив він.
***
Читайте також:
