Закупівля металобрухту ФОПом за готівку у 2026 р.: путівник від редакції – від касової дисципліни до звітності

1. Як розпочати діяльність із закупівлі металобрухту?
2. Касова дисципліна: РРО/ПРРО чи КОРО?
3. Якими первинними документами оформлюється закупівля металобрухту?
4. Чи є обмеження у сумі розрахунків за металобрухт?
5. Які податки треба сплатити при виплаті коштів фізособі за металобрухт?
6. Чи потрібно показувати такі кошти в додатку 4ДФ?
7. Чи потрібно суми, витрачені на закупівлю металобрухту, відображати у податковій звітності та книзі обліку ФОПа?
8. Висновки

Як розпочати діяльність із закупівлі металобрухту?

Багато підприємців помилково вважають, що для початку роботи достатньо лише зареєструвати відповідний код КВЕД – 46.77 «Оптова торгівля відходами та брухтом». Проте це лише перший крок.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про металобрухт», діяльність із заготівлі та операцій з металобрухтом суворо контролюється державою. Для легальної роботи ФОП обов'язково має бути включений до спеціального реєстру – Переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та/або операції з металобрухтом.

Ведення цього Переліку раніше здійснювало Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром). Але воно з 25.09.2025 припинило своє існування, правонаступником стало Міноборони. 

Щоб потрапити до нього, підприємець мав подати до міністерства відповідну заяву в електронній формі. Цікаво, що навіть на «Порталі Дія» інформація про реорганізацію міністерств досі не внесена. Однак, звісно, що на сайті Мінстратегпрому подати заяву вже не вийде. Тому радимо звернутися із запитанням, як потрапити до цього Переліку, до Міноборони, як до правонаступника.

Важливо!

Якщо ФОП здійснює закупівлю металобрухту у населення, не перебуваючи у цьому Переліку, така діяльність вважається незаконною, навіть за наявності правильного КВЕД та сплати всіх податків. Факт знаходження суб'єкта господарювання у вказаному реєстрі є єдиним та достатнім доказом правомірності здійснення операцій з металобрухтом.

Про це ми також писали у статті: «Підприємство купує металобрухт для себе: чи треба реєструватися?».

Касова дисципліна: РРО/ПРРО чи КОРО?

Загальне правило вимагає від підприємців обов'язкового використання РРО або ПРРО під час здійснення готівкових розрахунків. Проте для заготівельників металобрухту законодавство передбачає зручний виняток.

Відповідно до ст. 10 Закону про РРО та п. 19 Переліку №1336 (затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336), діяльність із приймання від населення вторинної сировини та металобрухту дозволяється здійснювати без застосування касових апаратів.

Подібну відповідь читаємо і у відповіді ДПС на питання в «ЗІР» (109.06): «Чи мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОП – платники ЄП другої – четвертої групи, які приймають від населення вторинну сировину та металобрухт?».

Більше того, для цього специфічного виду діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Замість класичного чи програмного РРО підприємець має право використовувати зареєстровані в податковій Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) та Розрахункову книжку (РК-1). Це підтверджує ДПС.

Робота з готівкою на точці прийому вимагає суворого дотримання касової дисципліни. Оскільки ФОП купує брухт, йому постійно потрібна готівка на місці для виплат здавальникам. Механізм обліку цих коштів виглядає так:

1. «Службове внесення»: Сума готівки, яку ФОП приносить на місце проведення розрахунків (наприклад, зранку до початку робочого дня або протягом дня для поповнення каси), обов'язково записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».
2. «Службова видача»: Якщо наприкінці робочого дня (або в будь-який інший час) залишок готівки вилучається з місця проведення розрахунків, ця операція фіксується у корінці квитанції з позначкою «Службова видача».

Усі ці рухи готівки, а також загальні суми коштів, виплачених населенню за день (на підставі виписаних квитанцій РК-1), мають щоденно відображатися у відповідних графах КОРО.

Якими первинними документами оформлюється закупівля металобрухту?

Кожна операція із закупівлі металобрухту за готівку у населення має бути належним чином задокументована. Цей процес супроводжується складанням двох головних документів:

1. Розрахункова квитанція (форма №РК-1).

Оскільки ФОП працює без касового апарата, документом, що підтверджує факт розрахунку (видачі готівки), є розрахункова квитанція. Вона складається з двох нерозривно пов'язаних частин:

• Відривна частина (видається здавальнику): У ній зазначається назва операції (наприклад, «Видача коштів за прийнятий металобрухт»), кількість (вага) закупленого брухту, ціна за одиницю виміру та загальна сума виплачених коштів.
• Корінець (залишається у ФОПа): У ньому також обов'язково фіксується сума виплати та короткий зміст операції. Корінці зберігаються у розрахунковій книжці і є підставою для підбиття підсумків та щоденних записів у КОРО.

2. Акт приймання металобрухту (ст. 4 Закону України «Про металобрухт»).

Це ключовий первинний документ, який підтверджує факт передачі товару та обґрунтовує витрати підприємця. Наразі нормативними документами не встановлено жорсткої типової форми такого акта (старі радянські та пострадянські форми давно скасовані), тому ФОП розробляє його самостійно у довільній формі.

Проте, щоб акт мав юридичну силу та визнавався податківцями, він обов'язково повинен містити дві групи реквізитів:

• Загальні (за ст. 9 Закону про бухоблік): назва документа, дата складання, реквізити ФОПа, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру, посади та підписи осіб, які брали участь у здійсненні операції.
• Специфічні (за ст. 4 Закону України «Про металобрухт»): прізвище, ім'я, по батькові (ПІБ) фізичної особи, яка здає брухт, точна вага, вартість та детальний опис металобрухту (вид, клас тощо).

Практична порада:

Одразу передбачте в бланку Акту поле для внесення реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН) здавальника. Без цього коду ви не зможете виконати свої обов'язки податкового агента під час звітування.

Чи є обмеження у сумі розрахунків за металобрухт?

Робота з готівкою вимагає від підприємця уважності не лише до касової дисципліни, а й до обмежень, встановлених Національним банком України.

По-перше, варто пам'ятати про ліміт готівкових розрахунків. Відповідно до п. 6 – 8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, сума готівкового розрахунку між суб'єктом господарювання (ФОПом) та фізичною особою не може перевищувати 50 000 гривень на день з однією особою. Якщо вартість партії металобрухту від одного здавальника перевищує цю межу, виплату доведеться розбити на кілька днів або ж проводити розрахунок у безготівковій формі на картку (що в цій сфері на практиці трапляється рідко).

По-друге, підприємцю слід бути готовим до жорсткого банківського фінансового моніторингу. Специфіка заготівлі металобрухту передбачає, що ФОП регулярно зніматиме значні суми готівки зі свого підприємницького рахунку для виплат населенню. Такі систематичні операції з готівкою гарантовано привернуть увагу служби фінмоніторингу вашого банку.

Банк обов'язково вимагатиме підтвердження цільового використання знятих коштів. Щоб уникнути блокування рахунку та зупинки діяльності, ФОП має бути готовим на першу вимогу надати банку копії своїх первинних документів – Актів приймання металобрухту та корінців розрахункових квитанцій (РК-1). Саме ці документи є головним доказом для банку, що готівка використовується для реальної господарської діяльності, а не для тіньових схем чи відмивання коштів.

Які податки треба сплатити при виплаті коштів фізособі за металобрухт?

Найчастіше запитання, яке виникає у підприємців: чи потрібно утримувати податки з тих грошей, які виплачуються звичайним людям за принесений металобрухт? Відповідь чітка – ні, не потрібно.

Згідно з пп. 165.1.25 ПКУ, сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним брухт чорних та кольорових металів, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тобто такі виплати повністю звільнені від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Що стосується військового збору, то тут діє пряма залежність від ПДФО. Відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, доходи, які не підлягають оподаткуванню ПДФО, автоматично звільняються і від утримання військового збору. Варто зазначити, що незважаючи на розширення бази та зміну ставок військового збору у 2024–2026 роках, ця пільга для доходів від здачі металобрухту збереглася незмінною.

На практиці це означає, що через відсутність бази оподаткування ФОП не здійснює жодних відрахувань до бюджету з цих сум. Фізична особа-здавальник отримує на руки готівкою рівно 100% узгодженої вартості свого товару.

Чи потрібно показувати такі кошти в додатку 4ДФ?

Той факт, що з виплат за металобрухт не утримуються податки, не звільняє підприємця від паперової (чи електронної) рутини. Відповідно до ПКУ, ФОП у цій ситуації має статус податкового агента. Це означає, що держава вимагає від нього зафіксувати, кому саме і скільки коштів було виплачено.

ФОП зобов'язаний відобразити всі суми, виплачені населенню за брухт, у Додатку 4ДФ до єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ (у 2026 році – це квартальна форма).

Що треба зазначити в 4ДФ?

• Графи 3а (нарахований дохід) та 3 (виплачений дохід): вказується повна сума коштів, виплачена фізичній особі за зданий металобрухт.
• Графи 4а, 4 (ПДФО) та 5а, 5 (Військовий збір): ставляться прочерки (або нулі при поданні звіту в електронному вигляді), оскільки податки не нараховувалися і не утримувалися.
• Графа 6 (ознака доходу): обов'язково зазначається код «149» (доходи від продажу вторинної сировини, побутових відходів, брухту кольорових та чорних металів).

Критично важливо: ФОП не зможе подати додаток 4ДФ, якщо не знатиме, кому саме виплачені кошти. Тому для коректного звітування ФОП повинен обов'язково запитувати у здавальників брухту їхній реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Цей код найкраще одразу фіксувати в Акті приймання металобрухту під час розрахунку. Серію та номер паспорту можна застосовувати тільки якщо фізособа офіційно відмовилася від РНОКПП.

Чи потрібно суми, витрачені на закупівлю металобрухту, відображати у податковій звітності та книзі обліку ФОПа?

Оскільки в нашій ситуації ФОП перебуває на 2-й групі єдиного податку, він веде облік виключно доходів. У Декларації платника єдиного податку відображаються лише надходження від кінцевого продажу зібраного брухту підприємствам (юридичним особам).

Гроші, виплачені звичайним фізичним особам за принесений брухт, – це витрати підприємця. Тому ані в регістрі обліку доходів (який ФОПи 2 групи ведуть у довільній формі), ані в самій Декларації платника єдиного податку ці суми закупівлі не фіксуються і на суму єдиного податку ніяк не впливають.

Увага!

Відсутність обліку витрат у єдинника не означає, що про збереження первинних документів можна забути. Відповідно до ст. 44 ПКУ, ФОП зобов'язаний забезпечити зберігання всіх первинних документів (обов'язково щодо отримання доходів - тобто, в разі безготівкових розрахунків з покупцями, банківські виписки, але бажано і документи щодо придбання металобрухту) мінімум 3 роки (1095 днів) з дня подання звітності, для складення якої вони використовуються.

Ці документи є вашим головним захистом під час можливих перевірок ДПС. Саме вони підтверджують легальне походження товару (металобрухту, який ви потім продаєте юрособам) та обґрунтовують правильність заповнення додатка 4ДФ. Якщо під час перевірки податківці не отримають документів про придбання металобрухту, товар може бути визнаний таким, що отриманий безоплатно, а це загрожує донарахуванням податків та штрафами.

Висновки

Закупівля металобрухту у населення за готівку – специфічний вид діяльності, який має свої беззаперечні податкові переваги, але вимагає максимальної уважності до деталей. Працювати без класичного РРО/ПРРО цілком законно, як і не утримувати ПДФО та військовий збір з виплат фізичним особам.

Проте ця свобода врівноважується іншими обов'язками. Сувора документальна дисципліна (обов'язкове оформлення Актів приймання та квитанцій РК-1), готовність до банківського фінмоніторингу, а також своєчасне подання Додатка 4ДФ із зазначенням РНОКПП здавальників – це ключові та обов'язкові умови вашої безпечної роботи без штрафів та претензій з боку контролюючих органів.

***

Про закупівлю металобрухту читайте також:

• Металобрухт, який утворюється в результаті господарської діяльності: облік та оподаткування
• Видача касової готівки підприємствами: правила оформлення ВКО та відомостей від ДПС
• Підприємство купує металобрухт для себе: чи треба реєструватися?
• Фізособа здає металобрухт: чи оподатковувати дохід ВЗ?