Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що в минулому році через появу Законів №128 та 129 передбачалося, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік було затверджено постановою від 22.07.2020 №634.
Але згодом 10 грудня набрав чинності Закон №1017 щодо відтермінування обов'язкових РРО для фізосіб-"єдинників" до 2022 року.
До 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 МЗП, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Саме через це Уряд своєю постановою від 24.02.2021 №136 прийняв рішення про скасування й переліку текстилю та автозапчастин, оскільки практичне його застосування не має обгрунтування.
Оскільки окремих правил щодо набрання чинності в Постанові №136 не зазначено, вона набере чинності з дня її офіційного опублікування. Її було публіковано в "Урядовому кур'єрі" від 27.02.2021 р. №40.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
головний редактор інтернет-порталу редакції «Дебет-Кредит».
Закінчила Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Має понад 16 років досвіду написання авторських статей та новин на різні теми, які стосуються бухгалтерського обліку та адміністрування податків.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Суд скасував рішення першої інстанції на користь підприємства у спорі щодо штрафів після перевірки АЗС. Порушення стосувалися продажу й зберігання пального без ліцензій, невикористання РРО та незареєстрованого акцизного складу
ЗфЗаяву про скасування реєстрації КОРО подають до контролюючого органу за місцем її реєстрації не пізніше двох робочих днів із дня виникнення відповідної підстави. Якщо книгу викрали, до заяви додають копію документа органу поліції
Оплата за товар надійшла з рахунку 2650? ДПС роз'яснила, чи вважається такий переказ через небанківські фінансові установи розрахунковою операцією та коли постачальнику обов'язково застосовувати РРО. Аналізуємо свіжу ІПК та наводимо рекомендації для бізнесу
На сайті ДПС опублікований оновлений Держреєстр РРО. Його затверджено наказом ДПС від 16.10.2026 №702. Реєстр містить 203 моделі РРО, з них 61 модель РРО, дозволена до первинної реєстрації
Суб’єкти господарювання не можуть використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) для оптової та роздрібної торгівлі пальним. Таке обмеження передбачене законодавством про застосування РРО
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи планує придбати корпоративні права іншої юридичної особи у розмірі 100% статутного капіталу та згодом їх продати. Такі операції не мають постійного характеру. Чи має право платник єдиного податку здійснювати такі операції без втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування?
Який порядок дій у разі смерті ФОП у 2026 році: державна реєстрація припинення підприємницької діяльності, зняття з податкового обліку, подання звітності та врегулювання податкових зобов’язань спадкоємцями?
Юрособа – платник ЄП ІІІ групи придбала корпоративні права іншої юридичної особи (100% статутного капіталу) номінальною вартістю 500 000 грн за 200 000 грн. Через два роки вона продала ці корпоративні права фізособі за 10 000 грн відповідно до акта незалежної оцінки; кошти надійшли на поточний рахунок. Яка вартість є об’єктом оподаткування єдиним податком: номінальна вартість, вартість придбання чи договірна вартість?
