Чому виникла необхідність повернутись до цієї теми знову?
Як відомо, законопроект №1053-1 вже був розглянутий та схвалений Кабінетом ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Він має назву проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг.
А що ж попередній законопроект №1053 із такою самою назвою, який ми вже розглядали тут? Судячи з тексту проекту №1053-1, вже ніяк. Його доопрацювали і видали з новим номером і датою. Доопрацювання було досить швидким: і дата законопроекту №1053-1, і дата його розгляду в Комітеті однакові – 06.09.2019 р.
Тут треба б зробити порівняльну таблицю, але вже не із Законом про РРО, а між цими законопроектами. Та наведемо найбільш очевидні зміни.
Кому слід застосовувати РРО?
Звісно, що цікавими ці законопроекти є для тих, хто торгує товарами та послугами за готівку або із застосуванням електронних платіжних засобів (тобто, платіжних карток). Але найбільше їх цікавить перелік щасливців, яким таку торгівлю можна здійснювати без РРО.
Отже, ст. 9 Закону про РРО, до якої хочуть внести зміни. Оскільки до цього ми їх докладно не розглядали, подивимось останній, схвалений Комітетом варіант.
|
Зараз |
Проект №1053-1 |
|
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: |
|
|
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання; |
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання; |
|
2) при виконанні банківських операцій, крім:
операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів; |
2) при виконанні банківських операцій, крім:
операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів; Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється. |
|
4) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів; |
4) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів; |
|
6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій; |
6) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України; |
|
8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України; |
Виключено |
|
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках; |
9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; уживаних товарів) за готівкові кошти на ринках; |
|
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; |
10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; |
|
11) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу; |
|
|
12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). |
12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). |
Що ми бачимо?
Підприємці-«єдинники», зверніть увагу: тут немає прямих вказівок на позбавлення вас права не застосовувати РРО на старих умовах.
Але є нюанс. Залишається посилання на ПКУ, а ось до нього іншим законопроектом №1073 готуються зміни як раз щодо застосування РРО. Доля цього законопроекту ще невідома, але ним передбачено таку редакцію п. 296.10 ПКУ:
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Запрацює ця норма з 1 січня 2021 р. А у 2020-му році буде перехідний період, протягом якого частина ФОП-«єдинників» ІІ-ІV груп працюватиме без РРО, а частина (більша, ніж зараз!) – вже з РРО. Докладно про це ми попереджали тут.
Для «загальників» правила зміняться не так фатально: РРО повинні будуть обов’язково застосовувати ще й торговці ювелірною продукцією (як юрособи-виробники, так і фізособи на ринках). Ну, і звісно, що якщо розрахунки в готівковій формі не застосовуються, вам РРО не потрібен.
Далі так. Якщо вам РРО потрібен, законопроект №1053-1 пропонує альтернативи – звичайний (як його ще називають, апаратний) та програмний РРО. От через один з них і треба буде проводити розрахункові операції та створювати розрахункові документи для покупців.
Розрахунковий документ – яким він має бути?
Щоб пояснити, що змінилось, наведемо три визначення, діюче і за двома коментованими законопроектами, в таблиці.
|
Зараз |
Проект №1053 |
Проект №1053-1 |
|
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну |
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, надрукований або створений (надісланий) у електронній формі у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу або заповнений вручну |
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну |
Як бачимо, електронному розрахунковому документу як альтернативі паперовому все ж таки бути. Але ось створювати його буде сам РРО, апаратний або програмний. Функцію створювати та тим більше надсилати покупцям електронні чеки фіскали з себе зняли – тільки реєстрація РРО та створених ними документів, а також збереження даних про проведені розрахункові операції.
Коди УКТ ЗЕД в розрахунковому документі
Для бізнесу великим сюрпризом була вимога, внесена попереднім законопроектом щодо зазначення в розрахункових документах кодів УКТ ЗЕД будь-яких проданих товарів.
Нагадаємо, що зараз п. 11 ст. 3 Закону про РРО вимагає зазначення таких кодів лише щодо пального.
Законопроект №1053-1 залишив вимогу в такому вигляді: проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО, з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Тобто, для тих, хто торгує пальним, нічого не зміниться. Для решта – нагадуємо перелік підакцизних товарів в пп. 215.1 ПКУ.
А як надавати покупцю електронний чек?
Тут теж були внесені правки у порівнянні із попереднім законопроектом.
|
Проект №1053 |
Проект №1053-1 |
|
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції або відтворювати на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, або надсилати електронний розрахунковий документ на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти. Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги). |
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, із відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) |
Що змінилось: кудись поділась вимога щодо строків надання розрахункового документу. Якщо це пройде і в закон, то буде цікаво.
Електронна контрольна стрічка та електронні фіскальні звіти
Вимога створювати контрольну стрічку та фіскальні звіти і надсилати їх на сервер ДПС не стосується автоматів з продажу товарів (послуг).
При цьому залишається вимога подавати контролерам звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
РРО зламався – що робити?
Перш за все, повідомити про це податківців, цього вимагають обидва законопроекти.
Попередній законопроект вимагав зробити це в електронній формі, новий законопроект шляхи повідомлення вже не уточнює. Але термін подання повідомлення - протягом дня, в якому виявлено несправність.
І поспішайте, адже таке ж саме повідомлення слід надати в ті ж самі строки ще й виробнику програмного РРО та/або центру сервісного обслуговування (у разі наявності).
А далі так. Якщо РРО у вас апаратний, то ви зможете або перейти на резервний РРО, або здійснювати торгівлю із застосуванням розрахункових книжок (на останнє дається не більше 7 робочих днів).
Якщо РРО у вас програмний, то альтернатив вам не дадуть - на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Та пошкодитись може не лише РРО, а і зв'язок із податківцями. Що робити в такому випадку?
Тут нові правила встановлюються лише щодо програмних РРО.
В період втрати зв’язку із податківцями торгувати не забороняється, але це можна буде здійснювати лише за спеціальними правилами.
- У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу, протягом години після відновлення такого зв’язку повідомити контролюючий орган засобами електронного зв’язку про час та дати початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, що встановлена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахункової операції у режимі оф-лайн;
- Проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі оф-лайн може тривати не більше 36 годин із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із виданого контролюючим органом суб’єкту господарювання діапазону фіскальних номерів. Якщо такий діапазон не отримано – торгувати (принаймні, за готівку) не можна;
- Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, виданого контролюючим органом, не більше, ніж 168 годин протягом календарного місяця (попередній законопроект обмежував використання 72 годинами).
Памятайте також: протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу треба здійснити передачу копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі оф-лайн фіскальними номерами, до фіскального серверу контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чеку за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Чи зміниться розмір штрафів?
Про скарги від споживачів, зокрема, і в онлайн-режимі, чиї права при готівкових розрахунках порушили, ми вже писали раніше. Звісно, що такі скарги будуть підставою для документальних та фактичних перевірок, які, як і зараз, проводитимуть податківці (для фінустанов перевірки проводитиме НБУ).
Результатом такої перевірки можуть бути штрафи. Так-от, законопроектом №1053 передбачалось їх суттєве зростання. Чи щось змінилось у законопроекті №1053-1? Ні.
Ну, якщо не вважати за зміну те, що штраф, який планували встановити за незазначення у розрахунковому документі кодів УКТ ЗЕД, тепер планується застосовувати лише щодо підакцизних товарів.
Тобто, так, штрафи зростуть дуже.
Наприклад, зараз, якщо вас вперше упіймають на тому, що ви не видаєте розрахункові документи покупцям, фінансовий штраф буде 1 грн. А законопроектом №1053-1 передбачено фінансовий штраф за перше порушення у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто – мінімум 850 грн).
Коли це все запрацює?
Як і до цього, законотворці введення цих зміни надовго не відкладають. Якщо ВРУ проголосує ствердно і Президент його підпише, цей закон набере чинності через 6 місяців з дня наступного за днем його опублікування.
А у Кабміну, Мінфіну та НБУ буде 3 місяці на приведення чинної нормативи у відповідність до цього закону, та прийняття усієї необхідної нової.
