Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що в минулому році через появу Законів №128 та 129 передбачалося, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік було затверджено постановою від 22.07.2020 №634.
Але згодом 10 грудня набрав чинності Закон №1017 щодо відтермінування обов'язкових РРО для фізосіб-"єдинників" до 2022 року.
До 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 МЗП, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Саме через це Уряд своєю постановою від 24.02.2021 №136 прийняв рішення про скасування й переліку текстилю та автозапчастин, оскільки практичне його застосування не має обгрунтування.
Оскільки окремих правил щодо набрання чинності в Постанові №136 не зазначено, вона набере чинності з дня її офіційного опублікування. Її було публіковано в "Урядовому кур'єрі" від 27.02.2021 р. №40.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
головний редактор інтернет-порталу редакції «Дебет-Кредит».
Закінчила Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Має понад 16 років досвіду написання авторських статей та новин на різні теми, які стосуються бухгалтерського обліку та адміністрування податків.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Підприємство має торговельні точки по місту, готівкова виручка яких здається до головної каси. Як оформити вилучення і здачу готівки до каси щодо кожної точки? Читайте у статті
Припинення підприємницької діяльності є законною підставою для зняття касового апарату з обліку. Щоб уникнути адміністративної відповідальності та зауважень під час майбутньої податкової перевірки, підприємцю варто самостійно забезпечити належне закриття РРО
Після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у РК за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в РК на цю суму треба зробити запис «Службова видача»
Суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного ст. 44 ПКУ (не менш як 1095 днів)
У статті аналізуємо порядок реєстрації вендингових апаратів в ДПС, відмінності їх застосування від ПРРО та класичних РРО. Також розглядаємо правила визнання доходу у власників таких апаратів, нарахування ПДВ та інші особливості застосування
Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років, виявила бажання достроково, з наступного місяця вийти на роботу. Чи так можна? Які дії роботодавця щодо працівника, що був прийнятий за строковим трудовим договором на місце декретниці?
Підприємство експортує ріпак. За договором право власності переходить при відвантаженні зі складу продавця. 17.07.2026 р. було відвантажено зі складу 516 440 кг, а 06.08.2026 р. оформлено МД на 511 700 кг. Є довідка про втрати 4 740 кг, однак покупець оплачує всю відвантажену кількість. ПН -РЕЗ складена на 516 440 кг, але буде скоригована до даних МД. Як облікувати різницю та чи потрібно донараховувати ПДВ? Якою датою відобразити реалізацію в бухобліку?
Працівник перебуває на лікарняному та подав заяву про звільнення за власним бажанням. Який порядок оформлення припинення трудових відносин, визначення дати звільнення і проведення остаточного розрахунку?