Головна Усі новини Держрегулювання Готівковий обіг та каса

Останні РРО–зміни за Законом №1017: все що потрібно знати

10 грудня частково набрав чинності Закон №1017. Розглянемо, які зміни вже працюють, яких чекати з 1 січня 2021 року і кому треба застосовувати РРО, не дивлячись ні на що

Як ми повідомляли раніше, 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон №1017. До його публікації ми не знали точно, які норми він міститиме (його остаточну редакцію). Тож аналізували лише проєкт цього Закону.

Тепер, коли Закон №1017 опубліковано, давайте розглянемо, що ж саме змінилося і для кого.

 

РРО та ФОП-«єдинники»

У житті підприємців – платників єдиного податку є два головні сумові критерії, які стосуються загальної суми річного доходу. А саме:

  • обсяг доходу, який дає право на перебування на спрощеній системі оподаткування;
  • обсяг доходу, який вимагає застосування РРО. 

Обидва ці критерії Закон №1017 змінив. 

Так, з  1 січня 2021 року граничні обсяги доходів для перебування на ЄП для 1-3 груп встановлюються, виходячи з розмірів МЗП:

  • 1 група – 167 МЗП (з 1 січня 2021 р. при мінзарплаті 6000 грн – це 1 002 000 грн), 
  • 2 група – 834 МЗП (з 1 січня 2021 р. – 5 004 000 грн) 
  • 3 група – 1167 МЗП (1 січня 2021 р – 7 002 000 грн) – цей критерій застосовуватиметься і щодо юросіб – «єдинників».

Граничний обсяг доходів, який дозволяє ФОП не застосовувати РРО, теж встановлюється, виходячи з розміру МЗП: він не повинен перевищувати 220 МЗП (орієнтовно – 1 320 000 грн.). Діятиме цей критерій лише протягом 2021 року. Принаймні, так планується, адже з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками усі ФОП повинні будуть проводити розрахункові операції за допомогою РРО.

Другий важливий критерій для ФОП-«єдинників» з метою застосування РРО – це група, у якій вони перебувають.

Оскільки 1 група ФОП залишається і в 2021 році. А всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов’язку застосовувати РРО. І це перший виняток, про який ми згадували вище – це прямо передбачено п. 296.10 ПКУ.

Проте, як і раніше, 1 група суворо обмежена видами діяльності, які може здійснювати ФОП, який в ній перебуває. Також такий ФОП не може мати найманих працівників. Докладніше про це у пп. 1 п. 291.4 ПКУ, а новий обсяг річного доходу для таких ФОП ми вже зазначили – з 01.01.2021 р. це 1 млн 2 тис. грн.

Третій важливий критерій щодо ФОП-«єдинників» та РРО – це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Адже перелік таких видів діяльності у 2020 році змінюється вже втретє – завдяки введенню в ПКУ та змінам до редакції п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Отже, остання (із затверджених) версій розвитку подій:

До 1 січня 2021 року РРО потрібні тим ФОП-«єдинникам» 2-4 груп, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • еалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Протягом усього 2021 р. РРО будуть потрібні тим ФОП-«єдинникам» 2-4 груп, які будуть здійснювати реалізацію:

  • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто, як бачимо, до видів діяльності, що вимагають від ФОП-«єдинника» РРО, з 1 січня буде додано лише платні медпослуги і «ювелірку». Тим, хто здійснює інші види діяльності і чий річний дохід у 2021 році не перевищуватиме 1,32 млн грн, можна не турбуватися. Але лише протягом 2021 року! 

З 1 січня 2022 можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій залишиться лише у ФОП 1 групи ЄП. 

Проте, і тут не все так просто. Адже застосування РРО вимагає Закон про РРО. Саме цей Закон (а не ПКУ) встановлює, що таке «розрахункова операція». Тобто випадки, коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна – вони визначені ст. 9 Закону про РРО, до якої теж внесли зміни.

 

Зміни до Закону про РРО

Здебільшого ці зміни косметичні та пов’язані з уточненням порядку застосування програмних РРО.

Так, ПРРО та фіскальний сервер податківців повинні забезпечувати можливість автоматичного обміну інформацією (електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків тощо), необхідною продавцю для здійснення розрахункових операцій, а податківцям – для контролю за ними. 

Або що передача даних від продавця фіскальному серверу ДПС може здійснюватись у двох варіантах:

  • на базі технології, розробленої НБУ, 
  • або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону «Про електронні довірчі послуги». При цьому наголошується, що застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в ПРРО. 

Але є серед них і важливі уточнення (всі вони запрацювали з 10.12.2020 р.): 

  1. Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється! 
  2. Скасовано обов’язок реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України! Однак тим,  хто здійснює таку торгівлю (надання послуг) вже зараз, поспішати використовувати цю нову можливість просто зараз не радимо – варто почекати, адже в правила торгівлі, які вимагають від продавця застосовувати такі цінники, зміни ще внесені не були. На це Кабміну та решта контролерів Законом №1017 надано 3 місяці.
  3. Обов’язок програмувати РРО так, щоб у фіскальному чеку відображався код УКТ ЗЕД, як і раніше, стосуватиметься лише підакцизних товарів (а не всіх, як планувалось!).
  4. Скасовано обов’язок дотримуватись відповідності сум грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Одночасно скасовується і штраф за це порушення.
  5. Скасовано штраф за нероздрук або за нестворення в електронній формі контрольної стрічки на ПРРО.
  6. Подовжено до 1 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог Закону про РРО.

Тобто до 1 січня 2022 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуватимуть в таких розмірах:

  • 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 
  • 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення);

Виключено норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій. Тобто так званий «кешбек» покупцям так і не запустили, а згадку про нього вже остаточно виключили зі Закону №128 та Закону №129.

 

І, нарешті, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Ст. 9 Закону про РРО доповнили п. 14. І він вже б’є рекорди популярності серед запитів від продавців та їх бухгалтерів. 

Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

І ось тут у всіх продавців радісно заблищали очі – невже інтернет-торгівлю (яка часто приймає оплату за товари/послуги дистанційно) позбавили обов’язку застосовувати РРО?! 

Так, виглядає ця норма досить оптимістично, але не будемо поспішати.

По-перше, ми бачимо, що: 

1. пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт – ні!);

2. пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. І їх називають два: 

а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється гл. 10 Інструкції №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснюватися за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється Інструкцією №705.

За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом про платіжні системи. За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем. Переглянути цей Реєстр можна за посиланням.

По-друге, того, що побачили ми і ви, на практиці недостатньо. Адже закони щодо застосування РРО приймає ВРУ, тлумачить їх НБУ, а контролюють їх виконання податківці. І у кожного органу може бути власна позиція щодо того, що малося на увазі в тому чи іншому нормативному акті. 

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват24, Monobank , Liqpay, Portmone, присвячено не одне роз’яснення ДПС (наприклад, від 30.04.2020 р. №1763/ІПК/18-28-05-06-23, від 31.01.2020 р. №398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). В усіх них податківці вимагають застосування РРО.  А чіткого роз’яснення НБУ, який мав би втрутитися в цей спір і аргументовано поставити крапку, досі немає. 

Наприклад, тут ми коментували одну з  нещодавніх ІПК податківців. Ми зазначали, що Приват24 та Liqpay у Реєстрі платіжних систем НБУ немає. Але податківці в коментованій ІПК вперто стверджували, що це – платіжні системи. І це лише один з недоліків подібних податкових консультацій – вони часто не відповідають чинному законодавству. 

Проте розрахунки за товар через сайт еквайра, коли гроші зараховуються спочатку на рахунок еквайра, а з нього – на рахунок продавця, – це розрахункові операції і потребують реєстрації через РРО.  На цьому податківці наполягали в ІПК від 30.04.2020 р. №1763/ІПК/18-28-05-06-23.  Цьому питанню ми присвятили нашу минулу публікацію.

В ній ми вказували: платіжний застосунок – це такий собі «програмний POS-термінал», який часто можна бачити на сторінках інтернет-магазинів товарів та послуг. Приклади платіжних застосунків – це LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інші.

Приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком, адже тільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрингу він називається торговцем) приймати картки до оплати (п. 3 розділу V Положення №705). Найпоширеніші два види еквайрингу – «звичайний» еквайринг, коли використовується POS-термінал у точці проведення розрахунків, та інтернет-еквайринг, коли використовується платіжний застосунок на сайті продавця, яким покупці можуть скористатися через Інтернет.

Якщо оплата картками приймається дистанційно через Інтернет платіжним застосунком, без контакту з покупцем і без роботи оператора, то ця операція вже більше схожа на роботу класичного банківського рахунка, на який можуть приходити вхідні платежі у будь-яку годину доби без контролю з боку торговця. Проте податківці наполягали на тому, що операції інтернет-еквайрингу треба проводити через РРО!

А що податківці будуть розповідати нам далі, та які саме розрахунки вони визначать під новий п. 14 ст. 9 Закону про РРО – залишається лише здогадуватись. Однак, скоріш за все, інтернет-еквайринг (застосування платіжного застосунку LiqPay, ОщадPAY, Platon, Fondy, iPay.ua та інших на підставі договору екварингу) як і раніше, вимагатиме застосування РРО. 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Готівковий обіг та каса
Теги:
Відповідальність , Єдиний податок , Підприємці , РРО

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 66

Новини по темі

Консультації по темі