7 жовтня відбулася зустріч керівництва Міністерства фінансів та Державна податкова служба України із представниками бізнесу, профільних асоціацій, присвячена окремим аспектам запровадження прийнятого Верховною Радою Закону про внесення змін до Закону про РРО (законопроект №1053-1 від 06.09.2019).
Не применшуючи загальний позитив переходу від виключно апаратних РРО до їх цифрових аналогів, учасники обговорення звернули увагу на декілька «больових точок». Нижче наводимо ці запитання та короткі відповіді на них:
Законом передбачені обов’язки продавця щодо складання звітності із РРО. Чи означає це, що посилюється адміністративне навантаження на продавців та запроваджується додаткова відповідальність за порушення цієї вимоги?
По-перше, будь-якої нової звітності щодо застосування РРО законопроектом №1053-1 не запроваджується (ні для програмних, ні для класичних РРО). Тож, ніякого додаткового адміністративного навантаження для продавців законодавчі зміни не створюють.
Інша річ, що під терміном «звітність» в контексті Закону про РРО підпадають в тому числі «фіскальні звітні чеки», так звані Z-звіти. І тут позиція Міністерства фінансів та ДПС єдина та однозначна: штрафів за нестворення фіскальних звітних чеків програмними РРО не повинно бути, адже механізм «фіскалізації» по них зовсім інший. Міністерство фінансів підготує відповідне роз’яснення (узагальнюючу податкову консультацію). Якщо ж виявиться, що нові норми недостатньо чіткі, – будемо наполягати на уточненнях до Закону.
А навіщо взагалі потрібен фіскальний звітний чек (Z-звіт) для програмних РРО?
Як ми вже сказали вище, штрафу за відсутність Z-звіту не повинно бути. Втім, у концепції програмних РРО Z-звіт все ж таки потрібний. Ним продавець засвідчує, що всі без виключення розрахункові операції, які він здійснив протягом робочого дня (або визначеної зміни), пройшли через програмний РРО (в тому числі, оформлені під час роботи у режимі «оф-лайн»).
На практиці це не створюватиме незручностей чи додаткових обов’язків для платника податків, не потрібно буде чекати «до ночі», щоб сформувати звіт. Вся «внутрішня кухня» по обміну інформацією між ДПС і платником податків буде вирішена налаштуваннями роботи фіскального серверу та технічними вимогами до програмних РРО. Ці вимоги обов’язково будуть винесені ДПС на публічні обговорення із експертами, ІТ фахівцями, бізнесом.
Також такі звіти можна буде сформувати засобами електронного кабінету на основі даних чеків, що надійшли на фіскальний сервер ДПС.
Чи буде штраф за порушення формування контрольної стрічки у програмному РРО?
У законопроекті №1053-1 контрольна стрічка для програмних РРО передбачена лише для режиму «оф-лайн», і вона – виключно електронна. Без цього елементу неможливий контроль за послідовністю чеків, створеними у такому особливому режимі роботи.
Як і у випадку із Z-звітами, для програмних РРО механізм формування стрічки буде виписано у технічних вимогах. Більше того – він взагалі не вимагатиме додаткових дій від платників податків. Побоювання щодо застосування штрафів за нестворення «контрольної стрічки» на програмних РРО зайві, адже можливість їх застосування до продавця – виключена. Міністерство фінансів надасть відповідне роз’яснення, якщо цього виявиться недостатньо – запропонуємо законодавцям уточнення до Закону для однозначного розуміння.
Штраф за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків, чому він залишається?
Йдеться про штраф за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Відповідальність за таке порушення передбачена в чинній редакції Закону про РРО. Тобто жодним чином не йдеться про відновленням штрафів зі скасованого Указу Президента №436/95.
Учасники зустрічі розібралися, що цей штраф в жодному випадку НЕ зачепить тих платників, які будуть застосовувати програмні РРО, де фіскалізація здійснюється на сервері ДПС. Що ж до класичних РРО, то цей штраф залишається через специфіку реєстрації ними розрахункових операцій.
Як виконати вимоги Закону щодо попереднього програмування товарів у РРО? Це серйозна новація для підприємців?
Погоджуємося, це дійсно важливе питання. Очевидно, що потрібне технічне рішення, яке дозволить автоматизувати таке програмування для всіх продавців, в тому числі приватних підприємців (тобто воно має бути зручним і універсальним). Це спільне завдання Мінфіну та ДПС, яке буде виконано при розробці безкоштовного рішення для програмного РРО.
До речі, відповідальність за помилки у такому програмуванні для тих, хто не торгує підакцизними товарами, залишиться на чинному рівні: п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн), разово, за ВСІ виявлені під час перевірки випадки порушення.
Застосування програмних РРО для програмно-технічних комплексів самообслуговування, як врахувати специфіку?
Специфіка ПКТС добре відома: у такому апараті немає «людини-касира», який би міг засвідчувати фіскальний чек своїм електронним підписом, є деякі інші важливі нюанси. Учасники зустрічі погодилися із тим, що законопроект №1053-1 в запропонованій редакції не заважає знайти технічне рішення для ПКТС, яке дасть можливість їхнім операторам залишатися в правовому полі.
Міністерством фінансів буде створена робоча група щодо підготовки підзаконних нормативно-правових актів, де спільними зусиллями з експертами та виробниками програмних РРО, які беруть участь у експериментальному проекті, ми відпрацюємо таке рішення.
***
Читайте також: УВАГА! Рада розблокувала підписання законів щодо детінізації готівкових розрахунків
