• Посилання скопійовано

Чи потрібен РРО виробникові товару?

Однією з гарячих тем останнім часом є РРО та розрахунки в Iнтернеті. У цій статті зосередимося на торгівлі продукцією власного виробництва (у статті не розглядається продукція, яка належить до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби, вироби медпризначення та ювелірні вироби)

Чи потрібен РРО виробникові товару?

Умови продажу для виробників

На сьогодні було б дуже дивно, якби виробник певної продукції не мав свого сайту в Iнтернеті. У більшості випадків мета створення сайту — це вихід на «великий ринок». Розрахунки між СГ у цьому разі проводяться у безготівковій формі, тож питання щодо РРО не виникають.

Проте немає заборони продавати власну продукцію безпосередньо від виробника кінцевому споживачеві. Але така співпраця змушує звернути увагу на спосіб розрахунків. Фізособа може оплатити товар готівкою, карткою або через банк. I на кожен спосіб розрахунків є свої правила і власне вимоги щодо наявності РРО (тут і далі в т. ч. ПРРО).

Дія Закону про РРО поширюється на всіх СГ, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається. З 01.08.2020 р. пп. 296.10 ПКУ звільняє від РРО тільки ФОПів — платників ЄП першої групи. ФОПи — платники ЄП другої — четвертої груп можуть не застосовувати РРО тільки за дотримання умов п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Однак нас цікавлять великі виробники продукції, а такими зазвичай є юрособи.

Якщо йдеться про продаж власної продукції, тоді слід врахувати не лише загальні норми Закону про РРО, а й спеціальні норми, які стосуються тільки виробників. У ст. 9 Закону про РРО наводяться випадки, коли суб'єкт господарювання звільнений від застосування РРО. Серед них:

1) продаж продукції власного виробництва*підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою СГ (пп. 1 ст. 9 Закону про РРО) (*Крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

2) оптова торгівля, коли в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (пп. 12 ст. 9 Закону про РРО);

3) у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

 

Безготівкові розрахунки

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Iнструкція про безготівкові розрахунки (постанова НБУ від 21.01.2004 р. №22)

 

Тож виробник має право продавати продукцію власного виробництва без РРО, але з дотриманням зазначених варіантів розрахунків. Статус виробника не дає права ігнорувати інші норми Закону про РРО (і про це далі).

Крім того, у Законі про РРО немає уточнення, яке підприємство вважається виробником продукції. Iз роз'яснень податківців (ЗIР, підкатегорія 109.01) випливає, що вони звертають увагу на основний вид діяльності за статутом.

Критеріїв, які допомогли б визначитися з тим, що вважати продукцією власного виробництва, у Законі про РРО також немає. Логічно стверджувати, що такий основний вид діяльності у ЄДР, як виробництво, а також наявність документації на виготовлення продукції (калькуляції та інших технічних документів) дають право стверджувати, що особа є виробником.

Проте у податківців до цього свій підхід. До продукції власного виробництва належить продукція, що виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

 

Повний технологічний цикл виробництва

Повний технологічний цикл виробництва — сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства; (Стаття 1 Закону від 19.12.95 р. №481/95-ВР)

 

До речі, технологічний процес виробничих підприємств дає змогу виробляти кілька видів продукції: основну та супутню (побічну) продукцію. Та для звільнення від РРО цей поділ значення не має. Проте є умова самостійного виготовлення продукції (наявність виробничих потужностей та робочої сили).

Факт отримання готівки під час продажу власної продукції реєструється у касовій книзі і супроводжується складанням ПКО за нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148. Проведення виробником обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі є оприбуткуванням готівки на підставі ПКО (додаток 2 до Положення №148).

Виходячи з норм п. 11 розділу II Положення №148 готівка, що надходить до каси, оприбутковується в день її отримання в повній сумі. I як уточнюється в п. 25 розділу III Положення №148, про факт прийому готівки в касу на підставі ПКО покупцеві видається квитанція (це відривна частина ПКО), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. ПКО може бути завірений печаткою підприємства.

Зверніть увагу: у разі реалізації продукції власного виробництва через власні магазини має бути РРО. Якщо за видами діяльності виробника можна віднести до підприємств торгівлі, норма пп. 1 ст. 9 Закону про РРО не працює і слід дотримуватися загальних норм.

Iнший варіант для уникнення РРО: здійснювати безготівкові форми розрахунків — шляхом переказу коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця. Це випадок, коли покупець оплачує рахунок без застосування платіжних карток. Це важливо!

Або інший варіант: покупець сплачує готівкою через касу банку на поточний рахунок підприємства. У цьому разі для СГ розрахунок також вважається безготівковим.

Також виробникові слід звернути увагу на IПК від 18.07.2017 р. №1258/6/99-99-14-05-01-15/IПК. Продавати продукцію власного виробництва за готівку, але замість оформлення у касі підприємства ПКО застосовувати не зареєстрований у податковій РРО заборонено! Виробник або користується пільгою за пп. 1 ст. 9 Закону про РРО, або використовує РРО в загальному порядку.

 

Iнші методи розрахунків

Відразу зауважимо, що в разі використання інших методів розрахунків виробнику слід бути уважним. В IПК від 22.07.2020 р. №3006/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №32/2020) виробник цікавиться, які ще методи розрахунків можуть застосовуватися та чи потрібен тоді РРО.

Адже методи розрахунків на сьогодні різноманітні:

— банківський сервіс «інтернет-банкінг» (веб-банкінг);

— інтернет-еквайринг;

— використання ПТКС.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» — це банківське обслуговування, але дистанційне. Клієнт (покупець) здійснює операцію за рахунком у будь-який час через Iнтернет. Згідно з пп. 8 п. 4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ від 05.11.2014 р. №705, здійснюється платіжна операція розрахунків у безготівковій формі з використанням ЕПЗ. Враховуючи роз'яснення НБУ (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082), квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО та не підтверджує факту продажу товару, а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

А відповідно до пп. 2 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, оплата яких відбувається з використанням Iнтернету, зобов'язані видати розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, додатково див. «ДК» №29/2020).

Отже, у цьому разі оплата продукції виробника не здійснюється через установу банку, тому застосування РРО є обов'язковим з наданням покупцю чека РРО у місці отримання товарів (і це підтверджують податківці у коментованій IПК).

Iнтернет-еквайринг — це, по суті, платіжний термінал, який використовується в магазинах при розрахунках картками, тільки онлайн (віртуальний платіжний термінал (при цьому, замість зчитування магнітної смуги платіжної карти вводиться вручну її номер). У цьому разі розрахунки між покупцем та продавцем відбуваються через посередника — банк-єквайр.

 

Зверніть увагу!

Продавець отримує кошти без урахування комісії, яку утримує платіжний провайдер за здійснену операцію. Розмір комісії буде зазначено у банківській виписці, у призначенні платежу.

 

Для використання цього методу розрахунків на сайті виробника є допоміжний інструмент із функцією «оплатити». Крім того, виробник повинен мати договір із банком на отримання доступу до особистого кабінету, через який можна отримати інформацію про оплату та підтвердження покупки. Тож для приймання оплат за таким методом на сайті треба під'єднати інтернет-еквайринг. Тоді оплата здійснюється з використанням Iнтернету. Такий метод розрахунку не підтверджує факту продажу товару, а лише підтверджує оплату. Тому і в цьому разі не уникнути застосування РРО.

Оплата з використанням ПТКС. Якщо оплата здійснюється через банківський термінал самообслуговування, клієнт банку може самостійно без допомоги касира оплатити продукцію виробника. Тоді посередник передає кошти продавцю в безготівковій формі на поточний рахунок банку. Враховуючи спосіб отримання коштів, РРО не потрібен, тому що ПТКС призначений для переказу готівки до установи банку, і такий ПТКС є РРО за визначенням Закону про РРО.

Також наголосимо, що місце розташування ПТКС — у приміщенні банку чи в іншому місці, наприклад у самому пункті продажу продукції, — не має значення (хоча в IПК від 06.02.2019 р. №412/IПК/20-40-14-10-21 податкові органи чомусь наголошують на місці розташування ПТКС). Див. «ЗIР», підкатегорія 109.11, запитання: «Чи повинен програмно-технічний комплекс самообслуговування, призначений для переказу готівки до установи банку, бути поєднаним із РРО?

Проте небанківські ПТКС (якщо ПТКС належить комерційному агенту) — тільки з РРО! Якщо покупець здійснив оплату за товар через небанківську фінансову установу (посередника), а товар отримує безпосередньо у продавця, то РРО застосовується на загальних підставах, а у розрахунковому документі зазначається форма оплати за товар, наприклад «безготівка».

Також на практиці продавці інтернет-магазинів (зокрема, виробники) співпрацюють із посередником ТОВ «ПОСТ ФIНАНС», який надає послугу з переказу коштів від покупця. У цьому разі СГ отримує кошти від посередника на поточний рахунок (безготівково), тож вимоги використання РРО немає.

Отже, для уникнення обов'язку застосовувати РРО, виробникові треба організувати розрахунки з урахуванням зазначених вимог. А саме: приймати готівку при продажу продукції і проводити її через касу (касову книгу) з виписуванням прибуткових касових ордерів або виставляти рахунок покупцю для оплати у безготівковій формі через касу банку чи банківський ПТКС.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»