Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
За місяць пільгові іпотечні кредити від держави отримали сорок сімей з більш ніж шести тисяч охочих. У держпрограмі, крім двох державних, беруть участь ще вісім комерційних банків. Кредити на квартири можна отримати не тільки в столиці і мегаполісах, але навіть у селищах міського типу. Перший кредит за держпрограмою пільгової іпотеки виданий 16 травня, і на сьогоднішній день кількість охочих, які подали заявки на отримання цієї позики, перевалила за шість тисяч.
Чиновники розраховують, що до кінця року держпрограмою зможуть скористатися 30 тисяч сімей - на таке число кредитів вистачить виділеного з держбюджету мільярда гривень. А через два-три роки уряд обіцяє видавати більше 100 тисяч таких позик на рік. За оцінками Національного банку України, для цього і у банкірів, і в держбюджету ресурсів вистачить.
Поки формується перелік квартир, які будуть запропоновані до продажу на пільгових умовах. Ці кредити видаються на 10-15 років під 16% річних. З них позичальник платить тільки 3%, решту 13% компенсує держава. Сьогодні до програми долучилися практично всі регіони, і більше сотні забудовників пропонують для пільгової іпотеки майже 4 тисячі квартир в 56 населених пунктах країни. При цьому потенційний позичальник може вибрати житло в будь-якому місті, незалежно від місця реєстрації: львів’янин може переїхати до Миколаєва, а кримчанин взяти кредит на квартиру в Харкові. "Це єдина з діючих державних програм щодо здешевлення житла, яка не прив’язана до місця реєстрації. Для позичальника є тільки одна умова: він повинен стояти в черзі на квартиру", - заявив директор департаменту держпрограм Мінрегіонбуду Олександр Непомнящий "Известиям в Украине".
Правда, за "немісцеву прописку" доведеться доплачувати зі своєї кишені. У програмі закріплені граничні ціни квадратного метра для пільгового житла, і вони різняться в залежності від регіону і величини населеного пункту. Наприклад, для Києва вартість квадратного метра не повинна перевищувати 7 тис. гривень, для Київської області, Севастополя, Сімферополя та інших обласних центрів - 5 тис. гривень, а для всіх інших населених пунктів - не дорожче 4 тис. гривень. Так що, якщо людина прописана в селі на Полтавщині, то кредит на квартиру в столиці їй видадуть за мінімальними розцінками, під 3% річних він отримає не більше 160 тис. гривень (з розрахунку не більше 40 кв. м для однієї людини).
Проте така умова позичальників не лякає, адже для деяких категорій громадян це єдиний шанс придбати житло в тому місті, де у них є робота. "У нашій сім’ї працюю тільки я, дружина у декретній відпустці, дитині півроку, - розповідає Олександр Ткаченко, який недавно став на квартоблік у Луганську, щоб подати заявку на пільгову іпотеку для купівлі квартири в Києві. - Незважаючи на мою пристойну зарплату 12 тис. гривень, звичайний іпотечний кредит банк мені не видає. До того ж в комерційних банках він дорогий, ставки за кредитом терміном на 10-15 років пропонують від 18% річних. Якщо ж за програмою пільгової іпотеки мені дадуть гроші хоча б на половину вартості столичної квартири, другу половину банк-кредитор видасть під 16% річних - вигода очевидна".
Для банкірів програма теж приваблива. Пільговою іпотекою зацікавилися не тільки державні, але й приватні банки, навіть незважаючи на те, що для цього їм доведеться знизити свій дохід за іпотечними кредитами до 16%.
Керівник департаменту НБУ з операцій на відкритому ринку Олександр Дубихвіст пояснює ситуацію просто: державна іпотека дасть банкірам надійних позичальників. По-перше, головною умовою програми є те, що кредитна квартира буде єдиним місцем проживання. Тому людина зробить все, щоб не продавати квартиру, в якій живе її сім’я. По-друге, кількість претендентів на ці кредити величезна. Якщо один позичальник виявиться не в змозі оплачувати кредит, його житло тут же купить інший.
Єдиний ризик для позичальників і для кредиторів - відсутність гарантій, що ці компенсації будуть виплачуватися і в наступному році, і через п’ять, і через десять років. Виділивши на кредити мільярд гривень зараз, держава взяла на себе зобов’язання виділяти як мінімум стільки ж протягом наступних 15 років. Проте сьогодні відповідальність держави щодо виплати компенсацій законодавчо не закріплена. Якщо станеться найгірше, і в наступному році в держскарбниці не знайдеться хоча б необхідний мільярд, банкіри отримають проблемних позичальників, які повинні будуть погашати не 3%, а всі 16% самостійно.
На жаль, подібний прецедент уже був в 2009 році, коли уряд Тимошенко повністю заморозив виділення коштів на компенсацію ставок за молодіжними іпотечними кредитами. Тоді боржники самі розраховувалися з банками за ринковими ставками. Втім, чиновники стверджують: у цій програмі цей ризик мінімальний. За словами Непомнящего, зобов’язання сторін, і держави в тому числі, прописані в типовому договорі. Там же закріплено право позичальника, який не в змозі оплачувати кредит, на повернення всіх грошей, які раніше були сплачені за квартиру. Звичайно, форс-мажори на зразок фінансової кризи-2008 ніхто не скасовував, проте в умовах стабільної економічної ситуації громадянам турбуватися нема про що, запевняє представник Мінрегіонбуду.
Анна Поліщук
