Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Ціль щодо 40% зростання – тяжка, амбітна, але досяжна. Якщо ми дійсно відкриємо ринок землі, проведемо приватизацію. Про це заявила Оксана Маркарова в інтерв'ю виданню LB.ua.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевняє, що за п’ять років реально досягти зростання ВВП на 40%. Але, як видно, з проекту бюджету, ріст ВВП закладений на рівні 3,3%.
В бюджеті ніколи не закладається ні ріст, ні курс, ні інфляція. Це показники, що містяться в окремому документі – макропрогнозі, який розробляє Мінекономіки. Макропрогноз є вихідними даними для бюджету. В травні МЕРТ надав (а Кабмін затвердив) попередню його редакцію, що була базою для будування бюджету до першого читання. Як ми і говорили у вересні, між першим і другим читанням (проєкту бюджету, – LB.ua) макропрогноз було переглянуто і зараз ми будемо оновлювати бюджет відповідно до бюджетних висновків парламенту і до нових даних макропрогнозу.
Мінекономіки також працює над покращенням підходів до макропрогнозування у майбутньому, адже макрогноз – не перелік побажань. Це конкретні моделі, в які закладаються конкретні припущення і очікування, та які обраховуються. Вони показують нам напрямок руху. Тут треба розділяти три «сходинки». Перша – це цілі, які ставить перед собою Кабмін. Те, що ви бачите в програмі.
Досяжні цілі?
Абсолютно. Вони амбітні, важкодосяжні, але досяжні.
За рахунок чого? Чи враховується при визначенні таких цілей зовнішня кон'юнктура? Сьогодні багато говорять про те, що у 2020-2022 роках можлива світова фінансова криза.
Звичайно, враховується. Але закінчу з «сходинками». Їх три: цілі, макропрогноз та бюджет. Кожна наступна більш консервативна, ніж попередня. Цілі – це наша мета. Те, чого і як ми хочемо досягти. І це написано в Програмі (дій уряду, – LB).
Макропрогноз враховує вже певні дії, не тільки цілі і наскільки вони вже впливають на макро рівні. Наприклад, якщо є законопроєкт про відкриття ринку землі, то модель, яка затверджена в Кабміні та з певними уточненнями буде ухвалена Верховною Радою, можна враховувати як фактор, який буде впливати на макропрогноз.
Звичайно, макропрогноз враховує зовнішню кон'юнктуру, тому що ми, як країна, залежимо і від цін на сільськогосподарську продукцію, і від цін на експортні товари тощо. Приміром, певні економічні уповільнення в Європі можуть бути як негативним чинником для нашого експорту, так і позитивним з точки зору повернення працівників додому, збільшення продуктивності тут. Якщо ми, наприклад, відкриваємо ринок землі – це збільшення інвестицій в Україну. Тому це комплексна робота, яку зараз робить Мінекономіки.
Третя сходинка – це бюджет. Для бюджету Кабінет міністрів вибирає, який сценарій макропрогнозу (а їх завжди декілька) використовувати. Цей сценарій для нас є вхідними даними. Ми не дискутуємо щодо нього, не можемо брати частини чи щось змінювати – це даність, і за формулами, які ми застосовуємо, рахуємо доходи. Від того йдуть видатки.
Тому ціль щодо 40% зростання – це по 7% протягом наступних п’яти років – тяжка, амбітна, але досяжна. Якщо ми дійсно відкриємо ринок землі, проведемо приватизацію… Адже великої приватизації з часів «Криворіжсталі» в Україні не було. І справа навіть не в десятках мільярдів доходу до бюджету, а саме в залученні інвестицій, підвищенні продуктивності, дерегуляції, покращенні інвестиційного клімату. Якщо буде проведена судова реформа…
Наразі сподівання на неї не надто оптимістичні.
Я пам’ятаю 2015 рік, коли ми тільки прийшли до влади, перші топ 10-15 питань, які ставили перед нами бізнес-асоціації, стосувалися здебільшого діяльності конкретних органів влади і уряду. Верховної Ради – у крайньому разі. Починаючи від ПДВ, яке не поверталося вчасно, закінчуючи перевірками податковою міліцією, яка заходила чи не через вибиті двері. І коли я повертаюся до цих старих списків, бачу, що з тим, як ми поступово вирішували якісь проблеми, нагору піднімалася судова реформа, правопорушення правоохоронцями, але вже не податковою і навіть не податковою міліцією, на яку, в принципі, сумлінний бізнес останні два роки не жаліється взагалі. Окрім того, парламент ухвалив поданий президентом закон 1008, який означає перезавантаження судів всіх рівнів і покликаний забезпечити їх чесність.
Тобто фактично джерелом для 40% зростання економіки Україні в наступну п’ятирічку виступають ринок землі, приватизація та дерегуляція?
Ще концесії. Велике значення має інфраструктура, вона є таким мультиплікатором. В проєкті бюджету-2020, поданому до парламенту 15 - го вересня, на Дорожній фонд передбачено 74 мільярди гривень. Так, зростання буде прискорюватись, пального купуватиметься більше, збільшаться відповідно акцизи. А 100% акцизів йдуть в Дорожній фонд.
Тому – інфраструктура, концесії, дерегуляція, залучення інвестицій і земля, як фактор, який дуже сильно все це посилює, – можна дати цифри зростання економіки за 5 років.
