Данило Гетманцев в інтерв'ю розповів про ФОП, податок на зарплату і загальне декларування.
Чому представники бізнесу скаржилися, що під час підготовки законопроектів №1053-1 і №1073 з ним практично не провели консультацій?
Я можу відповідально заявити, що у нас проходили відкриті обговорення, робочі групи, "круглі столи", на яких будь-хто за бажання міг озвучити свої зауваження. І під час цього процесу весь бізнес (за винятком кількох осіб) поводився абсолютно адекватно, повністю визнаючи необхідність фіскалізації, обговорюючи тільки її умови і терміни. Ми врахували всі конструктивні пропозиції, які не вихолощували саму ідею цих документів. Деструктивні (пропозиції. - Ред.) також почули, але відмовилися включати їх до тексту законопроектів. І вони якраз виходили від людей, більшість з яких у принципі проти будь-яких змін у сфері застосування РРО, і вони стверджують, що обговорень не було. Законопроект №1053 був двічі переписаний у зв'язку з поправками, які подавали представники бізнес-співтовариства, експерти й опозиція. У результаті ми погодилися збільшити граничний оборот для підприємців другої групи єдиного податку до 2,5 млн грн на рік, відстрочити запровадження багатьох норм, забрати штрафи щодо книг обліку розрахункових операцій (КОРО) тощо.
Треба розуміти, що їхні норми спрямовані виключно на боротьбу зі зловживаннями великого та середнього бізнесу, які прикриваються ФОПами. Мімікрують під малий бізнес. І зрозуміло, що здіймають "хвилю" якраз ті компанії, яких ці нові вимоги стосуються. Ну не може великий магазин "сидіти" на ФОПі й ухилятися від оподаткування. Наші законопроекти не дозволяють їм використовувати такі способи нечесної конкуренції щодо "білого" бізнесу, держави та суспільства. А чесний підприємець, який працює у межах свого ліміту, отримує лише один обов'язок: встановити касовий апарат - фізичний РРО або безкоштовний програмний комплекс на смартфон, - вести облік операцій та видавати фіскальні чеки. Все.
І як будуть вимушені вчинити "нечесні" платники податків у такому разі?
На мою думку, усі великі компанії повинні перейти на загальну систему оподаткування. Причім, що цікаво, вони заплатять менше податків, аніж при використанні схем із ФОПом. Але тільки за умови, що продаватимуть офіційно ввезені в Україну товари, а не "сірий" імпорт. І наша система спрямована, у тому числі, на боротьбу з таким імпортом. Адже, реалізовуючи товар через той самий електронний чек, компанія повинна звідкись цей товар узяти і підтвердити його придбання документально. Тобто здійснити закупівлю у "білого" постачальника. Відповідно "чорному" постачальникові продати нелегально ввезений товар стане значно складніше.
Але як бути підприємцям, які перебувають не у великих містах, а десь у регіонах, де немає нормального Інтернету і немає можливості фіскалізувати операції?
Є стаття 10 Закону про РРО, яка надає Кабінету Міністрів право визначати зони, де касові апарати не застосовуються у принципі. Я переконаний, що уряд доповнить відповідну постанову населеними пунктами, де немає доступу до мережі Інтернет.
А що з підприємцями на третій групі, які отримують плату за свої послуги на поточний банківський рахунок? До сьогодні вони мали право працювати без касового апарата
Це, напевно, було найскладніше питання при підготовці законопроекту. Ми зіткнулися з дилемою: або дати Державній податковій службі повний доступ до банківської таємниці, щоб вона могла отримувати дані про обороти за рахунками підприємців і таким чином контролювати ліміти, або зобов'язати СПД на третій групі ЄП видавати чеки під час приймання безготівкової оплати. Обрали другий варіант.
Чому забрали номінальний штраф в одну гривню за перше порушення під час проведення касових операцій?
Тому що він не працював. Приходить податківець, штрафує на одну гривню. Потім за певний час приходить знову, знаходить аналогічне порушення, але виявляється, що там уже зовсім інший ФОП. І інспектор знову вимушений штрафувати на гривню. Це настільки загальновизнаний факт, що його не ставив під сумнів навіть бізнес, що виступає проти фіскалізції.
На адресу кешбеку теж є немало критики. Зокрема, що цей механізм дасть можливість контролювати підприємців і тиснути на них матеріально зацікавленим людям.
Це не так. Кэшбек створює мінімум можливостей для маніпуляцій. А щодо тиску на бізнес з боку контролюючих органів... Давайте будемо чесними: всі необхідні для цього інструменти є і нині. Тиснути чи не тиснути, зловживати чи не зловживати - це питання податкової політики, а не податкового законодавства (можна подумати, що податкове законодавство не є частиною податкової політики. - Ред.).
Ну і для тих, хто боїться, відповідь на поверхні: видавайте фіскальні чеки - і ніхто вас не чіпатиме. Але при цьому кешбек дає споживачам можливість захищати свої права. До того ж і тепер можна написати скаргу на підприємця, який не надав чек, і таке звернення стане підставою для податкової перевірки. Крім того, на жаль чи на щастя, інструмент "кешбеку" досить громіздкий. Для того щоб ним скористатися, покупець повинен мати електронний кабінет платника податків, адже заява приймається тільки через нього. На підставі цієї заяви податківці проводять перевірку, доводять факт порушення і виписують повідомлення-рішення. Продавець, своє чергою, може оскаржити це рішення в адміністративному, а відтак і в судовому порядку. І все це займає рік, а можливо, і півтора.
Тоді навіщо було запроваджувати механізм, який не працюватиме?
Подібна процедура потрібна для балансу. І кешбек неможливо буде використати для зловживань, але саме його існування мотивує бізнес працювати сумлінно.
Від редакції:
Щодо необхідності використання РРО під час проведення безготівкових розрахунків тільки через розрахунковий рахунок, про яку зазначив Гетманцев, наголосимо на такому.
Ані в Законі №128, ані в Законі №129 цей обов'язок чітко не прописали. Тому чекаємо додаткових роз'яснень від ДПС, Мінфіну щодо цього питання.
***
Читайте також: Як будемо працювати з РРО у 2020 році: аналіз змін від редакції