Містобудівний кадастр державного рівня стане парасолькою над Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, яка за понад 3 роки зберегла державі понад 10 млрд грн на усуненні корупційних ризиків в будівельній сфері. Він обʼєднає також Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць і територій громад, Єдиний державний реєстр адрес, реєстр будівель і споруд.
Цей запуск, повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк – надважливий етап подальшої цифровізації будівельної сфери, оскільки завдяки ньому створюються інтегрована екосистема, що взаємодіє з іншими цифровими ресурсами та системами.
«Йдеться про Реєстр пошкодженого та знищеного майна, систему управління відбудовою DREAM, Геоінформаційну систему регіонального розвитку, реєстр екологічної оцінки, Державний земельний кадастр, електронну систему закупівель, Державний реєстр нерухомих пам’яток тощо. Завдяки автоматизації процесів, яка стала можливою завдяки запуску містобудівного кадастру державного рівні, все це дозволить максимально повно оперувати інформацією про території, їхнє планування та забудову», – зазначила Шуляк.
За її словами, безумовними перевагами появи містобудівного кадастру державного рівня є те, що відтепер всі містобудівні документи зберігатимуться в єдиному цифровому реєстрі з уніфікованими стандартами, що значно підвищить прозорість та ефективність роботи органів влади та місцевого самоврядування.
Містобудівний кадастр акумулює всю містобудівну інформацію та документи на місцевому, регіональному та державному рівнях. Система охоплює комплексні плани просторового розвитку громад, генплани, плани зонування, детальні плани територій, схеми планування областей та районів. Через кадастр також вноситимуться зміни, оновлення, експертизи та висновки щодо містобудівної документації. При цьому геоінформаційний характер системи забезпечує прив’язку всіх даних до конкретної території. Це дає змогу наочно демонструвати планування міста, розташування об’єктів і зони забудови, забезпечуючи точність та захист від втрат і підробок.
«Кадастр автоматично формує та надає витяги з містобудівними умовами та обмеженнями, будівельними паспортами забудови земельної ділянки, що прискорює отримання інформації для проєктування та будівництва. А інтерактивний формат даних полегшує розуміння містобудівних рішень, сприяє прозорості та відкритості процесу планування, а також дозволяє ефективніше використовувати ці дані для різних цілей, таких як аналіз, моделювання та прийняття рішень», – пояснила Голова Комітету містобудування.
Вона наголосила, що містобудівний кадастр стане парасолькою над Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ) – першим серйозним кроком, зробленим три роки тому на шляху до цифровізації галузі, а отже, мінімізації корупційних проявів у ній. Окрім ЄДЕССБ до кадастру увійдуть Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць і територій громад, Єдиний державний реєстр адрес, Реєстр будівель і споруд.
Це, своєю чергою, створює інтегровану екосистему, що взаємодіятиме з іншими цифровими ресурсами та системами, такими як Реєстр пошкодженого та знищеного майна, система управління відбудовою DREAM, Геоінформаційна система регіонального розвитку, реєстр екологічної оцінки, Державний земельний кадастр, електронна система закупівель, Державний реєстр нерухомих пам’яток тощо.
Шуляк підкреслила – містобудівний кадастр зберігатиме цифровий слід кожної дії, що ускладнить можливі махінації або підробки. Деякі документи формуватимуться автоматично завдяки інтеграції з іншими реєстрами, зокрема дані про містобудівні умови, обмеження та будівельні паспорти забудови земельних ділянок.
Кадастр також забезпечує автоматичну валідацію даних. Внесені дані перевіряються на відповідність стандартам, формату та структурі, а також на коректність координат. Вони також проходять перевірку на відповідність іншим рівням містобудівної документації. Очевидно, зауважила Шуляк, що генеральний план населеного пункту, комплексний план розвитку громади та детальний план території мають бути синхронізовані. Містобудівний кадастр нарешті допоможе втілити це в реальність. Це запобіжник ситуаціям, коли проєкти розвитку територій суперечать одне одному, а в результаті території розвиваються хаотично та неефективно.
Нардепка додала, що довгоочікуваний запуск містобудівного кадастру державного рівня – далеко не останній крок, який дозволить говорити про завершення цифровізації будівельної сфери і, як наслідок, зниження корупційних проявів в ній. Зокрема, наступними рішеннями мають стати запуск автоматичної видачі дозволів на будівництво об’єктів класу наслідків СС2 і СС3, а також введення автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації.
«У першому випадку йдеться про отримання дозволів за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником, пройшла успішну перевірку. Щодо автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації, то воно має відбуватися у випадках, якщо ця документація не пройшла перевірку в системі», – резюмувала Олена Шуляк.
