• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Помилкова податкова накладна: порядок виправлення помилок та відображення у звітності у 2026 році

Вилучено з «Моїх новин»

Помилки при оформленні податкових накладних не рідкість. Але не усі вони потребують виправлення. У статті розглянемо, які бувають помилки, які з них не дають покупцю права на податковий кредит, а продавця підводять під штраф, та способи їх виправлення

Помилкова податкова накладна: порядок виправлення помилок та відображення у звітності у 2026 році

Маєте запитання про оформлення податкових накладних, виправлення помилок та відображення у звітності? ШІ-консультант швидко та фахово відповість на усі ваші запитання!

Запитати ШІ
  1. Якщо помилка зроблена в лівій верхній частині ПН
  2. Якщо помилка зроблена в порядковому номері ПН
  3. Якщо помилка в даті складання ПН або є зайва ПН
  4. Якщо неправильно зазначена назва покупця чи продавця
  5. Якщо зроблена помилка в ІПН 
  6. Як відбувається здійснення виправлень у табличній частині ПН
  7. Які є штрафи за помилки у ПН?
  8. Чи потрібно показувати помилкові ПН і РК у декларації?
  9. Податковий кредит за ПН з помилками
  10. Що робити, коли помилкова ПН заблокована?
  11. Де почитати більше про помилки у ПН/РК, їх наслідки та шляхи виправлення?

При оформленні ПН часто виникають ті чи інші помилки. А виявляють їх, як правило, вже після реєстрації таких ПН в ЄРПН.  Такі помилки можуть як мати негативні наслідки для підприємства – в цьому разі їх слід неодмінно виправити, так і не мати жодних наслідків – такі помилки виправляти не обов’язково. Тож розглянемо, які бувають помилки та способи їх виправлення.

Якщо помилка зроблена в лівій верхній частині ПН

Нагадаємо, що у верхній лівій частині ПН розташовані позначки «Зведена податкова накладна», «Складена на операції, звільнені від оподаткування», «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини)», а також «Інформація про вивезення товарів за межі митної території України».

Виправити ці реквізити можливо тільки через складання від’ємного РК (тобто обнулення неправильної ПН) та оформлення нової ПН. Адже їх не можна виправити шляхом заповнення в РК правильних даних без заповнення розділу Б.

Правила складання Розрахунку коригування, практичні приклади та зразки РК читатйте у великій статті від редакції.   

РК до ПН з помилками у лівій верхній частині складається з урахуванням таких особливостей:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
  • у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з помилковим даними;
  • у розділі Б – зі знаком «-» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). При цьому у графі 2.1 зазначається код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів). Загальний Перелік кодів ви можете знайти за посиланням

Такий РК буде реєструватися в ЄРПН постачальником, якщо покупцем є неплатник ПДВ, та покупцем, якщо він є платником ПДВ.

Втім, на нашу думку, в деяких випадках робити таке виправлення не обов’язково. Наприклад, якщо не проставлено позначку про те, що ПН зведена, в ПН, оформлених підприємством «на себе» (нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ та «пропорційних» за п. 199.1 ПКУ). Податковий кредит за такими ПН ні в кого не виникає, тоді як податкові зобов’язання у будь-якому випадку (із позначкою чи без) нараховані. Тож запитань з боку податківців не виникатиме.

Про правила виправлення помилок у заголовній частині та у прикінцевій частині ПН читайте також тут (і див. приклад 8). 

Якщо помилка зроблена в порядковому номері ПН

Відповідно до п. 6 Порядку №1307 порядковий номер ПН містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:

  • у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
  • у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання ПН оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ , який відповідає вимогам, визначеним пп. «а» пп. 97.2  підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

Помилка, допущена в першій частині номера, пов’язана, як правило, із порушення порядку нумерації ПН. Наприклад, замість «№15» вказали «№51» або ж після ПН з №101 наступну зареєстрували з №109 тощо.

Згідно із Порядком №1307 облік (нумерація) складених ПН ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку. 

Важливо!

Не допускається складання за однією датою ПН з однаковим порядковим номером. 

Втім, зробити це практично неможливо, адже другу ПН з ідентичним номером та однією датою неможливо зареєструвати в ЄРПН. Причому якщо номера ПН ідентичні, але їхні дати різні – це не вважається помилкою. Отже, порушення послідовності присвоєння номерів ПН не є порушенням Порядку №1307. А тому виправляти такі помилки не потрібно.

А от якщо помилка допущена в другій частині номера (не проставлено код відповідної діяльності або проставлено «не той» код), то її потрібно виправити. Спосіб виправлення такий самий, як наведено вище, тобто через РК обнулити ПН із неправильним номером та створити і зареєструвати в ЄРПН ПН із правильним номером.

Якщо помилка в даті складання ПН або є зайва ПН

Деякі бухгалтери вважають, що помилка в даті є несуттєвою, якщо ПН оформлена в межах звітного періоду, протягом якого відбулася поставка чи була отримана передоплата. Але це не так.Адже згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань із постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • або дата зарахування коштів від покупця/замовника (тобто передоплати) в рахунок оплати товарів (послуг);
  • або дата відвантаження товарів, надання послуг (виконання робіт).

Важливо!

ПН має бути оформлена саме датою виникнення податкових зобов'язань. Якщо вона оформлюватиметься іншою датою, то покупець ризикує своїм правом на податковий кредит за такою ПН. А продавець може наразитися на податкову перевірку, до того ж йому можуть бути нараховані податкові зобов’язання за датою «першої події». 

Якщо ж ПН виписана «не тією» датою, то таку помилку слід обов’язково виправити. Для цього передусім слід скласти та зареєструвати в ЄРПН нову ПН із правильною датою.А для того щоб прибрати неправильну ПН, можна скористатись двома способами.

Перший спосіб – той, про який вже згадувалось вище: оформити «зменшуючий» РК до неправильної ПН, яким повністю обнулити її показники (тобто відобразити їх зі знаком «-» ). При цьому у графі 2.1 «Причина коригування» необхідно проставити код 103 «Повернення товару або авансових платежів».

Другий спосіб описано в п. 25 Порядку №1307. У разі реєстрації в ЄРПН двох і більше ПН, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає РК до ПН, зайво складеної(их) на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН, у такому порядку:

  • у верхній лівій частині РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється;
  • у заголовній частині РК у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована ПН;
  • в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» РК зазначаються дані щодо ПН, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;
  • в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» РК зазначаються дані щодо РК, складеного до зайво складеної ПН, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий РК не складався.

Однак за допомогою РК з типом причини 20 можна анулювати не всі зайві ПН. Зокрема, у пп. 4.6.3 листа ДФС України від 27.11.2018 №36942/7/99-99-15-03-02-17  податківці наголосили, що РК з типом причини 20 до зайвої ПН  складати не можна в разі, якщо:

  1. за операцією з постачання товарів/послуг у ЄРПН зареєстрована одна ПН;
  2. зареєстрована в ЄРПН ПН без факту здійснення господарських операцій;
  3. у зареєстрованій у ЄРПН зайвій ПН показники розділу Б не відповідають показникам правильної ПН за такою операцією;
  4. до зайвої ПН зареєстровано РК, яким показники такої ПН не сторнувалися повністю, а лише коригувалися (змінювалася кількість або вартість і/або номенклатура).

У таких випадках слід складати звичайні «сторнуючі» РК (перший спосіб). 

Правила складання таких РК дивіться у прикладі 13 статті за посиланням.

Якщо неправильно зазначена назва покупця чи продавця

Перелік обов’язкових реквізитів ПН наведено в п. 201.1 ПКУ. До них , зокрема, включено назву платника податку (покупця та отримувача). 

Відповідно до п. 192.1 ПКУ виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних зі зміною компенсації вартості товарів/послуг, здійснюється шляхом складання РК до такої ПН та реєстрації його в ЄРПН.

У випадку допущення помилки в назві покупця (отримувача) товарів/послуг постачальникові на дату виявлення зазначеної помилки необхідно скласти РК до такої ПН, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовній частині ПН повторити, а назву покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнити без помилки. При цьому таблична частина РК не заповнюється. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (п. 22 Порядку №1307).

Увага! 

Згідно з п. 201.1 ПКУ помилки в реквізитах, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприймання ПН в електронному вигляді.

Зразок складання РК для виправлення даних про покупця розміщено в прикладі 8 у статті.  

Якщо зроблена помилка в ІПН 

Якщо при складанні ПН неправильно вказаний ІПН покупця й така ПН зареєстрована в ЄРПН, то це означає, що ПН зареєстрована на іншого суб’єкта господарювання, якому не постачався товар (послуга). При цьому на «правильного» контрагента ПН не оформлена.

Тому при виявленні такої помилки слід негайно оформити ПН із правильним ІПН та зареєструвати її в ЄРПН. ПН, виписану «не на того» контрагента, необхідно обнулити. Для цього до неправильної ПН потрібно оформити РК таким чином:

  • у заголовній частині РК зазначаються дані з заголовної частини ПН із помилкою (тобто вказується помилковий ІПН); 
  • у табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, а у графі 2.1 зазначається код причини «103» (повернення товару або авансових платежів);
  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця.

Зверніть увагу!

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «неправильний» ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця». 

У цьому випадку скористатися п. 25 Порядку №1307, тобто оформити РК із кодом 20 (як це було описано вище) не вийде, оскільки у правильній і неправильній ПН покупцями є різні платники податків.

Як відбувається здійснення виправлень у табличній частині ПН

У табличній частині ПН змін зазнають, як правило, такі реквізити, як номенклатура товарів/послуг, ціна та кількість. 

Важливо!

РК, якими зменшується сума податкового зобов’язання, має реєструвати покупець, якщо він є платником ПДВ. У решті випадках РК реєструє продавець.

Зміна зазначених вартісних та кількісних показників як через помилки, так і з причин зміни умов договору, повернення товарів чи передоплати тощо виправляються однакововідповідно до п. 23 Порядку №1307 , а саме:

  • показники рядка ПН, що коригується, зазначаються зі знаком «-» у кожній графі;
  • під ним додається новий рядок із виправленими показниками, якому присвоюється черговий порядковий номер (графа 1.2), що вказаний за останнім номером, зазначеним у графі 1 ПН;
  • рядку, що коригується, та новому рядку з виправленими показниками присвоюється однаковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 (групам присвоюються номери в порядку черговості); 
  • у графі 2.1 наводиться один код причини коригування.

РК до ПН підлягають реєстрації в ЄРПН у загальному порядку. 

Зразки РК на виправлення таких помилок (1-4) ми наводили у статті за посиланням.

Які є штрафи за помилки у ПН?

Згідно з пп. 120-1.3 ПКУ якщо покупець поскаржиться на продавця з приводу того, що в обов’язкових реквізитах ПН продавцем допущено помилку, то до такого продавця застосують штраф. Розмір штрафу – 170 грн. Крім того, його зобов’яжуть виправити ці помилки. Виправити помилки слід протягом 10 календарних днів після отримання відповідного податкового повідомлення-рішення. 

Якщо платник ПДВ не виконає припису у зазначений строк, то на нього очікує штраф, розмір якого визначається залежно від терміну прострочення виконання, а саме:

  • 10% від суми ПДВ у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
  • 20% – у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
  • 30% – у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
  • 40% – у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
  • 50% – у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;
  • 60% –  у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
  • 70 % – у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
  • 100% – у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

Про ці та інші актуальні штрафи за порушення податкового законодавства ми склали зручний довідник, який ви знайдете за посиланням

Чи потрібно показувати помилкові ПН і РК у декларації?

За консультаціями податківців, помилкові ПН (тобто оформлені без факту здійснення господарської операції) та РК до таких ПН в ПДВ-декларації не відображаються. 

Ґрунтується така позиція на нормі абз. першого п. 44.1 ПКУ, у якій зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та / або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ

Але перед тим як застосовувати наведену вище рекомендацію, слід звернути увагу на таке. Якщо помилкова ПН та РК, який її обнуляє, оформлені в одному податковому періоді (та своєчасно зареєстровані в ЄРПН), то наслідків невідображення цих документів у ПДВ-звітності не буде. 

А от якщо неправильна ПН оформлена в одному періоді, а обнуляючий її РК – в іншому, й ані ПН, ані РК не будуть відображені в декларації з ПДВ, то підприємство ризикує втратити частину реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ через виникнення показника Перевищ.

Важливо!

Згідно з пп. 200-1.3 ПКУ платник ПДВ має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:

ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ.

При чому показник ΣПеревищ – це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Тобто у ситуації, коли оформлено зменшуючий РК (на анулювання ПН) і цей РК не буде відображено в ПДВ-декларації, то виникне ситуація, коли сума ПДВ по декларації буде більшою, ніж за ЄРПН. А це означає, що підприємство втратить реєстраційний ліміт у розмірі суми ПДВ, зазначеної у такому РК.

Уникнути цього можна через оформлення РК з кодом «20» або якщо і помилкову ПН і РК до неї відобразити в декларації з ПДВ.

Все наведене вище стосувалось ПН, оформлених без факту здійснення операції. Якщо ж йдеться просто про ПН на реалізацію товару, в якій допущена та чи інша помилка, то підприємству (постачальнику) незалежно від наявності помилок у таких ПН слід показати правильну суму податкових зобов’язань у декларації з ПДВ. Звісно, бажано, щоб на момент подання декларації помилки були виправлені.

Податковий кредит за ПН з помилками

Якщо йдеться про ПН, зареєстровану на платника ПДВ помилково (без здійснення господарської операції з постачання), то, звісно, що включати її до податкового кредиту не можна.

Але якщо господарська операція відбулась, а ПН просто містить помилки, то все залежить від характеру таких помилок. 

Згідно з п. 201.10 ПКУ помилки в обов'язкових реквізитах ПН, які не заважають ідентифікувати:

  • здійснену операцію та її зміст (товар/послугу);
  • період здійснення операції;
  • сторони (постачальника та покупця);
  • суму податкових зобов'язань, 

не можуть бути причиною для неприймання ПН і дають покупцю право на податковий кредит.

Наприклад, відсутність лапок у назві покупця, якщо сама назва вказана правильно і відповідає статутним документам, не є суттєвою помилкою (детально див. консультацію Відсутність лапок у назві покупця в податковій накладній). 

А от якщо в ПН допущені суттєві (критичні) помилки, які заважають ідентифікувати операцію, то покупець не має права на податковий кредит (навіть якщо ПН зареєстрована в ЄРПН). У такому випадку право на податковий кредит з'явиться у покупця лише після реєстрації постачальником розрахунку коригування (РК) до такої ПН або ж після обнуління такої ПН та реєстрації нової. 

Що робити, коли помилкова ПН заблокована?

Якщо помилкова ПН заблокована, а при цьому зареєстрована правильна ПН, то розблоковувати помилкову ПН не обов’язково.

Адже, відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520, подання документів для розблокування ПН – це право, а не обов’язок платника ПДВ.

Однак якщо платник ПДВ вирішить подавати копії документів на розблокування, то в поясненні доцільно описати ситуацію про ПН, яка виписана помилково, та бажання її відкоригувати складенням РК після розблокування. Якщо ж буде вирішено не подавати повідомлення на розблокування, у випадку виникнення питань з контролюючого органу можна надіслати лист довільної форми про те, що ПН помилкова.

  • Бланк Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної дивіться на нашому сайті за посиланням.

 

  • Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) є на нашому сайті у розділі бланків.

Де почитати більше про помилки у ПН/РК, їх наслідки та шляхи виправлення?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї статті можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»