Коментар до ІПК ДПС від 16.01.2021 р. №174/ІПК/15-32-07-05-06
Нагадаємо, що згідно з доповненням з 10 грудня 2020 року ст. 9 Закону №265 пунктом 14, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Докладніше про це ми писали тут.
Проте випадків дистанційної оплати досить багато. А тому до НБУ та ДПС продовжують надходити запитання від суб’єктів господарювання, а ми продовжуємо їх наводити та коментувати. Ось свіжий приклад.
У коментованій ІПК від 16.01.2021 р. №174/ІПК/15-32-07-05-06 одеським податківцям задали два запитання, на одне з яких вони відповіли чітко, а друге – відбулися цитатою зі Закону про РРО.
Продаж онлайн-ліцензій та онлайн-консультування – це послуги?
У коментованій ІПК податківці дотримуються позиції, що продаж ліцензій на використання онлайн ресурсу та надання консультацій за допомогою інтернету є послугами (тобто операцією з надання послуг), які надаються на платній основі.
Отже, перша умова відсутності застосування РРО та ПРРО виконана.
Чи вимагає продаж послуг за допомогою WayForPay застосування РРО/ПРРО?
А ось тут податківці навели цитату з п. 14 ст. 9 Закону про РРО.
На їхню думку, застосування РРО та/або ПРРО є не обов'язковим при здійсненні:
- або виключно шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку;
- або проведення розрахунків за послуги (в тому числі перелічені) виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Таким чином, не зважаючи, що у запиті на ІПК платник податку запитував про конкретний платіжний сервіс (WayForPay), податківці відповідь надають, зазначаючи загальний термін для звільнення оплати за послуги від РРО «сервіс переказу коштів».
Але законодавство України не містить визначень термінів/понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування». Проте у листі від 15.01.2021 р. №57-0010/3184 (який ми коментували тут) зазначалось, що до «сервісів переказу коштів», на думку НБУ, можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, WayForPay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно, а до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.
Проте це позиція НБУ, а не податківців. Фіскали ж у своїх роз'ясненнях, як бачимо, конкретики уникають. Тому наразі не зрозуміло, яким чином така ІПК зможе захистити платника податків при документальній перевірці.
І поки законодавчо (внесенням відповідних правок до Закону про РРО) це питання не буде врегульовано остаточно, ставити крапку в цій проблемі ще зарано.
Безготівково означає «без РРО»?
Окремо зауважимо, що не всі безготівкові розрахунки потрапляють під звільнення від застосування РРО. Справа в тому, що згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції №22, безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Своєю чергою, Закон №265 зобов’язує застосовувати РРО або ПРРО суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції як у готівковій, так і у безготівковій формі. Тобто розрахункові операції, що потребують їх проведення через РРО, можуть бути як в готівковій, так і в безготівковій формі. Тому під звільнення потрапляють лише зазначені податківцями безготівкові надходження – шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (в тому числі і через ПТКС самообслуговування, що належить банку).
***
Читайте також: