Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Хоча й досі можна спостерігати поповнення мобільного зв'язку за допомогою карток, все ж таки слід визнати, що платіжні термінали виявилися їх гідними конкурентами.
І ніхто не підозрював, що встановлення таких терміналів товариствами за укладеними тристоронніми агентськими угодами з банками й операторами мобільного зв'язку може привести до суду.
Адже податкові органи дуже вміло поєднали готівкові платежі за мобільний зв'язок з обов'язком застосовувати РРО. Щоправда, при цьому вони не вимагали приєднати РРО до платіжних терміналів, які приймають готівку на поповнення мобільних рахунків, а визнали за потрібне зареєструвати, опломбувати і перевести у фіскальний режим роботи безпосередньо сам термінал.
На щастя, ВСУ адекватно оцінив такого доволі фіскального підходу до тлумачення терміна «готівкові розрахунки». Суд визнав, що здійснювані товариством як агентом банку «готівкові» операції з використанням терміналів для подальшого переказу коштів на рахунок операторів мобільного зв'язку є розрахунковими банківськими операціями, при виконанні яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються.
Те саме стосується патенту для приймання готівки через платіжні термінали — адже діяльність, що здійснюється товариством за агентськими договорами, не є торговельною у розумінні Закону про патентування, придбавати торговий патент не потрібно (постанова ВСУ від 19.03.2013 р., справа №21-43а13).
