Уряд скасував перелік текстилю та автозапчастин для обов'язкового застосування РРО
Вилучено з «Моїх новин»
24 лютого Уряд прийняв рішення щодо скасування своєї Постанови №634 щодо затвердженого переліку текстилю та автозапчастин
26.02.20211 4222
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що в минулому році через появу Законів №128 та 129 передбачалося, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік було затверджено постановою від 22.07.2020 №634.
Але згодом 10 грудня набрав чинності Закон №1017 щодо відтермінування обов'язкових РРО для фізосіб-"єдинників" до 2022 року.
До 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 МЗП, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Саме через це Уряд своєю постановою від 24.02.2021 №136 прийняв рішення про скасування й переліку текстилю та автозапчастин, оскільки практичне його застосування не має обгрунтування.
Оскільки окремих правил щодо набрання чинності в Постанові №136 не зазначено, вона набере чинності з дня її офіційного опублікування. Її було публіковано в "Урядовому кур'єрі" від 27.02.2021 р. №40.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
головний редактор інтернет-порталу редакції «Дебет-Кредит».
Закінчила Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Має понад 16 років досвіду написання авторських статей та новин на різні теми, які стосуються бухгалтерського обліку та адміністрування податків.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Податківці запустили ще один інтерактивний дашборд «Аналітика РРО/ПРРО в України: ключові показники». Що він показує та для кого корисна ця інформація?
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки
Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією
QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів як оплати за товар (послугу)
Ресторан планує організувати власну службу доставки та найняти кур’єрів для доставки страв клієнтам. Який код виду економічної діяльності (КВЕД) доцільно обрати для такої моделі роботи ресторану з власною доставкою їжі, щоб він відповідав вимогам законодавства у 2026 році?
Підприємство (ТОВ, платник єдиного податку ІІІ групи) отримало попередню оплату за послуги, але згодом договір було розірвано, і ми повернули кошти замовнику. Як правильно відобразити цю операцію в податковій декларації? Чи потрібно включати цей аванс до доходу, якщо гроші зайшли і вийшли в різних кварталах, або якщо це відбулося в межах одного звітного періоду?
Підприємство - платник ПДВ і податку на прибуток на загальних підставах планує передати постачальнику сировини готову продукцію в рахунок погашення заборгованості. Як правильно оформити таку операцію документально та які ПДВ-наслідки виникають при відвантаженні продукції в рахунок боргу?
Акт виконаних робіт підписано 01.05.2026 р., при цьому послуги фактично надавалися у квітні 2026 року. У якому звітному періоді слід відобразити дохід за такою операцією?
Виконавець надає послуги з ремонту авто для ЗСУ. В акті наданих послуг фігурує єдина позиція (послуга), але до вартості запчастин застосовується ставка ПДВ 0% на підставі внутрішньої калькуляції (без видаткової накладної). Чи є це постачанням товарів, чи правомірне застосування 0% ПДВ до частини послуги без окремого документа, які існують податкові ризики та яка договірна модель є найбезпечнішою?
