«NVБізнес» розповідає, що у 2026 році Україна може зіткнутися із проблемою наповнення бюджету та підтримки ЗСУ. При цьому детінізація економіки може принести додатково 400−450 млрд грн річних надходжень до бюджету.
Фінансова ситуація в Україні гірша, аніж у лютому 2022 року, зазначив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Про це він повідомив під час експертного обговорення «Детінізація та чесна конкуренція», організованого Європейською Бізнес Асоціацією. «Останні події на міжнародній арені яскраво свідчать: якщо щонайменше 10 млрд «тіньових» доларів на рік не перейдуть з нелегального бізнесу до державного бюджету, нам не буде чим фінансувати армію вже в 2026 році», – каже він.
В яких сферах держава втрачає найбільше та які кроки потрібно зробити, щоб вирішити цю проблему?
Ефективна боротьба з нелегальним ринком сигарет, яку правоохоронці розпочали минулого року, дала свої результати. Дослідження КАНТАР Україна зафіксували, що частка тіньового сектору знизилась з рекордних 25,7% у жовтні 2023 року до 12,6% у жовтні 2024 року. Середньорічні показники теж оптимістичні. Якщо у 2023-му обсяг тіньового ринку оцінювався у 21,8%, то у 2024-му – вже у 16,1%. Діяльність частини напівлегальних виробників тютюнової продукції була заблокована, і ринок одразу це відчув. Бюджет додатково отримав 8−10 млрд грн надходжень.
Але і з такими, меншими, показниками втрати бюджету будуть суттєвими. «Математика дуже проста, – каже Андрій Фіта, заступник генерального директора з корпоративних зв’язків JTI Україна. – Є ставка акцизу, яка визначена на цей рік. У вартості пачки сигарет акциз разом з іншими податками становить близько 75 гривень і нелегальний ринок, який оцінюється в 6,3 мільярди штук». Простий підрахунок фіксує, якщо розмір нелегального ринку не зміниться, то бюджет може втратити 21−24 млрд грн.
Андрій Фіта каже, що деякі нелегальні гравці, діяльність яких блокувалася ще минулого року, відновлюють свою роботу. Нелегальні сигарети, як і раніше, можна без проблем придбати у вайбер-групах і телеграм-каналах. Причому половина з них – підробка відомих брендів, що негативно впливає на репутацію цієї продукції у споживачів, адже якість її геть не така, як вони очікували.
Легальні виробники пропонують створити бібліотеку зразків готової продукції. Вона може стати ефективною доказовою базою у кримінальних і адміністративних справах проти виробників нелегальних товарів та допомагатиме швидко відрізняти офіційно виготовлені сигарети від контрафактних. Правоохоронні органи отримають ще один інструмент у боротьбі з нелегальним ринком, і це допоможе знизити рівень тіньового ринку.
Інша проблема – порушення закону щодо обігу електронних сигарет. Попри заборону можна без проблем придбати і рідини зі смаком та запахом для е-сигарет. Хоча ця продукція мала б зникнути з полиць ще влітку 2024-го. Проте інгредієнти для виробництва сумішей можна придбати навіть у торгових центрах, деякі магазини торгують нелегальною готовою продукцією. Бюджет через це втрачає від 3 до 4 млрд грн податків на рік. Тож посилення контролю за продажем цих товарів є невідкладним завданням.
Бізнес також очікує і на підпис Президента під акцизним законопроєктом № 11090. Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк підрахував – втрати бюджету через те, що законопроєкт № 11090 досі не діє, перевищили вже 1,6 млрд грн. І з кожним днем ця сума зростає.
З 1 січня 2026 року в Україні розпочне діяти система еАкциз, яка покликана контролювати обіг тютюнових і алкогольних виробів від виробника до споживача. Після її впровадження мають бути скасовані паперові акцизні марки, їх замінять на електронні. Ідея полягає в тому, що будь-хто – представник контролюючого органу, продавець або навіть небайдужий українець – може ввести код і перевірити, чи сплачені з продукції податки. Але є й ризики. Через масштаб, складність системи та залучення кількох індустрій, ціна питання є надзвичайно високою. Якщо виникнуть якісь технічні проблеми, то це може зупинити як продажі підакцизних груп товарів, так і сплату податків. Їх лише тютюнова галузь у 2024 році сплатила більш ніж 135 мільярдів гривень. Експерти закликають подумати про можливий «план Б». У разі виявлення проблем під час тестування системи, а на це відводиться усього 9 місяців, тестовий період необхідно буде продовжити.
Україна втрачає податки і через посилки. Зазвичай йдеться про замовлення з іноземних маркетплейсів. Це стосується будь-яких відправлень вартістю до 150 євро, бо з них не сплачуються податки. Товари, придбані на закордонних інтернет-майданчиках, коштують в середньому на третину менше порівняно із тими, які можна купити в Україні. Зараз йдуть жваві дискусії з цього питання, а до Верховної Ради вже подали законопроєкт, який зобов’язує сплачувати ПДВ з усіх товарів, придбаних на маркетплейсах. Вартість покупки при цьому не має значення. В Україні вже є такий прецедент і це «податок на Google». Тобто ПДВ у розмірі 20% мають сплачувати великі транснаціональні корпорації, які не зареєстровані в нашій країні. І це стосується доходів від продажу книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо.
Ще одна популярна схема ухилення від податків – дроблення великих компаній на десятки ФОПів, а також виплата зарплат «у конвертах». Наприклад, телеком-ринок тривалий час потерпав через схему дроблення інтернет-провайдерів, які працювали на спрощеній системі оподаткування. Це створило нечесну конкуренцію та призвело до втрат бюджету на суму 1,6−3 млрд грн на рік. З жовтня 2024 року провайдерам заборонили перебувати на спрощеній системі − перші результати позитивного ефекту вже помітні.
Втрати держбюджету через нелегальну торгівлю в продуктовому ритейлі оцінюються у 50 млрд грн. Одна з найвідоміших моделей фальсифікації алкоголю в Україні − виробництво та продаж спиртного в bag-in-box під виглядом світових брендів, які нібито призначені для продажу в duty free.
Проблеми фіксують і на митниці. Із 25 автомобільних пунктів пропуску сканери вантажних систем є тільки на сімох. Тому в середньому на кордоні можуть сканувати близько 10% товарів, що проходять контроль. Це створює сприятливі умови для контрабанди. Найпоширеніші схеми – це невеликі обсяги товарів на десятки-сотні одиниць, які не декларуються.
«З огляду на трагічну геополітичну ситуацію маємо все більше покладатися на власні ресурси, щоб країна була фінансово забезпечена і на 2025, і на 2026 рік. Тому маємо поставити перед собою кілька цілей, насамперед – ревізію державних видатків, – зазначає Данило Гетманцев. – По-друге, бізнес має проявити свідомість, використання тіньових схем і непрозорих методів роботи має стати недопустимим. Держава має шукати фінансові резерви, зокрема й в «тіні», де щороку зникають 400 - 450 додаткових млрд грн».