У Києві відбулася конференція «Відновлення України – інституційні зміни та трудове законодавство», організована Українською Радою Бізнесу та Національною бізнес коаліцією. Аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа.
У конференції взяли участь голова партії Слуга народу та голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, а також представники провідних бізнес-асоціацій.
Олена Шуляк розповіла про роботу над оновленням житлового законодавства – скасуванням архаїчного Житлового кодексу зразка 1983-го і напрацювання якісної нової рамки – законопроєкту про Основні засади житлової політики. Цей новий проєкт має створити сучасну модель: із соціальним житлом, муніципальними фондами, підтримкою ВПО та молоді.
Галина Третьякова розповіла про важливі проєкти, які нині у роботі Комітету з питань соціальної політики, та закликала представників бізнес-спільноти долучатись до роботи над ними: ПЗУ №10147 (безпека на роботі), ПЗУ №12209 (модернізації системи соціального страхування, та забезпечення ефективної підтримки осіб, які частково або повністю втратили працездатність), ПЗУ №12291-1 (щодо зупинення дії окремих положень колективного договору), ПЗУ №8143 (про свободу підприємницької діяльності).
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, представив проблему відсутності чітких критеріїв трудових відносин в українському законодавстві. Він зазначив, що це створює загрозу для малого та мікробізнесу, сприяє ухиленню від сплати податків через псевдоФОПів та призводить до дискримінації і надмірних перевірок мікропідприємців.
«В Україні критерії трудових відносин на рівні закону досі не визначені, хоча інспектори Держпраці використовують їх на практиці, спираючись на рекомендації Міжнародної організації праці», – підкреслив Емельдеш. Він представив статистику судових рішень щодо перекваліфікації цивільно-правових відносин, що свідчить про відсутність єдиного підходу та негативну динаміку в цій сфері.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, головний експерт групи з питань податкової реформи Економічної експертної платформи, презентував результати дослідження міжнародного досвіду щодо критеріїв трудових відносин. Фахівцями було проаналізовано практики 9 країн Європи. Він наголосив на важливості наукового підходу до формування критеріїв, спираючись на теорію фірми: «Якщо на місці фізичної особи може бути юридична особа – це підрядник, якщо ні – це найманий працівник».
Галина Третьякова наголосила, що за визначенням МОП трудові відносини характеризуються економічною залежністю працівника від роботодавця (коли 70-90% доходу особи надходить від одного роботодавця). Вона застерегла, що повне впровадження вимог МОП може призвести до презумпції трудових відносин незалежно від виду їх оформлення, що загрожує існуванню цивільних договорів.
Пані Третьякова також порушила питання статусу ФОПів: «У нас є проблема в тому, що ФОПи, крім самозайнятих, в Європі відсутні як суб’єкти. МВФ і Європа вважають будь-якого ФОПа роботодавцем у повному сенсі цього слова». Вона наголосила на необхідності впровадження концепції домогосподарства як суб’єкта економічної діяльності та дати можливість такому суб’єкту здійснювати підприємницьку діяльность без реєстрації фізичної особи - підприємця.
Учасники домовились про спільне напрацювання нового законопроєкту на основі ПЗУ №5054-1, з урахуванням кращого європейського досвіду.
Олена Шуляк розповіла про стан законопроєкту №10308, який має на меті запровадити прозорі конкурси на розміщення МАФів та паркувальних майданчиків.
«Місто Київ за оцінками експертів отримує необлікований чорний кеш тільки від паркувань в розмірі мільярда гривень щорічно. Ми пропонуємо перевести МАФи і парковки на ProZorro, на електронні майданчики та відкриті торги», – заявила Шуляк.
Вона також зазначила, що законопроєкт передбачає розробку схеми розміщення МАФів для всього міста з обов’язковим проходженням громадських обговорень. Проте, за її словами, цей проєкт понад рік не може потрапити на розгляд Верховної Ради через відсутність політичної волі.
Галина Третьякова закликала бізнес-асоціації активніше долучатися до процесу адвокації складних, важливих для економіки законопроєктів та синхронізувати свої дії з народними депутатами.
Єфрем Лащук з Економічної експертної платформи представив результати дослідження податкових пільг в Україні. За його даними, на сьогодні в Україні діють 224 податкові пільги, через які бюджет недоотримує 155 мільярдів гривень.
Особливу увагу він приділив пільзі на ПДВ для товарів з іноземних маркетплейсів вартістю до 150 євро, які надходять через міжнародні поштові відправлення. За його словами, ця пільга коштує бюджету 17 мільярдів гривень щорічно і суттєво викривлює конкуренцію. Лащук запропонував запровадити європейську модель One Stop Shop, передбачену законопроєктами №12429 і №12430.
Олександр Яворський з Американської торговельної палати підтримав цю ініціативу, зазначивши, що пільга на посилки негативно впливає на легальний бізнес, виробників та роздрібну торгівлю, а також призводить до втрати робочих місць. Для порівняння він навів дані: у минулому році до Європейського Союзу надійшло 4,6 мільярда посилок, до України – 76 мільйонів, і в ЄС 17 мільйонів посилок були зупинені на кордоні через порушення вимог безпеки.
Олена Шуляк висловила підтримку скасування пільги, але наголосила на необхідності правильної комунікації з суспільством: «Ми розуміємо, що за кожним народним депутатом стоять його виборці, і коли законопроєкт зайде до сесійної зали, виборці почнуть реагувати».
Галина Третьякова запропонувала комплексне вирішення проблеми через реформу ПДФО та впровадження принципу повернення податків годувальнику на кожного утриманця.
Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute, зауважила, що в Україні проблема не стільки в персональному споживанні, скільки в бізнес-схемах: «У нас із 100 найбільших отримувачів посилок 80 не сплатили жодних податків, отримавши близько 300 посилок кожен за рік. Кількість посилок з року в рік зростає. Якщо у 2023 році цих посилок було отримано 51 мільйон штук, то у 2024 вже 73 мільйони».
Юрій Пероганич, директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, наголосив, що ця пільга фактично надається іноземним виробникам, а не українським споживачам. Через це втрачають і українські виробники, і споживачі.
Галина Третьякова повідомила про роботу над законопроєктом №5651-д, який має врегулювати питання надання пільг з оплати проїзду та їх компенсації перевізникам. Вона зазначила, що Комітет направив запити до всіх відповідних міністерств і зараз триває процес узгодження позицій. Галина закликала бізнес асоціації долучитись до роботи над доопрацьованим Комітетом законопроектом №5651-д.
Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, описав несправедливу практику, коли держава надає пільги громадянам, але не забезпечує механізм їх компенсації перевізникам. «У результаті бізнес зазнає фінансових збитків, зарплата в галузі залишається низькою, не перевищуючи 20 тисяч гривень, що не дозволяє нам бронювати працівників. Зрештою більшість пільговиків не отримують гарантовану пільгу, бо маршрути в регіонах закриваються», – пояснив він.
Єфрем Лащук запропонував внести зміни до трудового законодавства для подолання гендерної нерівності на ринку праці. Серед пропозицій: впровадження обов’язкової звітності про розрив в оплаті праці, заборона включення пункту про нерозголошення розміру зарплати в трудові договори, оптимізація тривалості декретної відпустки, впровадження механізму розподілу відпустки між батьками.
Ольга Пантелеймонова, представниця Української кіноакадемії зазначила, що креативна індустрія активно працює з контентом щодо рівності, і запропонувала свою допомогу у напрацюванні відповідних пропозицій.
Галина Третьякова підтримала ініціативу створення комплексного законопроєкту з цього питання: «Робимо максимально так, щоб для роботодавця пільгування материнства було таке саме, як і пільгування батьківства. Щоб роботодавець не відносився до жінки як до робітниці, яка народить дитину та на деякий час “випаде” з робочого процесу».
Олег Гетман висвітлив питання про плани Кабміну щодо створення Державної агенції для врегулювання воєнних ризиків. За його словами, представники страхової галузі вважають, що цю функцію мають виконувати приватні страхові компанії, а не нова державна структура. Проєкт від КМУ №12372 – містить дискримінаційні норми та неринкові механізми, потребує суттєвого коригування.
Галина Третьякова пояснила, що в європейській практиці агенції зі страхування воєнних ризиків передбачають участь приватного бізнесу до 50%. «Водночас 100% приватного бізнесу у випадках, коли це робиться виключно приватним сектором – я не бачила в європейській практиці», – зазначила вона. Третьякова також висловила сумнів, що українські страховики мають достатні активи для покриття великих воєнних ризиків.
Під час конференції також обговорювалися:
- Проблеми податкового резидентства для українців, які вимушено виїхали за кордон
- Можливості денонсації частини конвенцій МОП, які Україна не може виконувати
- Концепція реформування національного класифікатора України «Класифікатор професій» (законопроєкт №9630)
- Економічна діяльність домогосподарств без реєстрації ФОПів
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки з усіх обговорених питань та домовились про подальшу співпрацю щодо реалізації відповідних проєктів.