Коментар до ІПК ДПС від 06.09.2021 р. №3349/ІПК/99-00-07-05-01-06
Суб’єкт господарювання звернувся до ДПС з такими питаннями:
- У яких випадках фіскальний чек має обов'язково містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?
- Заклади громадського харчування (бар, ресторан) здійснюють реалізацію алкогольних напоїв порціями на розлив та використовують їх у приготуванні коктейлів. Яким чином в чеку слід відображати штрихкод марки акцизного податку на алкогольні напої?
- У закладі тимчасового розміщення – готелі здійснюється реалізація алкогольних напоїв через систему мінібарів у номері готелю. У який спосіб у такому випадку у чеку слід відображати штрихкод марки акцизного податку на алкогольні напої?
Всі ці питання неодноразово надходили і до нашої редакції.
У яких випадках в чеках повинен бути штрихкод акцизної марки?
Щодо того, який нормативний документ регулює це питання, ми наводили власну точку зору тут.
Тому зараз зазначимо лише, що ПКУ, Закон про РРО, Закон про спирт і Положення №1251 не передбачають таких випадків.
У коментованій ІПК податківці вважають таким документом Положення №13.
Вони говорять, що обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено Наказом №13 у редакції Наказу №329 та має відображатися у фіскальному чеку у будь-якому випадку при реалізації алкогольних напоїв.
Але в самому Положенні №13 (п. 2 розділу ІІ, реквізит рядка 9 касового чека) є посилання на «випадки, передбачені чинним законодавством». Тобто обов’язок цією нормою, дійсно, встановлено. Але випадки, яких цей обов’язок стосується, в цій нормі відсутні. І податківці не кажуть, якими нормами і якого документа встановлені ці випадки.
Тому ми вважаємо відповідь податківців некоректною. Наполягаємо на тому, що такі випадки зазначення штрихкоду акцизної марки конкретно мають бути визначені іншим нормативним документом або іншим пунктом Положення №13. Чого наразі немає!
Але своя думка у податківців, що це за випадки, звісно, є. І дізнатися про деякі приклади таких випадків можна з подальших відповідей у коментованій ІПК.
Як зазначати штрихкоди акцизних марок у разі продажу алкоголю на розлив та у складі коктейлів?
Податківці відповідають, що при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів та на розлив, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкорковуванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.
Якщо для приготування однієї порції коктейлю потрібно використати різні порції алкоголю з декількох відкоркованих пляшок, то потрібно зазначати в чеку декілька штрихкодів акцизних марок.
Залишається відкритим питання: як ідентифікувати подальші продажі порцій алкоголю з раніше відкоркованих пляшок, якщо продавці щойно дізналися про це роз’яснення ДПСУ? Адже, якщо діяти за таким роз’ясненням буквально, то рештки алкоголю на розлив або у складі коктейлів будуть відображені в чеку вже без зазначення штрихкоду акцизної марки.
І, звісно, всім цікаво, за якою методикою контролери будуть ідентифікувати наступні продажі алкоголю на розлив без штрихкодів, які вже були проскановані при першому використанні пляшки (немає порушення) від продажу пляшок алкоголю без сканування штрихкоду (є порушення). Невже будуть вивчати кількісний склад алкоголю в коктейлях та кількість проданих коктейлів (та списаних відходів), а також залишки у пляшках в барі? Втім, подальша практика перевірок покаже.
Як пробивати через РРО мінібар?
У відповідь податківці навели низку норм законодавства, яка зводиться до того, що для підакцизних товарів встановлено особливий режим програмування РРО, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Також вони згадали про норму п. 12 ст. 3 Закону про РРО, якою передбачено, що СГ зобов’язані вести облік товарних запасів і здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Тобто суть відповіді контролерів така: якщо у вас немає можливості виконати приписи законодавства, створіть її. У разі комплектування мінібарів алкогольними напоями, що марковані акцизними марками, слід розробити відповідну систему обліку таких товарів.
Звісно, під час розміщення алкоголю у мінібари проводити таку операцію через РРО не потрібно, адже в цей момент реалізація ще не відбулася. Не буде бігати на рецепцію і клієнт перед тим, як відкоркувати кожну пляшку. А ось при виселенні клієнта з номера фактично використані з мінібару напої пробиваються через РРО зі зазначенням штрихкоду акцизних марок. Але як це зробити, якщо гість відкорковує пляшку в номері до того, як вона буде пробита через РРО? Очевидно, без внутрішнього обліку акцизних марок тут не обійтися.
Додатково читайте наші матеріали:
- Нові вимоги до реквізитів у фіскальному чеку РРО: що зміниться з 1 жовтня?
- Які реквізити обов’язково відображаються у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека?
- З 1 жовтня штриховий код акцизної марки стане обов'язковим для всіх РРО
Штрафи, штрафи, штрафи…
І наостанок – новина від податківців щодо застосування штрафних санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
У повідомленні ДПСУ від 1 жовтня 2021 року зазначається, що порядком проведення розрахунків, який визначений ст. 3 Закону про РРО, не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. На цій підставі податківці роблять висновок: оскільки такого обов’язку Законом про РРО не передбачено, то й для штрафів теж немає підстав.
Проте ми поки що рекомендуємо ставитися до такої новини зі стриманим оптимізмом. Адже у коментованій вище ІПК податківці вважають саме Положення №13 таким, що передбачає обов’язок зазначення в чеку штрихкоду акцизної марки. А оскільки такий обов’язок є, то реквізит у рядку 9 чека можна вважати обов’язковим реквізитом.
Нагадаємо, що штрафні санкції за видачу чека без зазначення обов’язкових реквізитів встановлені в такому розмірі:
1)за порушення, якщо воно буде виявлене до 01.01.2022 р.:
- за перше порушення – 10 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг);
- за кожне подальше порушення – 50 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) (п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО).
2) з 1 січня 2022 року розміри штрафів зростуть (п. 1 ст. 17 Закону про РРО) і становитимуть:
- 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Чи не змінять податківці свою позицію і чи не вважатимуть податківці чек без штрихкоду акцизної марки таким, що виданий без зазначення обов’язкових реквізитів, покаже практика.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!